Справа № 297/1013/22
09 червня 2022 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області, про визнання наказу про поновлення на роботі таким, що не скасовує наказ про звільнення і не виконує рішення суду, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 , звернувся із позовною заявою до ДП «Берегівське лісове господарство», яке розташоване за адресою с. Яноші, Головна, 50-а, Берегівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 22114537, в якій просить: 1) визнати наказ №57-к від 21.10.2020 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » таким, що не скасовує наказ «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 » від 30.01.2018 №6-к і не виконує рішення Закарпатського апеляційного суду від19.10.2020 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30.01.2018 року; 2) зобов'язати ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме усунути порушення права позивача на соціальний захист шляхом одночасної подачі до Управляння Пенсійного Фонду України необхідні скасовуючі документи по звітності з єдиного соціального внеску (ЄСВ), щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , та початкових документів із зазначеними вірними відомостями на ОСОБА_1 , який підлягає обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей, відповідно до листа ПФУ від 12.06.2012 року №13484/03-30 «Щодо нарахування ЄСВ на суму нарахованої згідно з рішенням суду», за час вимушеного прогулу з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року у загальному розмірі 777961,01 гривень, згідно рішення Закарпатського апеляційного суду від19.10.2020 року по справі №297/377/18 для поновлення страхового стажу застрахованої особи - ОСОБА_1 і загального трудового стажу з 30 січня 2018 року; 3) зобов'язати ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме усунути порушення відсутності оподаткування на обов'язкове соціальне страхування нарахованого за судовим рішенням середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.01.2018 року по 19.10.2020 року на підставі рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18 у загальному розмірі 777961,01 гривень, визначити в рішенні суду, що виплата податку єдиного соціального внеску (ЄСВ) за період з 30.01.2018 року по19.10.2020 року повинна розбиватися по місяцях, а не однією сумою, так як стаж має враховуватися за весь період вимушеного прогулу з 30.01.2018 року; 4) зобов'язати ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме внести до наказу «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 21.10.2020 року №57-к пункту, в якому зазначити: «Скасувати наказ №6-к від 30.01.2018 року «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 », як незаконний згідно рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18».
Позов мотивований тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 27 листопада 2019 року розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2018 року по справі №297/377/18 та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року та прийняв рішення, яким постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року скасував, а справу №297/377/18 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Далі, постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №297/377/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Берегівського районного суду від 17 серпня 2018 року скасовано, позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Зокрема, вказаною постановою вирішено: визнати незаконним наказ директора державного підприємства «Берегівське лісове господарство» від 30.01.2018 №6-к «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 »; визнати в діях відповідача, безпосередньо пов'язаних із отриманням згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 , що мали місце 27.11.2017р., факт дискримінації позивача за ознакою звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав; поновити ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року;стягнути з державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 :середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят одну гривню 01 коп.);30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Державне підприємство «Берегівське лісове господарство» на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №297/377/18 видало наказ «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 21.10.2020 року №57-к. Позивач став знову працювати на Державному підприємстві «Берегівське лісове господарство» з 21 жовтня 2020 року. Позивач сподівався, що відповідач його поновив на роботі, як це зазначено у рішенні Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №297/377/18, і мав поновити на роботі з 30.01.2018 року, але фактично позивача прийняли наново на роботу з 21.10.2020 року і тому не було враховано у ОСОБА_1 страховий стаж за час вимушеного прогулу з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року.
На 21 січня 2022 року, під час оформлення пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , виявився факт невиконання відповідачем рішення Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №297/377/18 і власного наказу№57-к від 21.10.2020 року, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності з дати - 30.01.2018 року.
Під час оформлення пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , після усних перемовин, на заяву позивача від 14 січня 2022 року (вхідний №4 від 14.01.2022 року) про надання довідки про заробітну плату за період з 30 липня 2015 року по 31 січня 2022 року безперервної роботи позивача і копії трудової книжки позивач отримав 25.01.2022 року відповідь з додатками від 24.01.2022 року №14 на зазначену заяву позивача від 14.01.2022 року.
З Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.01.2022 року №3, яка була додана додатком до відповіді на зазначену заяву позивача вбачається, що в довідці не міститься нарахована заробітна плата саме за час з 30 січня 2018 року з дати поновлення ОСОБА_1 за рішенням Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №297/377/18, яке набрало законної сили з 19.10.2020 року, і підлягає негайному виконанню.
