14.06.2022
Справа № 522/7152/22
Провадження № 1-«кс»/522/3726/22
14 червня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рибниця, Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, молдаванина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні за № 12022163520000277 від 10.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
Згідно клопотання, СВ відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022163520000277 від 10.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Нагляд за додержанням законності під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Приморської окружної прокуратури м. Одеси.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах:
10.06.2022, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 знаходячись біля квартирного будинку АДРЕСА_3 , помітив гаманець фірми «Michael Kors», світло-сірого кольору, вартістю 420 гривень, який стирчав з незачиненої сумки, яка висіла на правому плечі громадянки ОСОБА_8 . Після чого, у ОСОБА_5 , виник злочинний корисливий умисел на таємне викрадення вказаного гаманця та того, що в ньому знаходиться, який на праві власності належить громадянці ОСОБА_8 ..
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 впевнившись, що за його діями ні хто не спостерігає та він ні ким не помічений, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, непомітно для ОСОБА_8 наблизився до неї та шляхом вільного доступу здійснив крадіжку гаманця фірми «Michael Kors», світло-сірого кольору, вартістю 420 гривень, в якому знаходились грошові кошти номіналом одна купюра 100 доларів США, дві купюри 20 Євро, одна банківська картка банку АТ «Укрсиббанк», за номером НОМЕР_1 , одна банківська картка банку АТ «Райффайзен Банк», частковий номер 4149-51..-….-5383, одна банківська картка банку АТ КБ «ПриватБанк», номер не встановлено, одна банківська картка банку АТ «Універсал Банк», номер не встановлено та візитні картки в кількості близько 20 штук.
Таємно викравши, в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_9 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2101-ІХ, майно ОСОБА_8 , на загальну суму 100 доларів США, 40 Євро та 420 гривень, що на момент вчинення злочину згідно офіційного курсу національної валюти України, затвердженого НБУ становить - 4 601 (чотири тисячі шістсот одна) гривня 22 (двадцять дві) копійки, ОСОБА_5 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток у вказаному розмірі.
Таким чином, у скоєнні вказаного кримінального правопорушенні обґрунтовано підозрюється громадянин Республіки Молдова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рибниця, Республіки Молдова, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 07.09.2021 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, але на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений з іспитовим строком 2 роки.
10.06.2022 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікованого, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушенні підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження: протокол огляду місця події; протоколом затримання; протоколом допиту потерпілого, протоколом пред'явлення особи для впізнання; проколом пред'явлення речей для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєні тяжкого кримінального правопорушення, є не працевлаштованою особою та раніше судимий за скоєння майнових злочинів, тому при обранні йому міри запобіжного заходу не пов'язаної з триманням під вартою, останній буде продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 жодних міцних соціальних зв'язків не має, є громадянином іншої держави, в зв'язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Отже, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування/суду (п. 1); незаконно впливати на потерпілу, з метою примушування останньої змінити покази на свою користь (п. 3); вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5).
Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України і його належної поведінки.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити з обставин викладених в ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'яку міру запобіжного заходу.
Розглянувши клопотання, заслухав думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.ст. 207-211 КПК України, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються КПК України.
Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 цього Кодексу:
1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 КПК УКраїни.
Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.
Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Особі, яка затримана у зв'язку з її розшуком компетентним органом іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, роз'яснюється її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію).
Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом або стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, також роз'яснює особі її право надати згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім'я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
Затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу.
Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.
У разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов'язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Як вбачається з протоколу затримання особи, ОСОБА_5 було затримано 10.06.2022 року о 20 год. 11 хв., а саме клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою надійшло до суду 14.06.2022 року, таким чином, порушені вимоги ст.ст. 208- 211 КПК України.
Крім того, слідчим в клопотанні не зазначені будь які підстави, що унеможливлювали подання клопотання у строк визначений ст. 211 КПК України.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлений свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до Стандартів професійної відповідальності та викладення основних обов'язків та прав прокурорів, від 23.04.1999 року та Кодесу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурори повинні : завжди підтримувати честь та гідність своєї професії; завжди поводитись професійно, згідно закону, правил та етики їхньої професії; виконувати свої обов'язки справедливо, послідовно та оперативно; відігравати активну роль у кримінальному судочинстві наступним чином :приймати участь, у випадках визначених законом або практикою, у розслідуванні злочинів, або здійснювати повноваження по відношенню до поліції чи слідчих, і робити це об'єктивно, неупереджено та професійно.
Для забезпечення справедливості та ефективності судового переслідування, прокурори повинні: співробітничати з поліцією, судами, юристами, захистом, громадськими захисниками та іншими урядовими органами, як національними, так і міжнародними і згідно закону та у дусі взаємної співпраці надавати сприяння прокурорським службам і колегам з інших підвідомчих органів.
Прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально. Постійно підвищувати свій загальноосвітній та професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов'язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам.
Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов'язки та завдання. При виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Таким чином, суд звертає увагу прокурора, який погодив та підписав клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне дотримання норм чинного законодавства та здійснення своїх функцій відповідно до приписів КПК України.
На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 208-211 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у залі суду.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: