Справа № 521/5892/22
Номер провадження:1-кп/521/1192/22
13 червня 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси в режимі відеоконференції (дистанційного судового засідання) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163470000307 від 18.04.2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого та маючого дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , до затримання неофіційно працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163470000307 від 18.04.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою в умовах Державна установа «Одеський слідчий ізолятор».
У зв'язку з неможливістю, в умовах введеного в Україні воєнного стану, доставлення обвинувачених конвойною службою у приміщення Малиновського районного суду м. Одеси, суд дійшов висновку про необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції (дистанційного судового засідання) з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за участю обвинуваченого ОСОБА_5 .
Прокурор під час підготовчого судового засідання просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , залишив на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, відповідно до якої просить провести підготовче судове засідання та судові засідання по даному кримінальному провадженню без його участі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 заперечував та просив обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.
Обвинувачений (в режимі відеоконференції) підтримав думку свого захисника.
Дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту виходячи з наступного.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, обвинувальний акт підсудний Малиновському районного суду м. Одеси, підстав для закриття кримінального провадження суд не вбачає.
Судом вирішено питання, які пов'язані з підготовкою до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Щодо вирішення питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність обрання (продовження) запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
У КПК України не зазначено, що розуміється під терміном «обґрунтована підозра» та за таких обставин, суд вважає за необхідне звернутися до практики Європейського суду з прав людини, так як, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та нетяжкого відповідно.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість правової позиції прокурора безумовно можливо перевірити лише під час судового розгляду. Разом з тим, суд вважає, що відомостей, які повідомлені прокурором під час підготовчого судового засідання, достатньо у даній стадії процесу, для висновку про те, що раціональні підстави для розумної підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначених злочинів об'єктивно існують.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено та судом встановлено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
На наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду) вказує те, що злочини, у вчинення яких обвинувачується ОСОБА_5 відносяться до тяжкого та нетяжкого злочину та передбачають, крім іншого, покарання у вигляді позбавлення волі, отже з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від суду.
На наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні) вказує те, що перебуваючи на волі, обвинувачений зможе безперешкодно впливати на свідків та потерпілих з метою зміни ними показів.
На наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) вказує той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, тому може вдатись до вчинення нових корисливих злочинів.
Під час розгляду клопотання, стороною обвинувачення надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існуюча практика Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, усталена позиція Верховного суду, а також мета забезпечення належної поведінки обвинуваченого.
Вищезазначене підтверджується доказами, переліченими в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту.
При визначенні виду можливого запобіжного заходу, суд враховує існування встановлених в підготовчому судовому засіданні ризиків та вважає необхідним обрати ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м'який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Підстав, що перешкоджають обранню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, суд не вбачає.
Вирішуючи питання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд враховує, що безпосереднім об'єктом правопорушення є відносини власності з належності і використання матеріальних благ. Додатковим об'єктом у теорії кримінального права є життя і здоров'я людини. Обставини направлені на підпал у багатоквартирному будинку та наслідки могли бути набагато гіршими ніж спричинена шкода одній квартирі та одній сім'ї. Такі дії, очевидно свідчать про значну суспільну небезпеку та трактуються судом набагато ширше ніж загальне розуміння матеріальних наслідків.
Враховуючи положення ч. 5 ст.182 КПК України, тяжкість та обставини злочинів у яких обвинувачується ОСОБА_5 , а також дані, що характеризують особу обвинуваченого, суддя вважає, за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого (в разі внесенням ним або іншою особою визначеної суми застави) обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 177, 182, 183, 194, 199, 314-316, 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №12022163470000307 від 18.04.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України у відкритому судовому засіданні в Малиновському районному суді м. Одеси на 11 годину 30 хвилин 22 червня 2022 року.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисника.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти строком на 2 (два) місяці на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Строк дії ухвали суду щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 13.06.2022 року та припиняє свою дію 11.08.2022 року.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом встановленого законом строку з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити для виконання співробітникам Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Суддя ОСОБА_1