Позивач отримав в Управлінні Пенсійного фонду України довідку (Форма ОК-7) з сумами відрахувань із заробітної плати у ПФУ і з'ясувалось, що з січня 2018 по жовтень 2020 року, у застрахованої особи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - ОСОБА_1 , не відображені відомості ні про нараховану заробітну плату, ні про перерахований ЄСВ, що необхідні для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 вже зараз. Відповідач не сплатив податки у вигляді обов'язкових страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за позивача на рахунки органів доходів і зборів. Так як відповідач подавав невірні відомості до ПФУ, які не відповідають рішенню Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18, позивач вважає, що відповідач порушив право позивача на справедливий суд і зобов'язаний здійснити законодавчо визначений комплекс дій спрямованих на захист і відновлення порушених прав позивача на поновлення на роботі, здійснити перерахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ) на відповідні і рахунки органів доходів і зборів згідно законодавства та подати до ПФУ скасовуючи документи про звільнення та нові достовірні відомості про поновлення на роботі згідно із законодавством України.
Відповідач не сплатив податок - єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до бюджету. Тим самим, з вини відповідача індивідуальні відомості про позивача, як застраховану особу не відображають страхового періоду та сплату єдиного соціального внеску за період протягом часу з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року. Отже, права позивача в цій частині підлягають поновленню судом шляхом зобов'язання відповідача нарахувати на суму, стягнутої судом заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року у розмірі 777961,01 гривень, єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в порядку статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сплатити з цієї суми єдиний соціальний внесок на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку відповідача та подати звітність до пенсійного фонду та податкового органу за місцем обліку відповідача.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Позивач зазначає, що в разі стягнення судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу роботодавець зобов'язаний включити стягнену суму до фонду оплати праці, попередньо нарахувавши та відобразивши її в бухгалтерському обліку підприємства, а також у встановленому законом розмірі сплатити єдиний соціальний; внесок на відповідний казначейський рахунок органу доходів і зборів. База нарахування єдиного соціального внеску визначається шляхом ділення встановленої судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу на кількість місяців, за які його нараховано. Обов'язковою передумовою перерахування єдиного соціального внеску до бюджету є нарахування роботодавцем вказаної в судовому рішенні суми як заробітної плати та її відображення в бухгалтерському обліку. Позивач вважає, що має право стверджувати, що відповідач не виконав рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року та порушив конституційні права ОСОБА_1 на соціальний захист, на забезпечення у старості через гарантоване загальнообов'язкове державне соціальне страхування за рахунок страхових внесків підприємством, на справедливий суд, порушив податкове законодавство України.
Ухвалою судді Берегівського районного суду від 18.04.2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 10 травня 2022 року (а.с. 72-73).
Ухвалою Берегівського районного суду від 26.04.2022 року, за заявою позивача ОСОБА_1 залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання наказу про поновлення на роботі таким, що не скасовує наказ про звільнення і не виконує рішення суду, зобов'язання вчинити певні дії, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (а.с. 79-81).
Ухвалою Берегівського районного суду від 10.05.2022 року, за заявою представника відповідача залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання наказу про поновлення на роботі таким, що не скасовує наказ про звільнення і не виконує рішення суду, зобов'язання вчинити певні дії, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (а.с. 115-117).
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» 18.05.2022 року поступив відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає позовні вимоги такими, що заявлені без належних підстав.
Так відповідач зазначає, що Наказом директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» від 21.10.2020 року №57-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » ОСОБА_1 поновлено на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року та фактично допущено до виконання посадових обов'язків з 21.10.2020 р.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08.12.2020 р. по справі №297/377/18 у задоволенні заяви відповідача ДП «Берегівське лісове господарство» про роз'яснення постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року відмовлено. При цьому судом, в мотивувальній частині ухвали зазначено, зокрема, наступне: власне, обидва формулювання, якими оперує в заяві відповідач («без виключення сум відрахування на податки, збори та інші обов'язкові платежі», «без утримання податків та інших обов'язкових платежів») означають одне й те ж по суті: що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток, обраховуються без віднімання сум податків та зборів, а податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів, як це підтверджується й правовою позицією Верховного Суду у справі №809/4462/15.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08.12.2020 р. по справі №297/377/18 виправлено описку в даті, що нею визначається початок періоду, за який стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, допущену в постанові Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18, а саме замість невірного запису в резолютивній частині постанови «30 січня 2018 року» зазначено «31 січня 2018 року».
