Справа № 559/3227/21
Провадження № 2/559/476/2022
09 червня 2022 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Свириди М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Квасиловець Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася у Дубенський міськрайонний суд Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю в період з 29.01.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік її рідної тітки - ОСОБА_3 . До дня своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав у квартирі АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі йому на праві приватної власності належить 3/4 частки на підставі свідоцтва про право власності на житло та свідоцтва про право на спадщину за законом. Співвласником решти 1/4 частки в квартирі є ОСОБА_4 , яка успадкувала її за заповітом після смерті дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зазначеній вище квартирі позивачка зареєстрована та постійно проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю майже вісім років - з 29.01.2013 і до його смерті. На сьогоднішній день її місце реєстрації та проживання за вказаною адресою не змінилось, є постійним, що стверджується відміткою у паспорті. Оскільки спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , складається з 3/4 часток квартири, де він до дня свої смерті постійно проживав, позивачка у вересні 2020 року як спадкоємець четвертої черги за законом звернулась за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. На підставі її заяви була заведена спадкова справа. 07 жовтня 2020 року від нотаріуса Юган Г.І. позивачка отримала повідомлення про те, що для оформлення спадкових прав її як спадкоємиці четвертої черги необхідно надати рішення суду на підтвердження проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, ніж п'ять років до часу відкриття спадщини. Згодом позивачці також стало відомо, що в лютому 2021 року з аналогічною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась відповідачка ОСОБА_2 , яка претендує на спадкове майно як його племінниця. На сьогоднішній день ОСОБА_2 не підтвердила належними документами свої родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_3 , у зв'язку з чим їй також рекомендовано нотаріусом звернутись до суду для підтвердження цього факту. Таким чином, наявним є спір про право, а звідси необхідність для позивачки звернутись до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем для подальшого оформлення спадщини за законом, оскільки відповідачку ОСОБА_2 позивачка не визнає належним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 . Після смерті в 2010 році рідної тітки ОСОБА_5 її 82-во річний чоловік ОСОБА_3 залишився проживати один, оскільки своїх дітей вони не мали. На похоронах тітки позивачка намагалась вияснити у родичів, зокрема і у відповідачки чи зможе хтось із них опікуватись ОСОБА_3 , проте таких бажаючих не виявилось. Позивачка на той час проживала та працювала за кордоном, проте постійно телефонувала ОСОБА_3 , аби дізнатися про його самопочуття. Восени 2011 року, коли я приїхала провідати ОСОБА_3 , побачила, як йому важко жити одному. Через хворобу ніг, прогресуюче погіршення зору, він вже не справлявся з домашніми справами, квартира була неприбрана, земельна ділянка занедбана та не оброблена, білизна брудна, харчів не вистачало. Майже місяць часу позивачці знадобилось, аби навести порядок. В листопаді вона домовилась про його обслуговування двічі на тиждень соціальним працівником, а для щоденного постійного догляду, якого потребував ОСОБА_3 , ще додатково оплатила послуги доглядальниці. Відтоді, починаючи з грудня 2011 року, позивачка щомісяця підтримувала його матеріально грошовими переказами. Коли в кінці 2012 року вона в черговий раз приїхала провідати ОСОБА_3 , він попросив більше не залишати його та запропонував переїхати до нього проживати разом. ОСОБА_3 дав згоду на реєстрацію постійного проживання позивачки в квартирі в якості члена його сім'ї і навіть виділив для позивачки у квартирі більшу кімнату. З цього часу позивачка та ОСОБА_3 стали проживати разом у зазначеній квартирі однією сім'єю. За спільним рішенням вони здійснили у квартирі ремонт, придбали нові меблеві стінки в кухню та вітальню, купили новий холодильник марки, стіл-тумбу, мікрохвильову піч, пральну машину, пилосос, замінили на нову газову колонку і сантехніку, встановили новий котел. На придбання всього переліченого позивачка з ОСОБА_3 витрачали свої спільні пенсійні кошти та додатково зароблені нею особисто гроші. За роки спільного проживання у них склалися спільні майнові інтереси, вони надавали один одному взаємну моральну підтримку. Квартира, яка складається з двох кімнат, дозволяла нам мешкати кожному в окремій кімнаті. Коли ОСОБА_3 помер, позивачка здійснила обряд його поховання. ОСОБА_3 при житті обіцяв залишити все належне йому майно позивачці, проте скласти заповіт не встиг. З наведених підстав просить встановити факт проживання з ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю у період з 29.01.2013 до 09.09.2020.
