печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5670/22-к
23 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2022 у кримінальному провадженні № 12020000000000375 від 14.04.2020, -
03.02.2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12020000000000375 від 14.04.2020.
В обґрунтуванні вказаного клопотання зазначено, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно особи, яка не має статусу підозрюваного або обвинуваченого. Автомобіль ОСОБА_5 , 2019 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 на праві особистої приватної власності і її чоловік ОСОБА_7 не має жодного відношення до даного автомобіля, не користується ним. Адвокат вказує, що арешт перешкоджає законному користуванню його власнику та те, що мета його накладення є не виправданою та надуманою.
У судове засідання слідчий, прокурор не з'явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили. За таких обставин, слідчий суддя розглядає скаргу у відсутність слідчого на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Адвокат в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив скасувати арешт.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000375 від 14.04.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст.361-1, ч.3 ст. 209 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження, 17.01.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_8 (Справа №757/1848/22-к) за клопотанням заступника начальника відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 накладено арешт на легковий автомобіль Suzuki Vitara, 2019 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2022 при накладенні арешту слідчий суддя керувався вимогами ст. 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. Наряду з вказаним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває. А отже, майно, яке має ознаки, визначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, може підлягати арешту у кримінальному провадженні, в якому не повідомлено про підозру жодній особі.
При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею встановлено, що легковий автомобіль Suzuki Vitara, 2019 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 зареєстровано на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вказано в клопотанні, ОСОБА_7 не має жодного відношення до даного автомобіля, не користується ним. Автомобіль придбаний дружиною ОСОБА_6 самостійно за кредитні кошти. Кредит погашено за кошти отримані від підприємницької діяльності, використовується ОСОБА_6 у підприємницькій діяльності, а саме здавання апартаментів подобово у місті Харкові. Вилучення автомобіля фактично блокує здійснення нею підприємницької діяльності є надмірним обмеженням на неї та негативно впливає на її роботу, приводячи до щоденних збитків.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить висновку, що надані заявником докази не підтверджують того, що єдиним власником легкового автомобіля Suzuki Vitara, 2019 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки автомобіль придбаний у зареєстрованому шлюбі (19.09.2019).
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на майно зареєстровано лише за одним з подружжя.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Беззаперечних доказів того, що автомобіль є особистою власністю ОСОБА_6 , наприклад, відповідного рішення суду чи нотаріально посвідченого договору, слідчому судді не надано.
Разом з тим, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, зважаючи на обставини справи, а саме що на даний час відсутні обставини, які б вказували, що у разі передачі автомобіля, таке майно може бути знищене чи приховане, слідчий суддя вважає, що потреба в застосуванні подальшого арешту майна в частині заборони користування його власником відпала, а тому відсутні підстави для подальшої заборони користуватися автомобілем.
Беручи до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000375 від 14.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст.361-1, ч.3 ст. 209 КК України триває, арешт у рамках цього кримінального провадження накладено на транспортний засіб як на речовий доказ, з метою забезпечення можливої конфіскації, з урахуванням вимог ст. 174 КПК України, на думку слідчого судді, відсутні підстави для скасування арешту в частині відчуження та розпорядження транспортним засобом в Ѕ його частині.
Враховуючи викладене, клопотання підлягає частковому задоволенню. Автомобіль марки Suzuki Vitara, 2019 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 слід передати особі на яку він зареєстрований, з правом користування, без права відчуження та розпорядження даним майном в Ѕ його частині, що сприятиме меті кримінального провадження, та зможе запобігти настанню незворотних наслідків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №12020000000000375 від 14.04.2020 - задовольнити частково.
Скасувати арешт майна в частині 1/2, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2022 на транспортний засіб Suzuki Vitara, 2019 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Скасувати арешт майна в частині володіння та користування, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2022 на транспортний засіб Suzuki Vitara, 2019 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1