Провадження № 11-сс/821/168/22 Справа № 711/2231/22 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ст. 182 КПК України
14 червня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_1
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря за участю прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
Старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із клопотання в якому просив застосувати відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 248100,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2022 року клопотання старшого слідчого ОСОБА_8 задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на строк не більше двох місяців, а саме:
не спілкуватися без участі слідчого або прокурора зі свідками та експертами, що набули указаного статусу у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_6 покладені на нього судом процесуальні обов'язки та в разі їх не виконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що прокурором не надано обґрунтованих підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , а доводи, що викладені слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду.
Також зазначив, що органом досудового розслідування не доведена необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу - як застава та що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти тим ризикам які існують.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор Черкаської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2022 року та постановити нову ухвалу, згідно з якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосувати запобіжний захід у виді застави в сумі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 248100 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що з висновками суду першої інстанції неможливо погодиться виходячи з того, що суд в повній мірі не оцінив особу ОСОБА_6 , також тривалість та систематичність злочинної діяльності, у якій він підозрюється.
Крім того, слідчий суддя не в повній мірі врахував те, що усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також покарання, передбаченого кримінальним законом, останній після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятись від виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, передбачених ст. 42 КПК України, а також може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному проваджені.
Крім того, слідчий суддя не приділив належної уваги тому факту, що підозрюваний, маючи широке коло зв'язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на свідків, та співучасників кримінального правопорушення, з метою примусу останніх до зміни та відмови від давання показань.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку захисника підозрюваного, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020250000000272, внесеного до ЄРДР 03.11.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій організованою групою; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій організованою групою у особливо великих розмірах, та ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених організованою групою.
За доводами прокурора причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину підтверджується зібраними доказами та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків вчинення злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року, ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права. Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
Згідно з п.9 ч.2 ст.131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Апеляційний суд зазначає, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд повинен враховувати вимоги п.п. 3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд апеляційної інстанції вважає, слідчим суддею в достатній мірі встановлено підстави для відмови в обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави.
Такий запобіжний захід, на переконання апеляційного суду, є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню ризиків у даному кримінальному провадженні.
Тільки те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які за ступенем тяжкості належать до категорії нетяжких та особливо тяжких злочинів, не дає підстав для застосування до першого такого запобіжного заходу, як застава.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, не працює, на даний час перебуває на військовій службі, характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки.
Крім того, з моменту внесення відомостей про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення 03.11.2020, ОСОБА_6 жодним чином не перешкоджав досудовому розслідуванню.
Також з часу оголошення ОСОБА_6 про підозру, 27 травня 2022 року, не встановлено жодного факту порушення ним своїх процесуальних обов'язків.
Будь-яких доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного за час досудового розслідування стороною обвинувачення апеляційному суду також не надано.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у даному випадку прокурором хоч і доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_6 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж застава.
Положення ст.179 КПК України регламентують, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оскільки протягом апеляційного розгляду не було обґрунтовано прокурором наявність виняткових обставин, які дають можливість для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що забезпечити належну поведінку останнього можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Такий запобіжний захід, на думку суду апеляційної інстанції, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційним судом не встановлено.
Тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді за викладених в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає, а відмова в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави та застосування запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, на думку суду апеляційної інстанції, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства та позиції Європейського суду з прав людини.
Керуючись ст.ст. 182, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, Апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3