Ухвалою суду від 25.03.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 29.04.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні, викликано ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у судове засідання в якості свідка. Ухвалою суду від 16.05.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та внесеною у протокол судового засідання, прийнято відмову позивача від заслуховування у якості свідків - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та задоволено клопотання про допит у якості свідка - ОСОБА_11 . Ухвалою суду від 16.05.2022 витребувано у приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерсва юстиції (м. Львів) Юган Г.І. належним чином завірену копію спадкової справи № 12/2020, номер у Спадковому реєстрі 66486692, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 . Інших процесуальних дій не вчиняли.
Представником відповідачки - адвокатом Данилюком І.В. 14.04.2022 було подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на те, що позивачка, звертаючись до суду стверджує, що з 2013 року проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю, однак такі її твердження не відповідають дійсності. Вказує, що у 2013 році племінниця його дружини - ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_3 з проханням, щоб зареєструватися і тимчасово пожити у його квартирі, оскільки вона повернулась з-за кордону та шукала роботу. ОСОБА_3 та позивачку не пов'язували жодні відносини, що притаманні сім'ї, швидше він вважав її небажаним наймачем житла. В останні роки життя ОСОБА_3 висловлював ОСОБА_2 своє незадоволення тим, що позивачка проживає у нього, проте жодним чином не допомагає йому і не цікавиться ні його потребами, ні побутом, ні станом помешкання. На момент смерті ОСОБА_3 було 92 роки, через похилий вік та проблеми зі здоров'ям потребував постійного догляду, позивачка не піклувалась про нього та допомоги в побуті не надавала. Підтвердженням цього, вказує відповідачка, є той факт, що з 07.11.2011 по 09.09.2020 ОСОБА_3 2 рази в тиждень надавались послуги з обслуговування працівниками Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівного, а саме: допомога у закупівлі продуктів, приготуванні їжі, допомога у пранні білизни, миття вікон, допомога у прибиранні, надання допомоги в оформленні документів, оплаті комунальних послуг, сприяння в організації консультативних питань представлення і захисту інтересів у державних органах у місцевих органах влади, в підприємствах, установах та організаціях, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит центру №01/01/03 від 12.03.2021р. За зверненням ОСОБА_3 26.10.2014 йому було визначено індивідуальний план надання соціальної послуги. Як вбачається з власноручно написаної ОСОБА_3 заяви, він звернувся з проханням прийняти його на обслуговування соціальним центром стверджуючи, що він є одиноким (підкреслено). З моменту проживання позивачки за його адресою у 2013 році, заява про надання соціальних послуг ним не відкликалась не змінювалась та не уточнювалась по день смерті, що свідчить про відсутність допомоги, його догляду, взаємних прав та обов'язків, спільного побуту з позивачкою. Надані позивачкою документи - товарні чеки та квитанції про придбання побутової техніки є неналежними доказами щодо спільних витрат з померлим, адже не містять даних про покупця і не відомо, чи вказані речі придбавались для користування саме в спільних побутових потребах, а не особисто позивачкою для власного користування, і чи саме нею придбалися взагалі. Жодних взаємних прав та обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - не мали. Вищевикладені обставини дають підстави стверджувати, що позовні вимоги ОСОБА_12 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю є безпідставними, адже нею не доведено обставин, що свідчили б про наявність спільного побуту, взаємних прав та обов'язків, спільних витрат чи покупок. Відтак, позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки є недоведеними жодними належними і допустимими доказами.
