Справа № 493/244/22
Провадження № 2/493/249/22
14 червня 2022 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
головуючого-судді ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.
за участю секретаря ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
17.02.2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою судді від 28.02.2022 року відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.04.2022 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначили, що вони є власниками квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач по справі зареєстрована у зазначеній квартирі та понад 10 років не проживає за вказаною адресою.
Реєстрація ОСОБА_4 у будинку завдає позивачам значну перешкоду в оформленні субсидії, оплаті комунальних послуг та інше.
Тому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачі в судове засідання не з'явилися, проте подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання неодноразово не з'являлася, про причини неявок суд не повідомляла, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу судової повістки з викликом до суду на 25.03.2022 року, 29.04.2022 року, 20.05.2022 року та 14.06.2022 року з датою та підписом відповідача про отримання. Відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не подавала.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню, з таких підстав.
З копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.06.1995 року, № 818 вбачається, що квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та членам його сім'ї ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвою І.П. 16.03.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 564, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 1/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
У відповідності до договору дарування частки квартири, посвідченого приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвою І.П. 09.07.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №1300, ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_2 1/5 частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області № 198 від 17.01.2022 року ОСОБА_4 з 28.10.2011 року до теперішнього часу зареєстрована, але не проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд, констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з реалізацією права на володіння, користування та розпорядження спірним майном, вирішуючи які, суд виходить з того, що стаття 41 Конституції України гарантує право володіти і користуватися своєю власністю, а також вказує на те, що право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.
Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження майном, що перебуває у приватній власності, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі звернутися до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, або шляхом виселення (негаторний позов).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.10.2011 року зареєстрована в квартирі, розташованій за адресою АДРЕСА_1 , яка належить позивачам, проте, відповідач в даній квартирі не проживає, будь-яких прав на цю квартиру не має.
У зв'язку з реєстрацією у вказаній квартирі відповідача у позивачів виникають проблеми у користуванні та розпорядженні власністю, зокрема, вони не можуть повноцінно скористатись субсидією по оплаті комунальних послуг, сплачують комунальні послуги з урахуванням реєстрації ОСОБА_4 та інше.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 383, 391 ЦК України, ст. 10-13, 81, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням (квартирою) за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.