СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17730/20
пр. № 2/759/849/22
13 червня 2022 року
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Кравченко А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення місця проживання дитини,-
У жовтні 2020 року до Святошинського районного суду м. Києва звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, у якому просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачка та відповідач без укладення шлюбу проживали однією сім'єю. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25 червня 2020 року.
Однак з березня 2020 року позивачка та відповідач проживають окремо та спільне господарство не ведуть. Позивачка, як мати малолітнього сина усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров'я, духовного та розумового розвитку, вважає за необхідне визначити місце проживання дитини разом з матір'ю. У зв'язку з викладеним, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою судді (ОСОБА_4) Святошинського районного суду м. Києва від 20.10.2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021 року, у зв'язку з відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя, справу передано до розгляду судді Святошинського районного суду міста Києва - Горбенко Н.О.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти визначення місця проживання доньки з матір'ю, просив розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, без укладення шлюбу.
У сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить копія повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 червня 2020 року.
Згідно копії свідоцтва про право власності від 03 березня 2011 року, виданого Головним Управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно наданого до суду Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією за вих. № 101-1445/02 від 17.02.2022 року висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається , що рекомендації комісії (протокол від 10.02.2022 року № 3), з метою забезпечення виключно прав та інтересів дитини Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір'ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
З матеріалів справи не вбачається між батьками конфлікту щодо існуючих прав та обов'язків по відношенню до дитини та їх реалізації.
За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Згідно із актом обстеження житлово-побутових умов квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачці на праві приватної власності, складеного 31.01.2022 головним спеціалістом Служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, умови проживання для дитини забезпечені.
Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір'ю не суперечитиме інтересам дитини, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до обох батьків, вік дитини, а також те, що в даному випадку відповідач визнає позов та не заперечує щодо того, щоб дитина проживала разом з матір'ю, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 та визначення місця проживання дитини на даний час разом з матір'ю.
На підставі вищевикладеного та керуючись: ст. 77-83, 89, 95, 200, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 13.06.2022 року.
Суддя Н.О.Горбенко