Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3584/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.125 КК України Доповідач ОСОБА_2
08 червня 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060020001141 за апеляційними скаргами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2021 року та апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 27.08.2021 року,
щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомир, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6
захисника ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_8
В поданій апеляційній скарзі потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2021 року просять скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказують, що ухвала про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України є необгрунтованою та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що суд при закритті справи у зв'язку з закінченням строків давності, допустив помилки при обчисленні вказаних строків, а також не встановив чи не вчиняв ОСОБА_8 нових злочинів протягом цього строку.
В поданій апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 27.08.2021 року про роз'янення рішення просить скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що звертаючись до суду про роз'яснення ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2021 року він просив роз'яснити чи було визнано винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2021 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12017060020001141 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, у відповідності до вимог ст. 49 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави, в особі Департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 5634 грн. 64 коп. залишено без розгляду.
Згідно обвинувального акту від 28.04.2017 р., 05 березня 2017р., о 17 год. 15 хв., поблизу будинку АДРЕСА_2 , між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, підійшов до ОСОБА_7 та кулаком правої руки наніс йому удар в ліву частину обличчя, внаслідок чого останній не втримався на ногах та впав на землю.
В результаті вказаних дій, ОСОБА_11 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та садна на слизовій верхньої губ, що утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
В подальшому ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, під час словесного конфлікту із сином ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , наніс удар кулаком правої руки в підборіддя зліва ОСОБА_6 .
В результаті вказаних дій, ОСОБА_8 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді осадження шкіри на підборідді зліва, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Вважаючи ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 17.08.2021 року не зрозумілою ОСОБА_6 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира від 17.08.2021 року із заявою про її роз'ясння.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 27.08.2021 року заяву ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2021 року по кримінальному провадженню №12017060020001141 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України, залишено без задоволення за її безпідставністю.
Заслухавши доповідача, потерпілих, які підтримали подані апеляційні скарги, прокурора, обвинуваченого і захисника про законність та обгрунтованість ухвал суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрив.
В апеляційних скаргах потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять ухвалу суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Перевіряючи правильність судового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке постановлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа є винною в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачено КПК.
За змістом ч.8 ст.284, ст.285 КПК ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття кримінального провадження з відповідної підстави.
Як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, під час судового розгляду встановлено, що на час надходження клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, закінчився строк давності притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.125 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Санкція ч.1ст.125 КК України за якою обвинувачується ОСОБА_8 передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Як встановлено з обвинувального акту ОСОБА_8 вчинив вищевказаний кримінальний проступок 05.03.2017 року, тобто з вказаного дня до дня винесення рішення по даному кримінальному провадженню пройшло понад два роки.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 05 квітня 2021 року по справі № 328/1109/19 відповідно до положень ст.49КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили:минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності неперерваний);особа не ухилялася від досудового слідства або суду(перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
На переконання апеляційного суду, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_8 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від суду та даних про те, що останній оголошувався у розшук.
За змістом ст. 49 КК України особою, яка ухиляється від слідства або суду визнається особа щодо якої винесена рішення про оголошення її у розшук.
Як свідчать матеріали судового провадження ОСОБА_8 за ухвалою суду у розшук не оголошувався.
Також колегія суддів ввадажає, що не підлягають до задоволення доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_6 про скасування ухвали суду Корольовського районного суду м.Житомира від 27.08.2021 року про роз'яснення рішення суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це спосіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Натомість, як вбачається з заяви про роз'яснення рішення та апеляційної скарги, апелянт просить розтлумачити чи було визнано винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, що фактично є недопустимим.
Суд залишаючи без задоволення заяву про роз'яснення судового рішення, постановивши відповідну ухвалу, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений ст. 380 КПК України.
За таких обставин, колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які є підставою для скасування ухвали суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвали суду є законними та обґрунтованими, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг потерпілих.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2021 року, якою ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності- без змін.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 27.08.2021 року, якою заяву ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2021 року по кримінальному провадженню №12017060020001141 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України, залишено без задоволення за її безпідставністю, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: