Справа № 522/14846/21
Провадження № 2/522/891/22
08 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,
09.08.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до суду, по якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму матеріального збитку в розмірі 40 272,10 грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.; моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та суму сплаченого судового збору.
Позивач мотивує вимоги тим, що 08 травня 2021 року о 11 годині 20 хвилин в м. Одесі Відповідач керуючи автомобілем Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Пушкінській 77 у м. Одесі рухаючись у лівій смузі не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Renault Megane номерний знак НОМЕР_2 , який в свою чергу вдарив автомобіль Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_3 , в наслідок чого
транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 року у справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП Відповідача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України. Діями ОСОБА_2 . Позивачу було завдано майнову шкоду, що виражена у пошкодженні автомобіля у розмірі 37 772,00 грн., що підтверджується висновком експерту № 109-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу Renault Megane номерний знак НОМЕР_2 . Також було сплачено вартість звіту оцінки колісного транспортного засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 2500, 00 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями доданими до позовної заяви. Крім того, внаслідок противопарвних дій відовідача йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у: фізичному болі та стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, відсутності можливості користуватися своїм транспортним засобом; потребі у користуванні суспільним транспортом.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не подавав.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 08 травня 2021 року, приблизно об 11 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Пушкінська 77, що в Приморському р-ні, м. Одеса, рухаючись у крайній правій смузі не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, та здійснив зіткнення з запаркованим автомобілем Renault Megane номерний знак НОМЕР_2 , який в свою чергу ударив припаркований автомобіль Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Висновком експерта № 109-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу Renault Megane номерний знак НОМЕР_2 , складеного 01 червня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 08.05.2021 року визначається рівною 37772,10 гривень. Крім того, вартість звіту оцінки складає 2500,00 гривень.-
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України)
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).
Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно ст. 1192 ЦК України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи, що ДТП відбулась з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали є безпосередній причинний зв'язок, що встановлено постановою постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 року, то сума відшкодування має бути стягнута саме з нього в розмірі спричиненої позивачу матеріальної шкоди, тобто стягненню підлягає 40 272,10 гривень.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000 грн., суд зазначає наступне.
Позивач стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача, в нього відбувалась фізична біль та страждання, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, відсутності можливості користуватися своїм транспортним засобом; потребі у користувані суспільним транспортом, що в свою чергу завдало йому моральної шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п 4. Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.95 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п.9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи викладене, зокрема те, що внаслідок протиправних дій відповідача, у позивача були викликані певні нервові переживання, порушення нормального та звичного ритму життя, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2000 грн. Суд враховує, що вказаний її розмір є адекватним тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнав позивач.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 05 серпня 2021 року між адвокатом Ульяновим І.М. та Чикінда А.П. було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, в додатку до якого зазначено обсяг та форми надання правової допомоги та визначено розмір гонорару. У відповідності до розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу до її складу входить ознайомлення, вивчення та правовий аналіз матеріалів, підготовка процесуальних документів складає 3000 гривень (5 годин * 500гривень) за кожну годину.
Також позивачем при поданні позову сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 908 гривень та за розгляд вимог про відшкодування моральної шкоди 2270 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.
З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 1816 гривень судового збору (908 гривень за вимоги про стягнення збитку та 908 гривень за вимоги про відшкодування моральної шкоди) та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280 -284 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 40 272,10 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат на парвову допомогу у розмірі 3000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816 гривень.
У задоволені решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 13.06.2022 року.
Суддя Р.Д. Абухін
08.06.2022