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18 зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 в частині стягнення з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до закінчення касаційного провадження.
22.02.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Берегівського РВ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 22.02.2021 р. про примусове виконання рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. №297/377/18 на підставі виконавчого листа Берегівського районного суду від 14.01.2021 р. про стягнення з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн. та 30 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 22.02.2021 р. відкрито виконавче провадження №64601014 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду №297/377/18 виданого 14.01.2021 р. на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 про стягнення з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн. та 30 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС Кіндрат В.М. від 26.02.2021 р. зупинено вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №64601014 на підставі ухвали Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18.
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 16.03.2021 р. скасовано постанову від 26.02.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №64601014.
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 16.03.2021 р. зупинено вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №64601014 на підставі ухвали Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18.
Далі 02.02.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Берегівського РВ ДВС із заявою від 02.02.2022 р. про примусове виконання рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. №297/377/18 на підставі виконавчого листа Берегівського районного суду від 14.01.2021 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 р.
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 02.02.2022 р. відкрито виконавче провадження №68474234 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду №297/377/18 виданого 14.01.2021 р. на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 р.
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 10.05.2022 р. закінчено виконавче провадження №68474234 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду №297/377/18 виданого 14.01.2021 р. на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 р. у зв'язку з його повним виконанням до відкриття виконавчого провадження.
Так, відповідач зазначає також, що виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10,2020 р. по справі №297/377/19, наказом від 21.10.2020 р. №57-к позивача поновлено на попередній роботі з 30 січня 2018 року та фактично допущено до виконання посадових обов'язків з 21.10.2020 р. Із наказом від 21.10.2020 р. №57-к позивача особисто ознайомлено 21.10.2020 р., підтвердженням чому є особистий підпис позивача в графі «З наказом ознайомлений». Жодним нормативно-правовим актом України, чинним на момент видачі наказу від 21.10.2020 р. №57-к, не встановлено вимог щодо змісту наказу про поновлення на роботі, зокрема відсутня нормативна вимога про наявність у тексті такого наказу інформації про скасування наказу про звільнення. Не містять таких вимог і правові висновки Верховного Суду.
Як зазначено у постанові Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/19 за змістом спірних правовідносин вимоги про скасування наказу про звільнення, про визнання дій роботодавця щодо звільнення неправомірними, рівно як і вимоги про визнання недійсними записів у трудовій книжці, про зобов'язання внести зміни до таких записів, внести нові записи і т.п. поглинаються вимогою про поновлення на роботі і у випадку задоволення такої, як правило, окремого вирішення не потребують, законність наказу про звільнення та правомірність дій роботодавця оцінюються судом під час вирішення вимоги щодо поновлення працівника на роботі, а рішення суду є підставою для внесення відповідних записів до трудової книжки.
Отже, за висновками апеляційного суду, питання скасування наказу про звільнення не потребує окремого вирішення. Тому відповідач вважає, що позовні вимоги викладені у позовній заяві пунктами 1, 4 заявлені без належних правових підстав та задоволенню не підлягають. Крім того, відповідач вказав, що з тексту резолютивної частини постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 вбачається, що відповідно до обраного ОСОБА_1 та застосованого судом способу захисту порушених прав позивача, суд постановив, зокрема, стягнути з ДП «Берегівський лісгосп» (відповідача по справі №297/377/18) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 777 961,01 грн. Отже, застосований судом спосіб захисту прав та інтересів ОСОБА_1 передбачає його право примусово стягнути ДП «Берегівський лісгосп» суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у встановлений законом спосіб, а саме шляхом звернення до органів державної виконавчої служби або до приватних виконавців із заявою про примусове виконання рішення суду на підставі виданого судом виконавчого листа. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Берегівський лісгосп» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. та зупинено виконання цієї постанови в частині стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди до закінчення касаційного провадження. Виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було зупинено касаційним судом ще до звернення Позивача до Берегівського РВ ДВС із заявою від 22.02.2021 р. про примусове виконання цього судового рішення. Станом на день звернення до суду з позовом, так і станом на день подання відзиву, постанова Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не виконана, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу Позивачу не нарахована та не виплачена, підтвердженням чому є також бухгалтерська довідка від 06.05.2022 р. №142. Відповідно, підстав для подання Відповідачем уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з додатками) за період вимушеного прогулу Позивача (з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р.), з відображенням у ньому сум не нарахованого та не виплаченого середнього заробітку за період такого прогулу, немає. У разі подання такого уточнюючого розрахунку з відображенням у ньому сум нарахованого середнього заробітку, Відповідач, на суму нарахованого Позивачу середнього заробітку, буде зобов'язаний нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, виплатити Позивачу визначену судом суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу не зважаючи на зупинення Верховним Судом виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в цій частині.
