"01" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2813/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (Люстдорфська дорога, будинок 140-А,Одеса, 65114) до відповідача: Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Перша” (вул.Фізкультури,30,Київ,03150) за участтю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: TOB “ЕСКА КАПІТАЛ” (03067, м.Київ, вул. Машинобудівна, 50А) про стягнення 115619,71 грн.;
за участю представників:
від позивача: Іванченко І.В, довіреність
від відповідача: не з'явився
від 3-ої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша”, в якому просить господарський суд: про стягнення 115619,71 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2021р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2813/21 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.10.2021р.
19.10.2021 відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 20.10.2021 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: TOB “ЕСКА КАПІТАЛ” та оголошено перерву до "27" жовтня 2021 р. о 15:45, викликано сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від 01.11.2021 вирішено справу №916/2813/21 розглядати за правилами загального позовного провадження.
22.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погоджується з підставами викладеними у відзиві та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі
20.12.2021 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив в яких позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав викладених у запереченнях.
Ухвалою суду від 20.12.2021 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено на 10.01.2022
10.01.2022 по справі оголошено перерву у судовому засіданні
Ухвалою суду від 26.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
02.02.2022р. справу було призначено до розгляду по суті на 28.02.2022р.
28.02.2022р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з запровадженням 24.02.2022 воєнного стану указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, який 14.03.2022 згідно указу Президента України № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено до 25.04.2022.
02.03.2022 року Рада Судів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022 рекомендовано суддям: продовжити розгляд справ раніше знятих з розгляду, зокрема, з участю учасників справ у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням думки учасників справ; відкладати підготовчі та судові засідання в межах розумного строку відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності повідомлення учасників справи або за наявності їх клопотання про це із посиланням на перешкоджання їх явки у зв'язку із введенням воєнного стану; здійснювати розгляд справ у письмовому провадженні; продовжити видачу судових наказів у наказному провадженні; продовжити видачу наказів на виконання судових рішень, що набрали законної сили.
З огляду на вищевикладене, перебування судді Літвінова С.В. у відпустці з 28.02.2022 по 08.04.2022, а також враховуючи вимоги ст. 3 Конституції України, господарський суд призначив іншу дату судового засідання у справі №916/2813/21.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні не з'явився але просив проводити судове засідання без участі представника відповідача.
Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, письмових пояснень по справі не надавав.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
Підприємство ТОВ «ВИН АГРО» є користувачем транспортного засобу «Renault Duster», ДНЗ НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , на підставі договору фінансового лізингу № 210119/ФЛ-766 від 21 січня 2019 року, власником якого є ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ».
Зазначений транспортний засіб було застраховано на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-05.00.20.0004 від 27 січня 2020 року «КАСКО PRO» (Далі - Договір), страховиком є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша».
14 жовтня 2020 року приблизно о 13:20 год. поблизу адреси вул. Центральна, 39 с. Красна Коса, Білгород-Дністровського району Одеської області було здійснено ДТП, наїзд іншим авто на припаркований автомобіль «Renault Duster», ДНЗ НОМЕР_1 .
Як зазначає позивач, виявивши пошкоджений автомобіль, водій ОСОБА_1 , негайно здійснив виклик працівників поліції на місце ДТП та повідомив про це за телефоном страхової компанії. Працівниками поліції здійснили відповідне фіксування, склали детальний план- схему ДТП, протокол та інші необхідні документи. На місце ДТП фахівці страхової компанії не з'явилися, в телефонній розмові попросили водія ОСОБА_1 , здійснити фотографування пошкоджень автомобіля «Renault Duster», ДНЗ НОМЕР_1 та направити фото для оформлення страхової справи. Наступного дня 15.10.2020 року водій ОСОБА_1 зателефонував до страхової з приводу виїзду страхового агента та його повідомили, що виїжджати ніхто на буде, а відправлених фото достатньо для оформлення страхового випадку. Транспортний засіб передано до офіційного сервісу «Renault».
В подальшому до ОСОБА_1 , з метою проведення дефіктовки, звернувся судовий експерт Чернявський А.І.
16.02.2021 за вих. № 12/13 судовому експерту Чернявському А.І. направлено адвокатський запит, щодо надання документів. Лист експертом не отримано, конверт повернувся у зв'язку з закінченням строку зберігання.
16.02.2021 року та 15.03.2021 року на адресу TOB «ЕСКА КАПІТАЛ» направлено адвокатський запит, щодо надання документів та повідомлення правової позиції відносно страхового випадку та ремонту автомобіля.
22.03.2021року за вих. № 22032021-1 ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» надано відповідь на адвокатський запит від 15.03.2021 року та додано відповідь на запит від 16.03.2021 року.
Як вказує позивач, що згідно матеріалів відповіді встановлено, що ПАТ «Страхова компанія «Перша» листом від 11.11.2020 року вих. № 2507/с повідомило ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» про наявність страхової справи № ТР-00-7553 (20-00-002475к) та про проведення незалежним судовим експертом інженерно-технічного дослідження, результати якого відображено у Висновку №111101200 транспортно-трасологічного експертного дослідження пошкодження автомобіля «Renault Duster», ДНЗ НОМЕР_1 . Також посилаючись на п.п. 8.1.3 п.8.1 Загальної частини Договору страхування повідомлено про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування за заявленою подією.
12.04.2021року до Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУ НП в Одеській області подано адвокатський запит, щодо надання інформації та документів.
Згідно відповіді від 14.04.2021 року за № 63/П-41 надано інформацію, копію схеми з місця пригоди та копію пояснень гр. ОСОБА_2 .
Відповідно до Рахунку-фактури № АГ-00001978 від 04.03.2021 року наданого ТОВ «АВТО ГРУП+» на замовлення ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» вартість відновлювальних робіт та запчастин становить 115619,71 грн. з ПДВ.
Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06- 05.00.20.0004 від 27 січня 2020 року «КАСКО PRO» передбачено, що страховим випадком є втрата, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок страхових ризиків.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів та просить стягнути 115619, 71 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідності до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За положеннями ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Як встановлено судом, Договір добровільного страхування наземного транспорту 06- 05.00.20.00004 від 27.01.2020 року укладено між ПАТ «СК «ПЕРША» та TOB «ЕСКА КАПІТАЛ»
Відповідно до п. 1.6 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Згідно до ч.3 Закону України «Про страхування» страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи - підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування. Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та матеріальної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 979 Цивільного кодексу України (далі - IIК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні
страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, шо здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, шо визначається страховиком.
Відповідно до ст. 35.1. Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону. - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону. - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про виплату страхового відшкодування Позивач по справі до ПрАТ «СК «ПЕРША» не звертався.
Доказів на підтвердження поштового відправлення від Позивача та отримання відповідачем відповідної заяви позивачем до позовної заяви не надано.
Отже, суд зазначає, що позивач не є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування на свою користь, право позивача не є порушеним (неналежний позивач) оскільки не є стороною Договору страхування. Правом вимоги про відшкодування коштів на відновлення автомобілю внаслідок пошкодження та їх отримання в своїх інтересах позивачем не наділений.
П. 5.3. Договору страхування передбачено, що якщо Страхувальник (водій, особа допущена до керування ТЗ) не виконає будь-яку з вимог, визначених у п.5.1. цього Договору, Страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування або відмовити у виплаті страхового відшкодування. Зокрема страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування на суму до 50% від розміру збитків, якщо страхувальник після страхового випадку відремонтував пошкоджений ТЗ на СТО, але не виконав вимоги п.5.1.6 п 5.1.7. Договору.
П.5.4. Договору страхування після проведення детального огляду пошкоджень ТЗ представником страховика та оформлення «Акту огляду ТЗ» встановленої форми, або після надання письмового дозволу Страховика, Страхувальник має право самостійно оплачувати відновлювальний ремонт та узгодженому зі страховиком СТО.
Звідси слідує, що у разі якщо і Позивач був би наділеним правом на звернення до суду з вказаним позовом, проте в силу п.п.5.3-5.4., п.5.1.6 п 5.1.7. у Відповідача відсутній обов'язок виплати страхового відшкодування. Оскільки позивачем не надано письмового дозволу страховика щодо узгодження СТО.
Згідно до п. 3.1.14 договору фінансового лізингу №210119/ФЛ-766 від 21.01.2019 року укладеного між TOB «ЕСКА КАПІТАЛ» (лізингодавець) та ТОВ «ВИН АГРО» (Лізингодержувач) Лізингодержувач зобов'язується при настанні події яка в подальшому може кваліфікуватися як страховий випадок діяти відповідно до Додатку №4 цього Договору лізингу; згідно до п. 3.1.15 Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язується відшкодувати вартість ремонтних робіт або повну вартість Предмету лізингу при викраденні або знищенні Предмету лізингу та всіх витрат пов'язаних зі страховим випадком, за умови вмотивованої відмови Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування з поважної причини.
