печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52451/21-ц
14 червня 2022 року Печерський районний суд міста Києва
суддя Волкова С.Я.
секретар судового засідання Топал А.І.,
справа № 757/52451/21-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення коштів,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» 4 707,50 грн, як нараховані та сплачені по нікчемним умовам договору. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 10.10.2020 р. між ними було укладено кредитний договір № 10002428073 у сумі 7 300,00 грн, кредитні кошти були повністю погашені, втім відповідачем протиправно завищено суму нарахування кредитних зобов'язань, які не передбачені та суперечать умовам договору, переплата протиправно нарахованих відсотків складає 4 707,50 грн.
Ухвалою суду від 05.10.2021 р. відкрито провадження у справі.
Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Відповідач, викладаючи свої заперечення проти позову, у відзиві зазначив, що станом на 06.01.2021 р. заборгованість за договором № 10002428073 від 10.10.2020 р. про надання фінансового кредиту повністю погашена, кредит закрито, що в період карантину за прострочення виконання зобов'язань за договором ОСОБА_1 звільнено від відповідальності за таке прострочення на підставі пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих за запобігання виникненню та запобіганню короновірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-ІХ в частині доповнення пункту 6 Розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Суду надано договір про надання фінансового кредиту № 10002428073, укладений 10.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (далі - «Товариство») та ОСОБА_1 (далі - «Позичальник»), за яким Товариство зобов'язується надати Позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору та виконати інші обов'язки, передбачені цим договором. Сума, на яку надається кредит, 7 300,00 грн, строк надання кредиту 30 днів.
Суд вбачає, що невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредит. Уклавши цей договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства https://cashberry.com.ua (пункт 9.1 договору), отже Правила є у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою Кредитодавця до укладення договору. Зазначений договір укладений в електронній формі з проставленням електронного підпису ОСОБА_1 .
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач, звертаючись до суду із вимогами про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» 4 707,50 грн, свої вимоги обґрунтовує тим, що означені кошти нараховані та сплачені по нікчемним умовам договору.
Суду надано документи, які свідчать про те, що 10.10.2021 р. між сторонами було укладено договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на суму 7300,00 грн строком на 30 днів. Згідно пункту 1.1. договору Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, встановлених цим договором. Так, відсотки, передбачені пунктом 1.3.2. договору, є відсотками за користування кредитними коштами понад строк, і не входять до суми компенсації у разі невиконання зобов'язань в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», тобто не являються неустойкою. Пунктами 5.4.1. - 5.4.2. договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором; у випадку неповної та/або невчасної сплати кредиту та процентів за користування ним, сплатити також штраф (у разі наявності), пеню (у разі наявності) та інші платежі (у разі наявності) в розмірі, нарахованому відповідно до умов договору. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Позичальника для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно частини першої статті 1 Закон України «Про електронну комерцію», що регулює сферу його застосування, цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
Термін «електронний підпис одноразовим ідентифікатором» задекларовано у частинах третій-четвертій пункту 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, електронна форма представлення інформації -спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною; електронне повідомлення -інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Факт оформлення заявки на отримання фінансового кредиту, яку оформив ОСОБА_1 , є акцептом на укладення кредитного договору (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до порядку дій заявника/Позичальника з метою укладення електронного договору заявник реєструється в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства через заповнення відповідної реєстраційної форми (заявки). На підставі реєстраційних даних інформаційно-телекомунікаційна система Товариства здійснює реєстрацію заявки, створює обліковий запис та особистий кабінет заявника. У процесі реєстрації заявник вказує бажані умови отримання кредиту (у том числі, суму і строк) та надсилає заявку на розгляд. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника. Товариство інформує Позичальника про прийняте рішення щодо видачі кредиту. У випадку схвалення заявки на отримання кредиту інформаційно-телекомунікаційна система Товариства генерує (надсилає) заявнику пропозицію укласти договір на визначених Товариством умовах, що є офертою та містить усі істотні умови; заяву про прийняття оферти (здійснити акцепт), про що інформує Позичальника в особистому кабінеті. Після підписання заявником заяви про прийняття (здійснення акцепту) пропозиції укласти договір (оферти) та отримання Товариством від заявника відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції укласти договір у електронній формі (оферти) Товариство направляє заявнику електронне повідомлення підтвердження вчинення правочину у формі електронного документу - договору. Договір є укладеним з моменту одержання Товариством, яке направило пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття (акцепт) Позичальником цієї пропозиції (оферти) в порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Договір набуває чинності з моменту перерахування суми кредиту на рахунок банківської/платіжної карти, вказаної Позичальником для укладення цього договору.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додаткового надає йому інформацію про: 1) фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; 2) умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість; 3) порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; 4) правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; 5) механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; 6) реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів; 7) розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотків ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
Стаття 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює, що у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
Згідно статтей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у виді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. Якщо автором створюються ідентичний за документарною інформацією та реквізитами електронний документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, допустимість електронного документа, як доказу, не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Кодексу, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 1 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко прояснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання фінансовго кредиту, ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанансова компані «Інвест Фінанс» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Втім в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов договору про надання фінансовго кредиту вимогам законодавства, оскільки доводи ОСОБА_1 в цій частині ґрунтуються виключно на його поясненнях і спростовуються самим змістом договору, отже відсутні підстави для стягнення з відповідача 4 707,50 грн як нарахованих до сплати та сплачених ним за умовами договору; не надано ним і доказів нарахування відповідачем суми процентів всуперечпункту 6 Розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду в якості письмових доказів копії: договору про надання фінансового кредиту, меморіального ордеру, квитанцій, виписку по кредитному договору. Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про стягнення коштів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами. З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, просить урахувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 р. у справі № 5017/1987/2012, втім означена правова позиція не може бути застосована, оскільки була висловлена під час розгляду справи, яка не стосується процедури укладення договору або його дійсності. Суттю справи № 5017/1987/2012 є невиконання умов договору та настання відповідних наслідків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 15, 16 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 95, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Інвест Фінанс» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, прим.103, ЄДРПОУ: 4028315).
Суддя Волкова С.Я.