Виплата відповідачем позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу без відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в частині її стягнення, унеможливить її повернення у разі скасування постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18, ні в порядку повороту виконання, ні шляхом пред'явлення позову про стягнення безпідставно набутих коштів. У зв'язку з цим відповідач вважає позовні вимоги викладені пунктами 2, 3 є такими, що заявлені без належних правових підстав та задоволенню не підлягають (а.с. 134-141).
18.05.2022 року до суду поступили письмові пояснення від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, згідно яких на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18, яким позов ОСОБА_1 до ДП «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсним наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року, та відповідачем 21.10.2020 року було поновлено на роботі ОСОБА_1 ..Згодом, позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком, в ході розгляду якої було виявлено, що за період роботи позивача з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року у Державному підприємстві «Берегівське лісове господарство» відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу, які містяться в системі персоніфікованого обліку.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.У відповідності до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п.п.1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст.11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч.6 цієї статті страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нарахованіза відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
В силу положень ч.10 згаданої статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Положеннями ч. 12 ст.20 Закону №1058-ІV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
За змістом положень ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або в не повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Отже, положення закону надають працівнику право безпосередньо в судовому порядку вимагати від страхувальника сплати страхових внесків.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул (а.с. 127-128).
19.05.2022 року поступила відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив відповідача, згідно якої постанова заступника начальника Берегівського відділу ДВС від 10.05.2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП№68474234 з примусового виконання виконавчого листа №297/377/18, виданого 14 січня 2021 року Берегівським районним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30.01.2018 року, є постановою державного виконавця оскарженою позивачем до суду як незаконна. Розгляд скарги на рішення, дії і бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Кіндрат Владислава Михайловича триває у Берегівському районному суді Закарпатської області.У пункті 1.5, 1.6 і 1.7 розділу II відзиву відповідач тільки проголошує, що поновлено позивача на роботі з 30.01.2018 року. Фактично відповідач тільки прийняв знову на роботу позивача і надав допуск позивачу до роботи з 21.10.2022 року, а поновлення позивача на роботі з 30.01.2018 року за рішенням суду не відбулось. У долученому відповідачем до відзиву додатку №12 «Копія трудової книжки ОСОБА_1 » із зроблених записів №36, або №38 до трудової книжки позивача вбачається, що дата у трудової книжки (це графа №2, стовпчики у трудової книжки - ДАТА:число, місяць, рік) вписана відповідачем (запис №36) - 21.10.2020 року, або (запис №38) - 24.01.2022 року. Ці дати 21.10.2020 і 24.01.2022 свідчать про фактичну дату допуску ОСОБА_1 до роботи, що не відповідає наказу відповідача про поновлення позивача на роботі з 30.01.2018 року.
14 січня 2022 року з заявою позивач звернувся до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» за довідкою, завіреною належним чином, про заробітну плату позивача за період з 30 липня 2015 року по 31 січня 2022 року безперервної роботи і копією трудової книжки заявника, для оформлення пенсії за віком з 15.02.2022 року.В отриманої на заяву позивача відповіді від 24 січня 2022 року №14 був долучений додаток «Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії» від 21.01.2022 року №3 (копія довідки долучена до позову Додаток №6), в якій зазначено, що довідка видана ОСОБА_1 про те, що його заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, за період з 30 липня 2015 року по 31 грудня 2022 року, але в довідці відсутні дані про нарахування та сплату страхових внесків без виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року (два роки вісім місяців вісімнадцять днів страхового стажу) з суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, нарахованої у постанові Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №297/377/18, згідно рішення Суду про негайне поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року.Долучена до позову про поновлення на роботі копія «Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального Страхування, Індивідуальні відомості про застраховану особу у Пенсіонному Фонді України», який дозволяє провести верифікацію документу, у якому зазначено підтвердження факту відсутності страхового стажу у позивача за період вимушеного прогулу з 31.01.2018 по 19.10.2020 року, що підтверджує юридичний факт не виконання відповідачем рішення Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №297/377/18 про негайне поновлення ОСОБА_1 на посаді з 30 січня 2018 року. Відповідач не звернув увагу на посилання позивача у позовній заяві, що ухвала Верховного Суду від 10.02.2020 року по справі №297/377/18 не зупиняє негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі з 30.01.2018 року, не зупиняє негайну сплату обов'язкових внесків єдиного соціального страхування за час вимушеного прогулу, не зупиняє негайного поновлення загального та страхового стажу за час вимушеного прогулу. З ухвали Верховного Суду від 10.02.2020 року по справі №297/377/18 вбачається, що відповідач зобов'язаний негайно виконати постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №297/377/18 в інших не зупинених частинах рішення суду (а.с. 173-178).
