Житомирський апеляційний суд
Справа №274/6940/21 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.
Категорія 3 Доповідач Коломієць О. С.
06 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.
з участю секретаря
судового засідання Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №274/6940/21 за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2022 року, яке ухвалено суддею Корбут В.В.
встановив:
У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства №060578 від 23.08.2001 року, набув право на майно реорганізованого КСП ім.Котовського на загальну суму 9449,00 грн, що складає 0,35% від загальної вартості майнового фонду.
Рішенням комісії по розподілу майна «Про виділення майна в натурі громадянам, які вирішували господарювати самостійно» від 10.09.2003, затвердженого загальними зборами пайовиків від 10.09.2003, позивачу у власність було виділено нежитлове приміщення загальною площею 39,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
За актом прийому-передачі майна від 13.08.2021, вищевказане майно було передано ОСОБА_1 в присутності старости Терехівського старостинського округу Мамчур Т.А.
З метою оформлення права власності на це майно, позивач звернувся до Відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, яке листом № 308 від 27.10.2021 роз'яснило йому положення законодавства України щодо державної реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно.
З рахуванням вищевикладеного, враховуючи, що іншим шляхом визнати право власності на майно неможливо, ОСОБА_1 звернувся до суду і просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення загальною площею 39,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, вказуючи на незаконність та необґрунтованість зазначеного рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що відмовляючи у задоволенні вимог, суд не звернув належної уваги на лист відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 27.10.2021 № 308. Зі змісту якого вбачається, що позивач звернувся до даного органу виконавчої влади із зверненням щодо державної реєстрації права власності майнових прав на нерухоме майно, подавши всі необхідні документи, а останній відмовив йому у проведенні вказаної реєстрації права власності та роз'яснив необхідність звернутися до суду для вирішення вказаного питання. Таким чином, вважає, що у суду були відсутні підстави для відмови у задоволенні позову.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу сторона відповідача не скористалася.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з'явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства №060578 від 23.08.2001 року, позивач набув право на майно реорганізованого КСП ім.Котовського на загальну суму 9449,00 грн, що складає 0,35% від загальної вартості майнового фонду (ас.17).
Рішенням зборів співвласників майнового паю КСП ім.Котовського від 10.09.2003, оформленим протоколом №2, було вирішено затвердити рішення комісії про видачу майна в натурі, згідно поданих заяв. Згідно ксерокопії додатку до даного рішення, було вирішено виділити в натурі ОСОБА_1 , крім рухомого майна, Ѕ у приміщенні вет. аптеки по АДРЕСА_1 (а.с.14,15).
Рішенням зборів пайовиків реформованого КСП ім.Котовського від 10 вересня 2003 року було затверджено рішення комісії по розподілу майна реформованого КСП 2 ім.Котовського «Про виділення майна в натурі громадянам, які вирішили господарювати самостійно» (а.с.13).
За актом прийому-передачі майна від 13.08.2021, нежитлове приміщення (вет. аптека реструкторизованого КСП ім.Котовського), загальною площею 39,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було передано ОСОБА_1 в присутності старости Терехівського старостинського округу Мамчур Т.А. (а.с.16).
З метою оформлення права власності на це майно, позивач звернувся до Відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, яке листом № 308 від 27.10.2021 роз'яснило йому положення законодавства України щодо державної реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно (а.с.22).
За змістом статей 5, 7-9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське товариство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства).
Пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» (з наступними змінами), встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування чи інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.
Частиною третьою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське товариство» передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями передбачений і Указом Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».
Підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.
При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.
З матеріалів справи вбачається, що у свідоцтві про право власності позивача ОСОБА_1 на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, відсутня відмітка про виділення йому вказаного нерухомого майна у натурі.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, тому суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу
Таким чином, з урахуванням положень ст. 392 ЦК України яка передбачає, що позов про визнання права власності може бути пред'явлено лише власником майна, проте у матеріалах справи відсутні докази набуття позивачем права власності на спірне нежитлове приміщення у встановленому законом порядку, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є вірним.
При цьому, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на законність ухваленого рішення не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2022 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 червня 2022 року.
Головуючий Судді