Справа № 710/198/22
Провадження № 2/710/198/22
14.06.2022 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Гадіон К.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Кучерявої В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області, про позбавлення батьківських прав,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог.
17.02.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свою позовну заяву позивач мотивує тим, що позивач є бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по їх материнській лінії. Відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки біологічний батько ОСОБА_6 своє батьківство відносно сина не визнав, тому запис про батька до актового запису про народження дитини було внесено в порядку передбаченому ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Так, відповідачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 22.02.2003. Починаючи з 2005 року відповідачі проживали на території Російської Федерації де народився їх спільний син: ОСОБА_5 . Однак за декілька місяців після народження дитини відповідачі прибули до належного позивачу будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 де мешкали разом до липня 2007 року. 30.01.2008 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області було внесено запис про розірвання шлюбу між відповідачами на підставі рішення Шполянського районного суду Черкаської області, прийнятого 11.07.2007 у справі № 2-513. Так, відразу після розірвання шлюбу, а саме у липні 2007 року ОСОБА_4 зібрав свої особисті речі та вибув із м. Шпола у невідомому напрямку. Пізніше зі слів ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_4 мешкає на території Кіровоградської області, однак про конкретну адресу його проживання невідомо. Разом з тим, починаючи із липня 2007 року по даний час ОСОБА_4 не приймає участі у вихованні свого сина ОСОБА_5 , не піклується про нього, не забезпечує дитину та взагалі не цікавиться його життям і здоров'ям. В свою чергу оскільки ОСОБА_3 у 2014 році стала проживати зі своїм новим обранцем, - онук позивача - ОСОБА_5 , якому на той час виповнилося 8 років виявив бажання проживати з позивачем в с. Терешки Звенигородського району Черкаської області, тому позивач відповідно зі згоди його матері, на початку 2015 року забрав дитину до себе. З тих пір ОСОБА_5 проживає з позивачем, навчається у Терешківському ліцеї Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області і перебуває повністю лише на вихованні та утриманні позивача, а його матір, ОСОБА_3 , яка на відміну від батька дитини, іноді все таки цікавилася життям ОСОБА_5 , при цьому участі у вихованні чи забезпеченні власної дитини, починаючи із 2015 року взагалі не приймала. Як уже зазначалося вище ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_6 , який проживав зі своєю матір'ю до вересня 2021 року, при цьому періодично донька позивача залишала у нього і молодшого онука на тимчасове проживання, яке продовжувалося по декілька місяців. Так, у вересні 2021 року ОСОБА_3 вкотре залишила у позивача ОСОБА_6 , з її слів - на пару місяців, задля того щоб вона могла цей час попрацювати за межами міста та відповідно заробити кошти для родини. Однак з тих пір минуло майже півроку, а матір дитини жодного разу не відвідувала як старшого так відповідно і молодшого синів, та зрозуміло не надавала коштів на утримання власних дітей. Позивач неодноразово виходила на телефонний зв'язок із ОСОБА_3 , вказуючи на її байдуже ставлення до своїх батьківських обов'язків, що врешті призвело до конфлікту між сторонами, після чого остання перестала відповідати на телефонні дзвінки позивача та відповідно продовжує апатично ставитися до своїх дітей. Разом з тим позивач продовжує піклуватися про духовний та фізичний розвиток своїх онуків, намагається зробити все, аби надати їм як можна більше своєї турботи та любові, якої вони не відчувають від власних батьків та, на скільки це можливо за рахунок своєї пенсії, забезпечує дітей їжею, одягом, шкільним приладдям, тощо. В зв'язку з чим, виключно в інтересах своїх онуків позивач вимушений звернутися до суду з позовом до їх матері ОСОБА_3 та батька старшого онука ОСОБА_4 , в якому ставити питання про позбавлення їх батьківських прав.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 20.04.2022 відкрито провадження по справі.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 30.05.2022 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання з'явився, просив задовольнити позов.
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Третя особо без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача в суд з'явилася, повідомила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В суді встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (а.с. 12).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00035078975 від 16.02.2022, дошлюбним прізвищем ОСОБА_3 є прізвище « ОСОБА_10 » (а.с. 13).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 16.03.2007, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тамбов. Батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 14, 15).
ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шпола, Черкаської області. Батьками дитини є ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 07.07.2015 (а.с. 16).
За змістом характеристики, виданої Терешківським ліцеєм Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, на учня 9 класу ОСОБА_5 , 2006 року народження. ОСОБА_5 навчається в Терешківському ліцеї. До навчання ставиться добре. Має достатній рівень знань, задовільну поведінку. На уроках уважний, активний. Навчальний матеріал засвоює добре. Любить уроки інформатики, трудового навчання. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Учень ввічливий, працьовитий, поважає старших, користується авторитетом серед товаришів. Бере активну участь у класних та шкільних заходах. На зауваження вчителів завжди реагує позитивно (а.с. 17).
За даними характеристики, виданої Терешківським ліцеєм Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, на учня 1 класу ОСОБА_6 , 2015 року народження. ОСОБА_6 навчається в ліцеї з 01.09.2021. Ставлення до навчання задовільне. Програмовий матеріал засвоїв на середньому рівні. Працює повільно, не завжди самостійно. Виявляє помірну активність під час уроку. Завжди підготовлений до занять. Учень жвавий, щирий, дружелюбний. Охоче бере участь в групових іграх. В дитячому колективі користується повагою. Добросовісно виконує доручення дорослих, поважає старших (а.с. 18).
Відповідно до характеристики, наданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради 21.01.2022 за №47, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає в селі Терешки, Звенигородського району, Черкаської області. За час проживання в селі зарекомендувала себе з позитивної сторони. З 2015 року разом з нею проживають онуки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Скарг від сусідів та жителів села не надходило. ОСОБА_1 на виконкомах міської ради об'єднаної територіальної громади не розглядалась. Поведінка в громадських місцях та побуті зразкова. Користується авторитетом серед жителів села (а.с. 19).
Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Шполянської міської ради 21.01.2022 за №46, діти : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 2015 року по даний час постійно проживають із своєю бабою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 виховує та забезпечує дітей за рахунок отриманої пенсії. Мати дітей, ОСОБА_3 , починаючи з вересня 2021 року, взагалі не приймає участі у вихованні дітей, їх забезпеченні та взагалі не цікавиться життям дітей (а.с. 20).
Відповідно до довідки, виданої Терешківським ліцеєм Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади 27.01.2022 за № 21, мати ОСОБА_3 дітей: ОСОБА_5 учня 9 класу та ОСОБА_6 учня 1 класу участі у вихованні дітей не приймає, батьківські збори не відвідує, та не цікавиться навчанням дітей у школі (а.с. 21).
За даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, № витягу 00035428692, від 21.04.2022, наданого Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька вказані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 45-46).
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ 19.05.2022 за № 196, було вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 відносно його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 99-101).
Згідно пояснення ОСОБА_5 , які він надав в судовому засіданні, його батько та мати не піклуються про нього, не цікавляться його життям, і тому він вважає, що необхідно батьків позбавити батьківських прав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 15 постанови Пленуму від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з п.п.15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).
Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).
Суд також акцентує увагу на тому, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж'юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я (див. справи "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, від 26 жовтня 2006 року; і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року).
З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року; згадані вище рішення у справі "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).
Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 8 січня 2002 року; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20 березня 2007 року; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8 січня 2007 року). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62, і Хазе, п. 97).
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Так, відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ 19.05.2022 за № 196, було вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 відносно його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для цього послугувало те, що з 2014 року матір залишила свого сина ОСОБА_5 на виховання своєї матері, бабусі дитини ОСОБА_1 . З 2021 року вона також залишила на виховання бабусі сина ОСОБА_6 . Обидві дитини знаходяться на повному матеріальному утриманні ОСОБА_1 . Мати дітей допомогу дітям грошима, продуктами, одягом не надавала. У вихованні дітей участі не приймає, контакту з ними не підтримує, зі Терешківським ліцеєм Шполянської міської ради, де навчаються діти зв'язок не підтримує, із вчителями не спілкується. Водночас ОСОБА_4 є батьком дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2007 року самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо сина: не допомагає матеріально, , не забезпечує необхідним харчуванням, не цікавиться життям та здоров'ям, нехтує своїми батьківськими обов'язками, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, не дбає про підготовку до самостійного життя, не виявляє інтереси до їх внутрішнього світу, не дає доступу до культурних та інших духовних цінностей. (а.с. 99-101).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 371/693/18.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. При цьому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18 (провадження № 61-19550св19), від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 (провадження № 61-12144св20) та ін.
Відповідно до ст. 180 СК України, ч.3 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, відповідачі у справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виховують своїх дітей, не піклуються про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не створюють належних умов для розвитку їх здібностей та не виконують свого обов'язку по утриманню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Отже, малолітній ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_5 позбавлені батьківського піклування, матеріальної підтримки та захисту своїх особистих і майнових прав та інтересів. Відмова в задоволенні позову в даному випадку призведе до порушення Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, яка зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч її бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Таким чином, існує необхідність захистити дітей від небезпеки у вигляді страждань через відсутність піклування, неповноцінне виховання та відсутність емоційної та матеріальної підтримки, якої зазнає дитина, якщо її залишити під опікою відповідача.
З урахуванням установлених обставин, суд доходить до висновку про необхідність в задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів », за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Згідно з ч.1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2022 становить - 2618 ,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Враховуючи зазначене, суд стягує з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в розмірі однієї третьої доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду та до повноліття старшої дитини та з ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , в розмірі однієї чверті доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду та до повноліття.
З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дітей.
Згідно з ч.1 ст.190 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України.
Заходи забезпечення позову не застосовувались.
Оскільки позов задовольняється, суд стягує з відповідачів судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1984,80 грн, пропорційно до задоволених вимог.
На підставі ст. 19, 164, 165, 166, 171, 179, 180 -183, 190, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомиргород, Кіровоградської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 09.03.2007, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , інші відомості про особі невідомі, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття старшої дитини ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , на особовий рахунок дитини.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , інші відомості про особі невідомі, аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , на особовий рахунок дитини.
Стягнення аліментів розпочати з часу звернення позивача до суду, тобто з 17.02.2022.
Рішення в частині стягнення з відповідачів аліментів за один місяць допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.
Стягнути пропорційно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомиргород, Кіровоградської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 09.03.2007, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , інші відомості про особі невідомі, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , інші відомості про особі невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 12.03.2002, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , судовий збір в сумі 1984,80 грн (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 80 коп) по 992,40 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) з кожного.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Рішення в повному обсязі складене 17.06.2022.
Суддя Н.П. Побережна