08.06.2022 року до суду поступили письмові пояснення від третьої особиГоловного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, згідно яких Водночас, порушення відповідним роботодавцем (страхувальником) порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є порушенням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та можливо прав відповідного працівника (застрахованої особи), але не прав та обов'язків Головного управління.
Згідно положень Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податкові органи наділені рядом функцій, прав та обов'язків, в частині єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, згідно статті 191 Податкового кодексу України, такі здійснюють контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), забезпечення достовірності та повноти обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням. Згідно статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податкові органи мають право отримувати безоплатно від підприємств відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, проводити перевірки на підприємствах, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Однак, яким чином рішення суду у даній справі може обмежити чи іншим чином вплинути на права та обов'язки податкового органу, передбачених вказаними нормативними актами, не вказано, не встановлено.
Крім, цього відповідно до пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право самостійно вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку (а.с. 184-188)
Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 наказом т.в.о. директора ДП «Берегівське ЛГ» №36-к від 30.07.2015 року був прийнятий на посаду головного економіста відділу економіки, обліку і звітності з 30.07.2015 року (а.с. 21).
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №297/377/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 17.08.2018 року, задоволено частково, рішення Берегівського районного суду від 17 серпня 2018 року скасовано, позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково:
визнано незаконним наказ директора державного підприємства «Берегівське лісове господарство» від 30.01.2018 №6-к «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 »;
визнано в діях відповідача, безпосередньо пов'язаних із отриманням згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 , що мали місце 27.11.2017 р., факт дискримінації позивача за ознакою звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав;
поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року;
стягнуто з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 :середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят одну гривню 01 коп.);30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Сума стягнутого середнього заробітку нарахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині вимоги про відшкодування моральної шкоди, а також у вимозі про визнання недійсним наказу директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» від 26.09.2017 №198 «Про зміну організаційної структури, скорочення чисельності та штату працівників» - відмовлено (а.с. 23-49).
Наказом директора ДП «Берегівський лісгосп» №57-к від 21.10.2020 року на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18, ОСОБА_1 був поновлений на посаді головного економіста відділу економіки, обліку і звітності з 30.01.2018 року та фактично допущений до виконання посадових обов'язків з 21.10.2020 року. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 21.10.2020 року (а.с. 51).
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08.12.2020 р. по справі №297/377/18 виправлено описку в даті, що нею визначається початок періоду, за який стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, допущену в постанові Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18, а саме замість невірного запису в резолютивній частині постанови «30 січня 2018 року» слід правильно читати «31 січня 2018 року» (а.с. 149-151).
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18 за касаційною скаргою державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Крім того, за клопотанням державного підприємства «Берегівське лісове господарство» зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до закінчення касаційного провадження (а.с. 64-68).
Статтею 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 22.02.2021 р. відкрито виконавче провадження №64601014 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду №297/377/18, виданого 14.01.2021 р. на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 про стягнення з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн. та 30 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с. 154-155).
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 26.02.2021 р. зупинено вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №64601014 на підставі ухвали Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18 про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. (а.с. 156-157).
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 16.03.2021 р. скасовано постанову від 26.02.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №64601014 у зв'язку з перевіркою виконавчого провадження (а.с. 158-159).
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 16.03.2021 р. зупинено вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №64601014 на підставі ухвали Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18 про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 160-161).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ст. 35 ч. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 02.02.2022 р. відкрито виконавче провадження №68474234 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду №297/377/18, виданого 14.01.2021 р. на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 р. (а.с. 166).
Постановою заступника начальника Берегівського РВ ДВС від 10.05.2022 р. закінчено виконавче провадження №68474234 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду №297/377/18, виданого 14.01.2021 р. на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 р. у зв'язку з фактичним допуском до виконання посадових обов'язків з 21.10.2020 року (а.с. 167-168).
Дані обставини також підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 169-170).
Слід також зазначити, що в трудовій книжці позивача ОСОБА_1 21.20.2020 року під №36 зроблена запис про те, що «Запис №27 недійсний».
Таким чином, суд приходить до висновку, що наказом №57-к від 21.10.2020 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » та фактичним його допуском до виконання посадових обов'язків з 21.10.2020 року відповідач - ДП «Берегівське лісове господарство» виконало рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі №297/377/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 р., оскільки судом був визнаний наказ про звільнення ДП «Берегівське лісове господарство» від 30.01.2018 року №6-к «Про звільнення головного економіста відділу економіки, обліку та звітності ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 , незаконним.
Крім того, підстав для зобов'язання ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме внести до наказу «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 21.10.2020 року №57-к пункту, в якому зазначити: «Скасувати наказ №6-к від 30.01.2018 року «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 », як незаконний згідно рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18», також не має, оскільки рішенням суду вказаний наказ був визнаний незаконним, і така позовна вимога судом у справі не вирішувалася та в резолютивній частині постанови апеляційного суду не була прописана.
Так, в постанові Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 рокузазначено, що за змістом спірних правовідносин вимоги про скасування наказу про звільнення, про визнання дій роботодавця щодо звільнення неправомірними, рівно як і вимоги про визнання недійсними записів у трудовій книжці, про зобов'язання внести зміни до таких записів, внести нові записи і т.п. поглинаються вимогою про поновлення на роботі і у випадку задоволення такої, як правило, окремого вирішення не потребують, законність наказу про звільнення та правомірність дій роботодавця оцінюються судом під час вирішення вимоги щодо поновлення працівника на роботі, а рішення суду є підставою для внесення відповідних записів до трудової книжки.
Щодо інших позовних вимог ОСОБА_1 , а саме про зобов'язання ДП «Берегівське лісове господарство» усунути порушення права позивача на соціальний захист шляхом одночасної подачі до Управляння Пенсійного Фонду України необхідні скасовуючі документи по звітності з єдиного соціального внеску (ЄСВ), щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , та початкових документів із зазначеними вірними відомостями на ОСОБА_1 , яка підлягає обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей, відповідно до листа ПФУ від 12.06.2012 року №13484/03-30 «Щодо нарахування ЄСВ на суму нарахованої згідно з рішенням суду», за час вимушеного прогулу з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року у загальному розмірі 777961,01 гривень, згідно рішення Закарпатського апеляційного суду від19.10.2020 року по справі №297/377/18 для поновлення страхового стажу застрахованої особи - ОСОБА_1 і загального трудового стажу з 30 січня 2018 року; зобов'язання ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме усунути порушення відсутності оподаткування на обов'язкове соціальне страхування нарахованого за судовим рішенням середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.01.2018 року по 19.10.2020 року на підставі рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18 у загальному розмірі 777961,01 гривень, визначити в рішенні суду, що виплата податку єдиного соціального внеску (ЄСВ) за період з 30.01.2018 року по19.10.2020 року повинна розбиватися по місяцях, а не однією сумою, так як стаж має враховуватися за весь період вимушеного прогулу з 30.01.2018 року, то такі суд вважає, що заявлені позивачем передчасно.
Так, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04.12.2020 року було відмовлено у заяві відповідача ДП «Берегівське лісове господарство» про роз'яснення постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. У вказаній ухвалі апеляційний суд зазначив, що вирішуючи питання про стягнення з ДП «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 777961,01 грн, апеляційний суд навів у постанові відповідні розрахунки, виконані за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМ України від 08.02.1995 № 100. Тобто, були враховані і положення абзацу 3 пункту 3 указаного Порядку, які передбачають, що «усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі», а в постанові вказано, що врахуванню для визначення середньоденного заробітку за останні два місяці роботи підлягають нараховані позивачу за ці місяці види виплат. В резолютивній частині постанови апеляційного суду вказано, що сума стягнутого середнього заробітку нарахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Пленум Верховного Суду України в Постанові від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню; оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення (п. 6).
