08.06.2022 Справа № 756/9248/21
Унікальний №756/9248/21
Провадження №2/756/897/22
08 червня 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Колесник А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну смертю фізичної особи ОСОБА_3 , який є сином позивача. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.10.2020 в смт. Олександрівка, Одеської області відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобіля «NISSAN MARCH», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок отриманих травм ОСОБА_3 помер.
Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля «NISSAN MARCH», д.н.з. НОМЕР_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № 200855992.
03.10.2020 за фактом настання дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160000001154 та розпочато досудове розслідування.
Позивач просить стягнути з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» шкоду, яка становить: 30 000,00 грн. - страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду; 27 370,00 грн. - страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого; 180 000,00 грн. - страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену шкоду втратою годувальника.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2021 у вказаній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
25.08.2021 представник відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» - адвокат Чернюк В.В. надав до суду письмові пояснення. Сторона відповідача вважає позов ОСОБА_1 передчасним та заперечує проти його задоволення.
Вказує, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи відсутні жодні відомості стосовно рішення суду за фактом загибелі ОСОБА_3 .
Також, зазначає, що позивач не звертався до відповідача з заявою про страхове відшкодування.
Стосовно розміру позовних вимог, відповідач зазначає наступне. Позовна заява не містить належних доказів на підтвердження того, що позивач перебувала на утриманні у ОСОБА_3 основним і постійним джерелом до існування для позивача була допомога з його боку.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.08.2021 до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання в рамках п. 7 ч. 2 ст. 248 ЦПК України, було закрито підготовче провадження призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача подав до суду заяву з клопотанням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 03.10.2020 о 20 год. 55 хв у смт. Олександрівка по вул. Перемоги, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме наїзд на пішохода. Як вбачається з довідки №3020277815935090 від 11.12.2020 дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 12 ПДР (а.с.22).
03.10.2020 за фактом настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160000001154 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України.
Відповідно до довідки про причину смерті від 05.10.2020 №224, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем (а.с. 26).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 (а.с.28).
Матеріали справи містять поліс № 200855992 діючий станом на 03.10.2020. Отже, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія за спричинену шкоду здоров'ю та/або життю третіх осіб, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тлумачення ст. ст. 11, 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про компенсацію збитків є заподіяння їх іншій особі.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, за приписами ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 22.1, п. 22.2 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
З огляду на викладене, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Матеріали справи містять поліс № 200855992 діючий станом на 03.10.2020. Отже, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія за спричинену шкоду здоров'ю та/або життю третіх осіб, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За положеннями ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
За приписами п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування та документи, перелік яких визначений п. 35.2 ст. 35 цього Закону.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15 зазначила, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому у контексті вказаних обставин Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у ст. 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно п. 27.3. ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата у 2020 році у місячному розмір з 1 січня - 4723 гривень, з 01 вересня - 5000 грн.
Як встановлено з наданих суду доказів та не оспорювалося відповідачем особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 є: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 60 000,00 грн., розмір, що підлягає відшкодуванню позивачу - 30 000,00 грн.
Згідно довідки №1399 від 23.10.2020 виданої виконавчим комітетом Саф'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_1 здійснила поховання сина ОСОБА_3 та знаходилась на утриманні до дня його смерті (а.с.33). Як вбачається з Договору-замовлення на організацію та проведення поховання укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 загальна вартість послуг для поховання становила 27 370, 00 грн. (а.с. 35).
Фактична сплата вказаних коштів підтверджується квитанцією до прибуткового косового ордера від 04.10.2020 (а.с.34).
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», позивач, яка здійснила витрати на спорудження надгробного пам'ятника загиблому ОСОБА_3 , має право на компенсацію цих витрат за рахунок страховика.
Зважаючи на те, що понесені позивачем витрати на поховання загиблого підтверджені необхідними доказами, а заявлена до сплати сума страхового відшкодування не перевищує максимального розміру, встановленого п. 27.4, ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 27 370,00 грн.
Пунктом 27.2 ст. 27 «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Частиною 1 ст. 1200 ЦК України передбачено право на відшкодування шкоди в разі смерті потерпілого непрацездатним особам, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Позивачем заявлено відшкодування у розмірі мінімально гарантованого загального розміру страхового відшкодування пов'язаного з втратою годувальника.
Згідно довідки №1399 від 23.10.2020 виданої виконавчим комітетом Саф'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 до моменту його смерті.
У відповідності до довідки МСЕК серії 2-18 №034109 від 09.11.2009, позивач - ОСОБА_1 є інвалідом ІІ-ї групи, тому мала право на утримання від померлого сина.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, стягнувши з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» страхове відшкодування у розмірі: 30 000,00 грн. - компенсація за спричинену моральну шкоду; 27 370,00 грн.- компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого; 180 000,00 грн.- компенсація за спричинену шкоду втратою годувальника.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 4/6А, код ЄДРПОУ 32404600), третя особа: ОСОБА_2 (дата народження невідомо, РНОКПП невідомо, АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити;
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 4/6А, код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи в розмірі 237 370 (двісті тридцять сім тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп., яка складається з: 30 000, 00 грн. - страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду; 27 370,00 грн. - страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого; 180 000,00 грн. - страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену шкоду втратою годувальника.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 4/6А, код ЄДРПОУ 32404600) на користь держави судовий збір у розмірі 2 373,70 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.В.Диба