ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5510/21
провадження № 2/753/5481/21
"25" червня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
У березні 2021 р. Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі по тексту - ТДВ «СК «Альфа-Гарант», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 2) про солідарне відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,в сумі 22000 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 29.04.2018 у м. Києві на вул. Харківське шосе, 121 з вини водія автомобіля «ДЕУ» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої отримав механічні пошкодження автомобіль «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 і який належить на праві власності ОСОБА_4 . Керований ОСОБА_1 автомобіль належить на праві власності ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність при використанні автомобіля винуватця дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відповідно до полісу АМ/1616735 з лімітом відповідальності в розмірі 100 000 грн. 07.05.2018 представником потерпілого направлено до страхової компанії заяву про страхове відшкодування. 24.07.2018 між ТДВ СК "Альфа-Гарант" та потерпілим відповідно до ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було укладено угоду про розмір страхового відшкодування та сплачено на користь власника автомобіля «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 страхове відшкодування в розмірі 22 000 грн. У позивача відповідно до положень статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право на подання до страхувальника та водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регресного позову.
Ухвалою від 06.04.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
28.05.2021 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він виклав свої заперечення проти позову. Послався на те, що позивачем ставиться вимога про стягнення грошових відповідно до п. "г" п.п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в якій зазначено що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху. При цьому позивачем у позовній заяві не надано підтвердження невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу «ДЕУ» д.н.з. НОМЕР_1 існуючим вимогам Правил дорожнього руху, а звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 № 04/06/18 від 20.06.2018 робився на підставі постанови Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2018. У безпосередньому причинному зв'язку із настанням ДТП повинно перебувати порушення водієм, зокрема, п. 31.4.5. Правил дорожнього руху, оскільки технічні несправності і невідповідності є вичерпними щодо коліс і шин. У постанові Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2018 про притягнення відповідача 1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які технічні несправності і невідповідності мав транспортний засіб, яким він керував відповідно до переліку зазначених у п. 31.3 та 31.4 Правил дорожнього руху, а відтак вказана постанова не підтверджує факту невідповідності технічного стану автомобіля. Отже у позивача відсутні правові підстави, щодо стягнення з нього в порядку регресу грошових коштів в сумі 22 000 грн. Також відповідач 1 заперечує проти стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу.
01.06.2021 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона виклала свої заперечення проти позову. Послалася на те, що у постанові Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2018 про притягнення відповідача 1 до адміністративної відповідальності, не зазначено які технічні несправності і невідповідності мав транспортний засіб «ДЕУ» д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до переліку зазначених у п. 31.3 та 31.4 Правил дорожнього руху, а відтак вказана постанова не підтверджує факт невідповідності технічного стану автомобіля, яким керував відповідач 1. Про те постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджує технічні несправності і невідповідності транспортного транспортного засобу зазначено у висновках Верховного суду України по справах № 6-52127 св 13 та № 6-22837 св 15. Оскільки відповідач 1 керував автомобілем за згодою відповідача 2 то у позивача відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача 2 коштів в сумі 22 000 грн. у порядку регресу. Прошу відмовити позивачу у вимогах про стягнення з відповідача 2 витрат на правову допомогу.
Позивачем не були подані до суду письмові пояснення на відзиви.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
03.03.2018 цивільно-правова відповідальність при використанні автомобіля винуватця дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відповідно до полісу АМ/1616735 з лімітом відповідальності в розмірі 100 000 грн. на строк з 26.03.2018 по 25.03.2019 (а.с. 10).
29.04.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобілів «ДЕУ» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Відповідач 1 є особою, винною у цій дорожньо-транспортній пригоді, що встановлено постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 23).
До позивача із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся власник автомобіля «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 (а.с. 21).
24.07.2018 між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та потерпілим ОСОБА_4 було укладено угоду про розмір страхового відшкодування та сплачено на користь власника автомобіля «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 страхове відшкодування в розмірі 22 000 грн. (а.с. 32-35).
Згідно норми частини 6 статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
На підставі п. "г" п.п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачем було здійснено виплати страхового відшкодування потерпілому і з того часу позивач набув право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 31.3 Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю); в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Крім того, відповідно до вимог пункту 31.4. Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, у тому числі пунктом 31.4.5. Правил дорожнього руху України в якому зазначено вичерпний перелік технічних несправностей і невідповідностей щодо коліс та шин.
Суд прийшов до висновку, що безпосередньому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди повинно перебувати порушення водієм, зокрема, п. 31.4.5. Правил дорожнього руху України, щодо коліс і шин. До такого висновку прийшов Верховний суд України у постанові від 10 червня 2019 року по справі № 167/1172/16-ц, зазначивши: "У безпосередньому причинному зв'язку із її настанням перебуває порушення водієм, зокрема, пункту 31.4.5а Правил дорожнього руху України, а саме перевищення допустимого зносу малюнку протекторів задніх шин автомобіля (менше 1,6 мм) ". У постанові Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2018 по справі № 753/8220/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено які технічні несправності і невідповідності мав транспортний засіб відповідно до переліку зазначених у п. 31.3 та п. 31.4 Правил дорожнього руху України, а тому вказана постанова суду не підтверджує факту невідповідності технічного стану автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що саме таку правову позицію Верховний Суд України зазначив по справах № 6-52127 св 13 та № 6-22837 св 15 де вказано, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджує технічні несправності і невідповідності транспортного засобу.
Отже, власник автомобіля відшкодовує шкоду спричинену належним йому транспортного засобу лише у разі, якщо останній вибув із його володіння неправомірно (правовий висновок Верховного суду України у справі № 456/881/17 від 05.08.2020).
Оскільки ОСОБА_1 керував автомобілем «ДЕУ» д.н.з. НОМЕР_1 за згодою з ОСОБА_2 то у позивача відсутні правові підстави щодо стягнення солідарно з відповідачів страхового відшкодування у порядку регресу.
За загальним правилом, встановленим статтями 12, 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом норм статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості і об'єктивності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
З огляду на те, що позивач не довів правомірність стягнення майнової шкоди з відповідачів, а у спірних правовідносинах обов'язок відшкодування завданих збитків закон покладає на страховика, або особи, яка керувала транспортним засобом, вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди суд визнає необґрунтованими і недоведеними та відмовляє у їх задоволенні.
За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі відмови в позові - на позивача.
Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на позивача сплачений ним судовий збір.
З огляду на результат розгляду справи суд залишає судові витрати за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову Страховій компанії «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: