Березівський районний суд Одеської області
14.06.2022
Справа № 494/435/20
Провадження № 1-кс/494/302/22
14.06.2022 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка, Одеської області заяву захисника ОСОБА_5 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді, -
10.06.2022 року у провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_6 по справі №494/435/20 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 .
Справа про відвід судді ОСОБА_6 передана згідно автоматичного розподілу справ між суддями судді ОСОБА_1 та призначена до розгляду на 14.06.2022 року.
З вищевказаної заяви про відвід вбачається, що захисник заявляє відвід судді ОСОБА_6 у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_3 з тих підстав, що суддя, достовірно знаючи про обставини того, що захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 знаходиться у щорічній відпустці до 10 липня 2022 року, про що останній повідомив завчасно, проте суддя ОСОБА_6 , не зважаючи на ці обставини, продовжував призначати судові засідання, а саме на 18.05.2022 року, 23 травня 2022 року та 30 травня 2022 року. Окрім того, ОСОБА_5 зазначає, що ним було надіслано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 25 травня 2022 року, однак в такому клопотанні йому було відмовлено головуючим по справі.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав свого захисника, просив задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_6 .
Прокурор клопотання захисника заперечила. Зазначила, що процесуальні дії судді при розгляді справи не можуть бути підставою для відводу.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, надала суду заперечення, в яких просила відмовити в клопотанні про відвід. Ознайомившись з заявою ОСОБА_5 про відвід судді, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_6 , з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод інститут відводу та самовідводу є гарантією справедливого розгляду кожної судової справи.
Так, у п. 132 рішення ЄСПЛ у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
Відповідно до частини 1ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст.ст. 126, 129 Конституції України).
Так, відповідно до ст. 75 КПК України обставинами, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні є: 1) слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. 2) у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст.75 таст.76 КПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.81КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу.
Згідно з коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Якщо у позивача по справі виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Відповідно до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Захисник особи, що притягається до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 зазначив, що при розгляді справи про кримінальне правопорушення суддя не зважав на його заяву про перебування у відпустці та продовжував призначати судові засідання, а також відмовив у задоволенні його клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Фактично ОСОБА_5 не погоджується з процесуальними діями судді, здійсненими у ході розгляду кримінального провадження.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Призначення кримінального провадження до судового розгляду, не зважаючи на наявність заяви від захисника про неможливість брати участь в судових засіданнях, на думку суду, не може слугувати тією обставиною, яка може свідчити про упередженість та не об'єктивність судді при розгляді справи про кримінальне правопорушення. Суд звертає увагу захисника на положення ст.2 КПК України, згідно якої завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений, або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Окрім цього, чинний КПК України не передбачає обов'язок суду погоджувати дату наступних судових засідань з захисником.
Стосовно незгоди захисника з ухвалою суду про відмову у задоволенні його клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, то слід зазначити, що, зважаючи на обставини зазначенні в клопотанні, суд вправі був і відмовити в клопотанні про відеоконференцію. Ухвала остаточна та не може бути оскаржена. В умовах воєнного стану працює не тільки захисник, а й склад суду, який також здійснює заходи по добиранню до робочого місця з метою виконання процесуальних обов'язків згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів, а також інші учасники кримінального провадження, які з'являлись у судові засідання.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді ОСОБА_6 не доводять існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.
Суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02), у пунктах 43 та 50 яких відповідно зазначено, що особиста безсторонність судді резюмується, поки не надано доказів протилежного.
Призначення та проведення судових засідань, відкладення таких, витребування доказів, допуск учасників судового процесу, надання ними пояснень та заявлення клопотань, оцінка доказів є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі допущення порушень цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, яке буде ухвалено суддею тільки в нарадчій кімнаті, а тому зазначені доводи захисника особи, що притягається до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 не є підставами для відводу судді в розумінні ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви захисника особи, що притягається до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст.75,76,81 КПК України, суддя,-
Заяву захисника ОСОБА_5 , що дії в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 по справі №494/435/20 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1