С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;
вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/1155/22
В справі 760/21244/19
І . Вступна частина
14 червня 2022 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Семененко А.Д.
представника Позивача ОСОБА_2
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», третя особа - Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту.
ІI. Описова частина
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про зняття арешту з належного йому майна, зокрема просив зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який був накладений постановою відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві від 19.03.2007.
Обгрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає про наступне.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .
Зазначає, що він дізнався про те, що постановою від 19.03.2007 державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві було накладено арешт на належне йому майно в межах виконавчого провадження, стягувачем за яким було КП «Дирекція з управління та обслуговування об'єктів житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
Позивач зазначає, що виконавче провадження відносно нього було завершене, а матеріали, які знаходилися на зберіганні, знищені.
При цьому, не зважаючи на завершення виконавчого провадження, обтяження з належного йому майна не було зняте, воно досі зберігається, у зв'язку з чим Позивач вважає своє право власності порушеним та просить звільнити майно з-під арешту.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступі обставини.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:
- під реєстраційним номером 4733434 від 31.03.2007 міститься інформація про арешт квартири АДРЕСА_1 , власником якої є Позивач, на підставі постанови державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві №90/15 від 19.03.2007.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, ОСОБА_1 не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №904/51/19 (провадження №12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі №712/12136/18 (провадження №61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі №127/11276/20 (провадження №61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі №369/3757/20 (провадження №61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі №201/6486/20 (провадження №61-19066св20)
З огляду на викладене провадження у справі підлягає закриттю.
IV. Резолютивна частина
Керуючись статтею 255 ЦПК України, суд ухвалив:
1.Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», третя особа - Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту, закрити.
2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.
Суддя: