Справа № 569/22570/21
01 червня 2022 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Соломон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітана поліції Шевчишин Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, стягнення судових витрат,-
Позивач звернувся до Рівненського міського суду з позовом до інспектора роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітана поліції Шевчишин Олександра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, стягнення судових витрат.
Ухвалою Рівненського міського суду від 06 грудня 2021 року залучено до участі у даній адміністративній справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції національної поліції України.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх задоволити з підстав, викладених у адміністративному позові та визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №4947854 від 25 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати по справі.
В судове засідання відповідач інспектор роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітан поліції Шевчишин В.О. не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Згідно поданого письмового відзиву на позов просив суд у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.
В судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, однак подав до суду письмовий відзив на позов у якому просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4947854 від 25.10.2021 винесеної інспектором роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітаном поліції Шевчишином В.О. 25.10.2021 року о 10:43 год. за адресою: вул.Гагаріна, 163 м.Сарни, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ GL 350 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлене обмеження швидкості руху понад 20 км/год, а саме керував транспортним засобом в населеному пункті м.Сарни, позначеному Д3 5.45, 5.46 зі швидкістю 77 км/год, чим порушив вимоги п.12.4. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміновані йому адміністративні правопорушення.
Пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за позовом. Справа «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року серія А, №18, сс17-18, пп.35-36.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 12.4. Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що працівник поліції здійснював контроль швидкості руху в межах дії дорожнього знаку 5.70 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З урахуванням зазначеної правової норми, суд доходить висновку, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача. Утримання такого приладу поліцейським у руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля.
Частиною 3 ст. 283 КпАП України чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Однак, у оскаржуваній постанові відповідні відомості - відсутні.
Вищевикладене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №157/703/20.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити відхилення інших доказів.
Як видно з досліджених письмових доказів по справі, при винесенні постанови службовою особою всупереч положенням ст.ст.245,251 КУпАП, не було з'ясовано повно і об'єктивно обставин справи, а відтак чи винен позивач у вчиненні даних правопорушень, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративній відповідальності.
Крім того, як слідує з оскаржуваної постанови, місцем вчинення правопорушення є м.Сарни, вул.Гагаріна, 163, а місцем розгляду справи вказано вул.Сарни, вул.Гагаріна, 186, що суперечить вимогам, передбаченим ч.1 ст.276 КУпАП. Таким чином, стаття 276 КУпАП в чинній редакції не містить правил альтернативного розгляду для справ про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122 КУпАП, тому справи цієї категорії мають розглядатися за місцем їх вчинення (ч.1 ст.276 КУпАП). Вищевказані адреси, які є місцями ймовірного вчинення правопорушення та розгляду справи не визначені, не встановлені та не підтверджуються жодними документами. Що в свою чергу є недопустимими доками по справі.
Згідно відповіді ВК Сарненської міської ради на запит та отримання публічної інформації, яка є доказом того, що будівля храму релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові, Софії Сарненської єпархії Української православної церкви м.Сарни Рівненської області», поряд з якою автомобіль позивача було зупинено інспектором (а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача розглянуто) інспектором роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітаном поліції Шевчишиним О.В. знаходиться за адресою Рівненська область м.Сарни, вул.Гагаріна 261. Що в свою чергу спростовує обставини, викладені в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Також, суд звертає увагу, що в даній адміністративній справі при подачі відзиву відповідачем - Департаментом патрульної поліції в додатку до відзиву від 13.01.2022 зазначено ряд документів, які долучалися представником відповідача. Однак, згідно акту (про втрату документів або пере підшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування)) Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2022 року вбачається, що при розкриванні поштового відправлення відзив на а/позов ОСОБА_1 по ц/с 569/22570/21, що надійшло від Департаменту патрульної поліції Гервазюк О.Ю. м.Рівне, не виявилося вказаних у додатку документів, увесь перелік документів, які вказані в додатку - відсутні.
В судовому засіданні представником відповідача ДПП вказані документи подані не були і причини неможливості їх неподання суду не повідомлені. Тому, суд вважає за необхідне визнати недопустимими докази, а саме: фото з приладу TruCam, що є додатком до постанови на 1 арк.; копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20846 від 14.12.2020 року; копія експертного висновку 11.06.2020 року №04/03/02-1452 з додатком; копія сертифікату про затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 р.; копія відповіді державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 04.10.2018 р.; лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.01.2019; лист ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандар») №22-38/49 від 01.10.2019; копія листа Служби Автомобільних Доріг у Рівненській області від 10.11.2021 за №8/3218; витяг з єдиного реєстру юридичних осіб; витяг з положення про департамент патрульної поліції; відео з приладу TruCam; оптичний носій з відеозаписом 1 шт.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні. Представник відповідача, суб'єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в адміністративному позові.
Оскільки доказів відповідачами не надано суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України виходить з того, що обставини викладенні в матеріалах справи з приводу конкретних обставин його дій не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративних правопорушень, за які позивач притягнутий до відповідальності.
У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП Конституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Суд зазначав у наведеному Рішенні, що КУпАП визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (п.2.2 Рішення).
Також, Суд у наведеному Рішенні аналізує можливість притягнення особи до відповідальності у так званому скороченому провадженні. При цьому Суд вказує, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Тобто, позиція Суду полягає у тому, що навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов'язковою і має передувати такому розгляду справи.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративних правопорушень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, письмові відзиви на адміністративний позов не надходили, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, а у даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції є територіальним відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції, без права юридичної особи.
Окрім цього, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1691 від 22 грудня 2011 року, тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 476,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітана поліції Шевчишин Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, стягнення судових витрат - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4947854 від 25 жовтня 2021 року винесену інспектором роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітаном поліції Шевчишиним Олександром Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір у розмірі 476,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
іпн. НОМЕР_2
Відповідач: інспектор роти №5 батальйону УПП в Рівненській області капітан поліції Шевчишин Олександр Вікторович, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14А
Відповідач: Департамент патрульної поліції, м.Київ, вул.Ф.Ернста, 3
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов