Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12127/19
20.09.2019 місто Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві клопотання слідчого СВ Подільського ГУ НП у м. Києві, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, з базовою вищою, ною освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,-
про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019100070002918 від 21.08.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві, як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до районного суду з клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури № 7, що входить в групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ст.185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП України в м.Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100070002918, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України. Підстави підозрювати підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив кримінальні правопорушення, передбачене ст. 187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: 1) переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення виявлення слідчим інших епізодів злочинних дій.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання за вказаними у ньому підставами, просить застосувати саме цей запобіжний захід, оскільки у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, надасть можливість підозрюваному знову зникнути та переховуватися від слідства для уникнення кримінальної відповідальності, продовжити злочинну діяльність та перешкоджати слідству, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів. Вказав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде недостатнім для забезпечення завдань кримінального судочинства та процесуальних обов'язків підозрюваного. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній раніше судимий, вчинив новий тяжкий злочин, переховувався від органу досудового розслідування та може знову зникнути. Додав, що підозрюваний пересувався на транспортному засобі за документами свого брата
В судовому засіданні слідчий, що входить в групу слідчих у даному кримінальному провадженні, підтримав клопотання за вищевказаними підставами.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання та не обирати запобіжний захід взагалі, посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не доведені, а підозра є необґрунтованою. Вважає, що підзахисний не набув статусу підозрюваного, оскільки йому не була вручена підозра.
Підозрюваний в судовому засіданні просив відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
СВ Подільського УП ГУ НП України в м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100070002918, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в межах вказаного кримінального провадження повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення
Дії підозрюваного кваліфіковані за ст.185 КК України.
Підозрюваний згідно протоколу затриманий в порядку ст.185 КПК України .
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя не приймає до уваги заперечення захисника про необґрунтованість підозри, повідомленої особі, оскільки на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані та додані до нього матеріали кримінального провадження у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваим інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко протии Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що в зареєстрованому шлюбі він не перебуває, утриманців не має, здоровий за станом здоров'я, раніше судимий, а тому є підстави вважати, що незважаючи на наявність місця роботи, підозрюваний, під важкістю відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування.
Також актуальним є і ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв'язку з чим є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.
Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає недоведеним в судовому засіданні.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування та вчинити інші кримінальні правопорушення, цим підтверджується наявність ризику, передбаченого п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.194 ч.4 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, в разі недоведеності стороною обвинувачення недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Як вбачається з наданих стороною захисту документів, підозрюваний офіційно працює, позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне місце проживання, проживаючи з батьком та цивільною дружиною.
А відтак, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що застосування домашнього арешту, як міри запобіжного заходу, буде недостатньо для запобігання вищевказаним встановленим ризикам.
Враховуючи особистість підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, беручи до уваги обставини вчинення злочину та його наслідки, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляду цілодобового домашнього арешту.
Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов'язків.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з"являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов"язань, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 309,395 КПК України,-
В клопотанні слідчого СВ Подільського ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погодженому прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком по 22 жовтня 2019 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
- не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - цілодобово, крім час перебування за викликом слідчого, прокурора або суду;
2) прибувати до слідчого СВ Подільського ГУ НП у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою на встановлений службовою особою час;
3) не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого СВ Подільського ГУ НП у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження);
4) повідомляти слідчого СВ Подільського ГУ НП у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання ухвали та порядок заміни запобіжного заходу.
Виконання ухвали доручити Святошинському УП ГУ НП в місті Києві.
Копію ухвали скерувати начальнику Святошинського УП ГУ НП в місті Києві та слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві - для виконання, прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 м.Києва - для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.
Строк дії ухвали - по 22 жовтня 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1