Справа № 712/4134/22
Провадження № 1-кс/712/1950/22
13 червня 2022 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 12022250310001072 , відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2022 року клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, офіційно не працюючого, зі слів маючого на утримані малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022250310001072 від 10.06.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено наступне: 10.06.2022 року близько 15 години 40 хвилини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в тролейбусі №2001 на перехресті бульвару Шевченка та АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, який запроваджено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком від 30 діб, і який продовжено Указом Президента України від 25 травня 2022 року № 341 на 90 днів, та у зв'язку з чим Президентом України прийнято Закон України № 2117-IXX від 03.03.2022 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилання відповідальності за мародерство», відповідно до якого частину четверту статті 186 після слів «у великих розмірах» доповнено словами «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану», маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав чуже майно, а саме взяв з кабіни водія тролейбуса мобільний телефон марки «Xiomi», модель «MI 9T» вартістю 7499 грн., який належить ОСОБА_7 .
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, офіційно не працюючий, за слів інвалідом не являється, зі слів на утримані має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.
11.06.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: даними протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 ; даними протоколу впізнання за фотознімками; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У свою чергу ОСОБА_5 на даний час притягується до кримінальної відповідальності за злочин передбачений, ч.4 ст.185 КК України, який відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що в разі не обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , проживає м. Черкаси, де проживають свідки, у зв'язку з цим, він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на них шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_5 , обґрунтовується тим, що останній, не маючи власного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу, може вчинити злочин проти власності.
Разом з цим, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченогоч.4 ст.185 КК України що вчинений в умовах воєнного стану, в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Натомість органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до ОСОБА_5 , більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_5 , не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, майновий та сімейний стан підозрюваної дає їй можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно ч. 4 ст.185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задоволити.
Захисник по суті заявленого просив суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного.
Підозрюваний підтримав захисника та вважав необгрунтованою підозру у вчиненні інкримінованих йому дій.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження - повідомленням про підозру від 11.06.2022 року, поясненням від 10.06.2022 року, протоколом затримання особи від 10.06.2022 року, протоколом допиту потерпілого від 11.06.2022 року, протоколами допиту свідків від 10.06.2022 року, протоколом пред'явлення для впізнання від 11.06.2022 року.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Суд вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може ухилитись від слідства та суду та вчиняти тиск на свідків, потерпілих, вчиняти інші злочини.
Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, також беручи до уваги ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, який не має офіційних джерел доходів, не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки менш суворий запобіжний захід на даному етапі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому ступень значущості таких ризиків особливо значний на ранній стадії досудового розслідування, коли існує нагальна потреба у відшуканні та забезпеченні збереження доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2022 року становить 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривні.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважається за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн. Саме такий розмір застави яке є максимальним відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним.
З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з 10 червня 2022 року по 08 серпня 2022 року включно із можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошений 14 червня 2022 року