Також, п. п. 4.1.- 4.10 Договору Лізингу сторони домовилися, шо Лізингодавець самостійно здійснює страхування та визначає види страхування предмета Лізингу.
П. 4.6. Договору Лізингу передбачено, що у разі настання за Предметом лізингу страхового випадку, Лізингоодержувач зобов'язаний негайно в першу чергу повідомити про такий страховий випадок Лізигодавця (якщо страховий випадок стався у у неробочий час або у святкові вихідні дні, Лізингоодержувач повинен повідомити про страховий випадок менеджера Лізингодавця, який обслуговує Лізингоодержувача).
П. 4.7. Договору Лізингу також передбачено, що у разі настання з Предметом лізингу страхового випадку, Лізенгоодержувач зобов'язаний негайно вжити всіх необхідних заходів, щодо належного оформлення такого страхового випадку (у тому числі але не обмежуючись повідомити Лізингодавця та повідомити страхову компанію про страховий випадок в строки, передбачені договором страхування), надати необхідні документи для оплати страховиком страхового відшкодування а також негайно (протягом одного робочого дня) письмово проінформувати про це Лізингодавця).
П. 4.8. Договору Лізингу передбачено, що у будь-якому, випадку, Лізингоодержувач в повному розмірі зобов'язаний відшкодувати Лізингоодержувачу суму збитків, в тому числі в розмірі безумовної франшизи, що виникла при виплаті страхового відшкодування, а також інші не відшкодовані Лізингодавцю збитки (у тому числі пов'язані з нтратої Лізингодавцем страхового покриття з вини Лізингоодержувача або невизнання випадку страховим, які відшкодовані Лізингодавцю згідно договору страхування. Лізингоодержувач покриває всі витрати та збитки Лізингодавця, непокриті договорами страхування протягом 5 (п'яти) банківських днів.
Додатком №4 до Договору фінансового лізингу №210119/ФЛ-766 від 21.01.2019 року між сторонами також визначено Умови страхування.
П. 6 Умов страхування передбачено, що до моменту прийняття страховою компанією рішення про сплату або відмову в сплаті страхового відшкодування, Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в повному обсязі.
П.7 Умов страхування в разі прийняття страховою компанією рішення про виплату страхового відшкодування, таке відшкодування відбувається в порядку та на умовах передбачених відповідними договорами страхування. Сторони дійшли згоди згоди, що при настанні випадку описаного в даному пункті лізингові платежі сплачуються в повному обсязі та у строки згідно до п.Здо Договору;
П.8 Умов договору у разі , якщо страхова компанія приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування Лізингодавцю з вини Лізингоодержувача та/або осіб з якими він має договірні відносини (підстави відмови обумовлюються відповідними договором страхування) , Лізигоодержувач зобов'язаний: - у випадку відмови пошкодження об'єкту лізингу - відновити (відремонтувати) об'єкт лізингуза власті кошти.
Позивач посилається на ч.4 ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг», якою встановлено, що якщо у разі настання страхового випадку або оскарження факту його невизнання лізингоодержувач має право самостійно звернутися до страховика та/або до суду за захистом своїх порушених прав.
Суд зазначає, що всупереч вимогам статей 35, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» не подав належним чином оформленої заяви для отримання страхового відшкодування, у зв'язку з чим у ПАТ «Страхова компанія «ПЕРША» не виникло обов'язку щодо прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, а позовні вимоги позивача є безпідставними.
Щодо доводу, Позивача, що посилання Відповідача на п.п. 4.8, 6, 7, 8 Договору фінансового лізингу № 210119/ФЛ-766 від 21 січня 2019 року, укладеного між TOB «ЕСКА КАПІТАЛ» та ТОВ «Вин Агро» не відносяться до предмету розгляду в даній справі, тому не можуть досліджуватися судом, суд зазнача, що Правовідносини, які регулюють питання страхових виплат стосовно транспортного засобу Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 врегульовані Договором добровільного страхування наземного транспорту 06-05.00.20.00004 від 27.01.2020 року укладеного між ПАТ «СК «ПЕРША» та ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» і як вже зазначалося вище Позивач по справі не є стороною вказаного договору.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО", за участтю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: TOB “ЕСКА КАПІТАЛ” до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша” про стягнення 115 619,71 грн. відмовити повністю.
2. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі покласти на позивача.
Повний текст рішення складено та підписано 13 червня 2022 р.
Суддя С.В. Літвінов