СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1549/22
ун. № 759/6158/22
10 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022100080001226, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любимівка, Гуляйпільського р-ну, Запоріжської обл., українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого - 15.12.2020 року Святошинським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі, та на підставі ст..ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
10.06.2022 року до Святошинського районного суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2022100080001226 від 03.06.2022 р. про обрання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. В ході досудового розслідування установлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив, повідомив, що не має бажання залучати захисника, бажає сам захищати себе під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 48 КПК України, захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Згідно ч. 3 ст. 54 КПК України, відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Санкція ч. 4 ст. 185 КПК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів.
Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини від 1950 року кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину має право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір, або, якщо вона не має коштів для оплати правової допомоги захисника, одержувати таку допомогу безкоштовно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя.
Підозрюваний під час повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, від залучення йому захисника відмовився (а.с.28). В судовому засіданні про залучення йому захисника не клопотав, зявив, що захищати себе буде сам.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 176 запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення "Чеботарь проти Молдови" від 13.11.2007 р., п. 48), у відповідності до якої слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя, враховуючи наявні докази причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявність обґрунтованої підозри, не вирішує питання про доведеність підозрюваній особі вини та остаточність кваліфікації його дій, що є наступними стадіями кримінального процесу.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відомості про дану подію внесені до ЄРДР 03.06.2022 року за №12022100080001226. 09.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість злочину та особу підозрюваного, який офіційно не працює, раніше засуджений 15.12.2020 року Святошинським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі, та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки, під час якого вчинив новий злочин, що свідчить про зухвалість намірів підозрюваного, вважаю, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може продовжити вчиняти інші злочини або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає, що доводи слідчого, прокурора про те що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідає меті, з якою він застосовується, та що саме його застосування позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, як і твердження сторони обвинувачення про неможливість запобігання вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашній арешт є обґрунтованими.
Таким чином, з огляду на докази, додані до матеріалів клопотання та досліджені у судовому засіданні, а також на обставини, які були з'ясовані під час розгляду клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання, оскільки саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
-не відлучатись із населеного пункту в якому проживає, а саме: квартири АДРЕСА_3 ;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту складає 60 днів та закінчується 08.08.2022 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1