18.04.2022 позивачкою було подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що вона не погоджується із запереченнями на свою позовну заяву, які викладені у відзиві. Вказує на те, що відповідачкою не надано жодного документа на підтвердження її проживання у належній ОСОБА_3 квартирі в якості тимчасового наймача житла або договору найму житла, який мав би бути укладений її дядьком із нею. Натомість, дане твердження спростоване довідкою ЦНАП у м. Рівному від 11.09.2020 № 35297 про постійну, а не тимчасовому реєстрацію позивачки в АДРЕСА_2 .
Представник відповідачки зазначає, що ОСОБА_3 висловлював ОСОБА_2 своє незадоволення моїм проживанням з ним через те, що позивачка жодним чином не допомагала йому та не цікавилась ні його потребами, ні побутом, ні станом помешкання. В обґрунтування цього посилається на надання ОСОБА_3 послуг з обслуговування його соціальним працівником двічі на тиждень. Вказуючи на те, що через похилий вік (92 роки) та проблеми зі здоров'ям ОСОБА_3 потребував постійного догляду, представник відповідачки не повідомляє хто ним опікувався решту 5 днів у тижні, у які соціальний працівник не приходила. При цьому немає жодного підтвердження про піклування ОСОБА_3 протягом цих 5 днів самою відповідачкою, про її зацікавленість станом його помешкання та надання матеріальної допомоги.
Обрядом поховання займаються члени сім'ї покійного або його найближчі родичі. У відзиві не зазначеного жодного факту на підтвердження участі відповідачки у похованні ОСОБА_3 - ні фізичної, ні матеріальної. Відтак і це заперечення підлягає відхиленню як безпідставне та необґрунтоване, а родинні відносини ОСОБА_2 з ОСОБА_3 лише формально підтверджені судовим рішенням.
ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що померлий ОСОБА_3 це чоловік її рідної тітки, що з дитинства в неї з ними були теплі стосунки, оскільки вони не мали спільних дітей. 2010 року тітка померла, до 2010 року позивачка їм допомагала. У 2011 році, приїхавши із-за кордону, позивачка побачила ОСОБА_3 у жахливому стані, він хворів, після чого вона поклала його в лікарню із запаленням легенів. У 2012 році приїхавши знову ОСОБА_3 просив її залишитися та доглянути його. Вони проживала разом як батько та дочка. Чоловіка вона не має, він помер 2000 році. ОСОБА_2 приїжджала дуже рідко, на великі свята. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
Свідок ОСОБА_6 - сусідка ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомила, що позивачку знає давно, ще за життя дружини ОСОБА_3 . Відповідачку ОСОБА_2 вона бачила всього три-чотири рази. Позивачка найняла доглядальницю, яка б допомагала ОСОБА_3 протягом часу її відсутності. В кінці 2012 року ОСОБА_13 почала проживати разом із ОСОБА_3 , вони разом вели спільне господарство, купували різну побутову техніку. ОСОБА_6 була свідком того, як неодноразово ОСОБА_1 возила ОСОБА_3 до лікаря. Підтверджує той факт, що в них був спільний бюджет.
Свідок ОСОБА_9 - соціальний працівник у судовому засіданні повідомила, що відповідачку ОСОБА_2 вона не знає, а лише чула про неї. З 2015 року вона почала обслуговувати ОСОБА_3 , він потребував постійної допомоги. Вона, як соціальний працівник, двічі на тиждень навідувалася до ОСОБА_3 , бували випадки коли її допомога не була потрібна, оскільки ОСОБА_1 зі всім справлялася сама. За час відвідування ОСОБА_3 , його побут було змінено, була придбана побутова техніка, в будинку завжди було чисто та прибрано, оброблена городина, наготовлена консервація, яку готувала ОСОБА_1 . Спілкуючись з ОСОБА_3 , він не скаржився на ОСОБА_1 , говорив, що має племінницю ОСОБА_2 , яка приїздить до нього рідко. Він хотів би частіше спілкуватися з родиною, але про нього забули.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_3 та його померлу дружину вона знала давно, ОСОБА_1 завжди була у теплих стосунках із дядьком, він завжди говорив, що вона йому була як рідна дочка. Була свідком того, як ОСОБА_3 просив ОСОБА_1 не залишати його тому, що йому важко жити самому, у нього нікого немає. Позивачка добре доглядала ОСОБА_3 , він завжди був чистий та доглянутий, у будинку був зроблений ремонт та куплена побутова техніка. Неодноразово ОСОБА_3 хвалився покупками, які йому робила позивачка. Був випадок, коли вона залишилася на ніч у будинку ОСОБА_3 і вона була свідком того, як він декілька разів за ніч кликав ОСОБА_1 , щоб та допомогла йому поміряти тиск чи прийняти ліки. Померлий за життя неодноразово наголошував, що все його майно буде належати позивачці.