Такі правова позиція та відповідне формулювання щодо визначення належної до стягнення суми є усталеними в судовій практиці, застосовуються й Верховним Судом (до прикладу, постанова від 18.07.2019 у справі № 809/4462/15) і жодних суперечностей чи нерозуміння не викликають.
Власне, обидва формулювання, якими оперує в заяві відповідач («без виключення сум відрахування на податки, збори та інші обов'язкові платежі», «без утримання податків та інших обов'язкових платежів») означають одне й те ж по суті: що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток, обраховуються без віднімання сум податків та зборів, а податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів, як це підтверджується й правовою позицією Верховного Суду у справі № 809/4462/15.
Таким чином, зі змісту постанови апеляційного суду ясно і однозначно випливає, що на користь позивача з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований без утримання податків та інших обов'язкових платежів, що означає те ж саме по суті, що і без виключення сум відрахування на податки, збори та інші обов'язкові платежі. Доводи заяви є необґрунтованими, надуманими, не враховують дійсних обставин справи та змісту постанови апеляційного суду (а.с. 145-148).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
Згідно бухгалтерської довідки наданої відповідачем ДП «Берегівське лісове господарство» від 06.05.2022 року №142 підтверджується, що станом на 06.05.2022 року ОСОБА_1 не нараховано та не випалчено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.01.2018 року по 19.10.2020 року, яка присуджена до стягнення постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року у справі №297/377/18 (а.с. 171).
Позаяк, на день ухвалення рішення у даній справі, досі триває розгляд відкритого касаційного провадження у справі за касаційною скаргою державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Однією з позовних вимог ОСОБА_1 у тій справі є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Цією ж ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі №297/377/18 за клопотанням державного підприємства «Берегівське лісове господарство» зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до закінчення касаційного провадження.
Наданими сторонами доказами підтверджується, що виконавче провадження №64601014 у справі №297/377/18 також зупинене постановою від 16.03.2021 року про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 160-161).
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання державного підприємства «Берегівське лісове господарство» вчинити певні дії, а саме подати уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період вимушеного прогулу позивача з 31.01.2018 року по 19.10.2020 року з відображенням у ньому сум не нарахованого та не виплаченого середнього заробітку за цей період є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 141, 352, 354, 355, 430 ЦПК України,
рішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство», яке розташоване за адресою с. Яноші, Головна, 50-а, Берегівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 22114537, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що розташоване за адресою м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063, Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області, що розташоване за адресою м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694, про визнання наказу №57-к від 21.10.2020 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » таким, що не скасовує наказ «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 » від 30.01.2018 №6-к і не виконує рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30.01.2018 року; зобов'язання ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме усунути порушення права позивача на соціальний захист шляхом одночасної подачі до Управляння Пенсійного Фонду України необхідні скасовуючі документи по звітності з єдиного соціального внеску (ЄСВ), щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , та початкових документів із зазначеними вірними відомостями на ОСОБА_1 , яка підлягає обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей, відповідно до листа ПФУ від 12.06.2012 року №13484/03-30 «Щодо нарахування ЄСВ на суму нарахованої згідно з рішенням суду», за час вимушеного прогулу з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року у загальному розмірі 777961,01 гривень, згідно рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18 для поновлення страхового стажу застрахованої особи - ОСОБА_1 і загального трудового стажу з 30 січня 2018 року; зобов'язання ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме усунути порушення відсутності оподаткування на обов'язкове соціальне страхування нарахованого за судовим рішенням середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.01.2018 року по 19.10.2020 року на підставі рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18 у загальному розмірі 777961,01 гривень, визначити в рішенні суду, що виплата податку єдиного соціального внеску (ЄСВ) за період з 30.01.2018 року по 19.10.2020 року повинна розбиватися по місяцях, а не однією сумою, так як стаж має враховуватися за весь період вимушеного прогулу з 30.01.2018 року; зобов'язання ДП «Берегівське лісове господарство» зробити певні дії поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме внести до наказу «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 21.10.2020 року №57-к пункту, в якому зазначити: «Скасувати наказ №6-к від 30.01.2018 року «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_1 », як незаконний згідно рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 року по справі №297/377/18» - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.
Суддя Лайош ГАЛ