Справа №521/16695/21
Провадження №2/521/1407/22
про вирішення питання щодо повернення
уточненої позовної заяви та залишення
позовної заяви без розгляду
09 червня 2022 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Римарчук Я.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про повернення уточненої позовної заяви та про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання знесення самовільно побудованої споруди, треті особи - Головне управління державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Санітарно-епідеміологічний загін державної прикордонної служби України,
У провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання знесення самовільно побудованої споруди, треті особи - Головне управління державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Санітарно-епідеміологічний загін державної прикордонної служби України.
При цьому в процесі розгляду справи від представника відповідача до суду надійшло клопотання про повернення уточненої позовної заяви та про залишення позову без розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримала та просила повернути уточнену позовну заяву та залишити без розгляду позовну заяву, оскільки позовну заяву та уточнення до неї подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Частиною четвертою статті 131-2 Конституції України передбачено, що Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За нормамип.п.1,2 ч.6 ст. 19 ЦПК України, передбачено, що малозначними справами є, зокрема: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28жовтня1998року).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України).
Позивач через свого представника, який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовом усунення перешкод у користуванні власністю. Тобто, реалізував своє право на звернення до суду із відповідним позовом через свого представника за довіреністю.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа ,а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною 2 ст. 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті
При цьому суд зазначає, що у зв'язку із відсутністю клопотання представника позивача у відповідності до положень ст. 276 ЦПК України, суд позбавлений можливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яке можливе у відповідній справі.
Як передбачено ч.2 ст. 60 ЦПК, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61цього Кодексу. Тобто має місце добровільне представництво.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
Визначення довіреності міститься у ч. 3 статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
За таких умов, доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про повернення уточненої позовної заяви та про залишення позову без розгляду, не дають підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. 10, 13, 257, 259, 260 , п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про повернення уточненої позовної заяви та про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання знесення самовільно побудованої споруди, треті особи - Головне управління державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Санітарно-епідеміологічний загін державної прикордонної служби України - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлений 14 червня 2022 року.
Суддя: І.В. Плавич