Свідок ОСОБА_11 - сусід у судовому засідання повідомив, що позивачка неодноразово зверталася до нього за допомогою, щоб він відвіз ОСОБА_3 в лікарню та раз в рік в санаторій «Червона Калина». Бачив як вона обробляла городину. Будь-яких розмов з ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 погано доглядає за ним не було, а навпаки він був дуже задоволений нею.
Представник позивачки - адвокат Квасиловець Г.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити з підстав, вказаних у ньому.
Суд, заслухавши позивачку та її представницю, свідків, дослідивши матеріали справи, зробив такі висновки.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 . виданого Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 8).
ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 , що підтверджується відмітною в паспорті громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого 11.01.2007 Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області (а.с. 6-7).
Власником 3/4 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується згідно свідоцтва про право власності на житло від 31.03.2000 (а.с. 10) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.2011, зареєстрованого у реєстрі за № 1331 (а.с. 11).
Приватним нотаріусом Юган Г.Я. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , згідно повідомлення від 07.10.2020 №65/02-14 (а.с. 13).
ОСОБА_1 було придбано побутову техніку: пральну машинку 25.07.2019 (а.с. 14), мікрохвильові печі 23.11.2018 та 25.10.2019 (а.с. 15), пилосос 13.02.2020 (а.с. 15), електрочайник 16.04.2020 (а.с. 15) та проведено ряд ремонтних робіт (а.с. 14-16).
ОСОБА_1 неодноразово були перераховані кошти ОСОБА_3 в 2011 році в сумі 110 євро (а.с. 17). 17.12.2011 в сумі 110 євро (а.с. 18), 100 євро, 100 євро, 150 євро у 2012 році (а.с. 19), що підтверджується квитанціями (а.с. 17-20).
ОСОБА_1 було проведено та оплачено поховання ОСОБА_3 , згідно договору замовлення СК № 002606 та 002608 (а.с. 21, 22).
Лікування та протезування у стоматологічному кабінеті ОСОБА_3 було оплачено ОСОБА_1 , згідно довідки від 02.07.2021 (а.с. 23).
Рішенням Рівненського міського суду від 17.12.2021 було встановлено факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_15 , що не заперечує позивачка (а.с. 37-38).
ОСОБА_3 було взято на обслуговування Територіальним центром соціального обслуговування, упродовж періоду з 07.11.2011 по 09.09.2020, згідно із індивідуальним планом два рази на тиждень на підставі його заяви (а.с. 59, 60, 61).
Після смерті ОСОБА_3 , було заведено спадкову справу приватним нотаріусом Юган Г.І. № 12/2020 (а.с. 103-131), дослідженої у судовому засіданні, щодо прийняття спадщини звернулися дві особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що подали заяви, свідоцтв про прийняття спадщини не видавалося.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.
Ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Як зазначено в Постанові № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання позивачки зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Таким чином, зважаючи на досліджені матеріали справи, заслухані свідчення свідків, суд робить висновок, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно проживали однією сім'єю та вели спільне господарство з 29.01.2013 до дня смерті ОСОБА_3 09.09.2022, при цьому твердження відповідачки щодо відсутності підтвердження такого повністю спростовані у судовому засіданні.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України, з огляд на що, наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивачки судового збору, сплаченого при зверненні до суду, в розмірі 908 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю у період з 29 січня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 14.06.2022
Суддя М.В. Панчук