Справа № 513/1242/21
Провадження № 2/513/118/22
Саратський районний суд Одеської області
14 червня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., позивача ОСОБА_1 , та його представника адвоката Парапір М.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання договору дарування недійсним та його скасування,
15 грудня 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання договору дарування недійсним та його скасування.
Позов обґрунтований тим, що у 1996 році позивачем отримано сертифікат на право отримання земельної частки на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, який був переданий ОСОБА_2 , приватному фермеру с.Надіжди, у якого позивач працював різноробочим, з метою тимчасового використання його земельної частки, яка йому призначалась при розпаюванні. У 2000 році він звільнився з роботи у ОСОБА_2 , і у 2018 році йому стало відомо, що у 2004 році, ОСОБА_2 , переоформив сертифікат позивача на свого сина - ОСОБА_3 , 1987 року народження.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 17 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження. Також, клопотання представника позивача адвоката Парапіра М.П. про витребування доказів задоволено.
10 лютого 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
01 березня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив.
22 квітня 2022 року до суду надійшла відповідь з Одеського державного нотаріального архіву за №944/01-20, відповідно до якої документи Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області за 2004 рік на державне зберігання до Одеського державного нотаріального архіву не передавались.
29 квітня 2022 року до суду надійшли копії матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12017160420000343 від 04 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
12 травня 2022 року від представника позивача адвоката Парапіра М.П. надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належними відповідачами. Так в своєму клопотанні представник позивача просить замінити неналежного відповідача ОСОБА_2 на належних відповідачів: ОСОБА_3 , 1987 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , 1969 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Також представник позивача просить звільнити від участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Плахтіївську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області. Звільнити від участі у справі в якості відповідача ОСОБА_2 .
Позивач та його представник адвокат Парапір М.П. у підготовчому засіданні заявлене клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Досковський В.Г. будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явились, відповідно до заяви від 24 травня 2022 року просив розглядати справу за його відсутності та відповідача.
Представник третьої особи Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у підготовче засідання не з'явився, відповідно до поданих заяв просив справу розглядати у відсутність представника сільської ради.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши позиції позивача та його представника, дійшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб'єктивних прав є звернення до суду.
Обов'язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувано порушення було обґрунтованим та підтвердженим.
Відповідно до п.п.4 п.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст.43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , з вимогою про визнання договору дарування сертифікату на право на отримання земельної частки, виданого на його ім'я Саратською районною державною адміністрацією, обдарованому ОСОБА_3 , 1987 року народження, укладеного державним нотаріусом Саратського нотаріального округу у 2004 році, не дійсним.
Відповідно до ч. 1- 4 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановлюється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У ч.4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 311/300/19.
В пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
Тобто, із змісту ст. 51 ЦПК України вбачається, що належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.
У клопотанні, яке є предметом розгляду, позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є належними відповідачами.
Таким чином, враховуючи предмету спору та склад сторін у справі, суд, з дотримання вимог ст.51 ЦПК України, за згодою позивача, вирішує питання про зміну первісного відповідача належними відповідачами, оскільки виходячи з обраного позивачем способу захисту для відновлення порушених прав, які стосуються визнання недійсним договору дарування сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії ОД №0166822, за наявності даних щодо користування та переоформлення спірного сертифікату на осіб, які є не учасниками даної справи, зумовлює вирішення питання про зміну неналежного відповідача належними відповідачами.
Крім того, суд звертає увагу представника позивача, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість звільнення (виключення) неналежного відповідача та третьої особи від участі у справі.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 51, 197, 198, 200, 260, 223, 258- 261 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Парапіра М.П. - задовольнити частково.
Замінити первісного відповідача ОСОБА_2 у справі № 513/1242/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання договору дарування недійсним та його скасування, належними відповідачами: ОСОБА_3 , 1987 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , 1969 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію цієї ухвали разом з викликом до суду направити відповідачам.
Зобов'язати позивача подати суду протягом трьох днів, з моменту оголошення ухвали суду, позовну заяву разом з долученими до позову документами для вручення відповідачам.
Суд роз'яснює, що відповідач має право на подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачам відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Надати позивачу право на подання в п'ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідачі викладають свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 12 години 00 хвилин 30 червня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя К. Ю. Рязанова