Провадження № 33/803/586/22 Справа № 211/1551/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
06 червня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, за участі потерпілої ОСОБА_1 , апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2022 року, щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Цією постановою суду ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрито.
При обставинах, встановлених місцевим судом ОСОБА_2 звільнений від адміністративної відповідальності за те, що він, 24.02.2022 року, о 21-00 год., за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , спричинив сімейну сварку, в ході якої образливо гнівався до матері ОСОБА_1 , чим скоїв психологічне насильство у сім'ї.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати та притягти ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування поновлення строку ОСОБА_1 вказує, що вона не була присутня під час ухвалення оскаржуваної постанови від 26 квітня 2022 року, а зі змістом цієї постанови вона ознайомилась лише 17 травня 2022 року.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті справи, ОСОБА_1 зазначає, що реально боїться за своє життя, оскільки вважає, що ОСОБА_2 01 вересня 2018 року вчинив кримінальне правопорушення та він з дружиною сховали сліди цього злочину. Також вказує, що ОСОБА_3 часто буває агресивним, неодноразово траплялися випадки нанесення їй та її молодшому сину побоїв.
Окрім цього зазначає, що в ніч на 26 лютого 2022 року вона перебувала в квартирі зі своїм молодшим сином. В цей час в двері постукав її старший син та його обурило те, що було змінено замки. Також вона розповіла йому, що вона зверталася до суду та має намір давати покази, на що останній почав агресивно поводитися, вимагав залишити житло серед ночі, погрожував розправою, в результаті чого, вона була вимушена тікати вночі з квартири, не зважаючи на комендантську годину.
В судовому засідання ОСОБА_1 підтримала доводи і вимоги своєї апеляції та зауважила, що квартира належала її батькам, а з червня 2021 року вона з молодшим сином була змушена виїхати з цієї квартири. До цього її спонукали дії невістки старшого сина ОСОБА_2 , яка розпилювала в квартирі хімічну речовину. В день події вона прийшла зі своїм молодшим сином за речами, так як старший син погрожував спалити її паспорт та речі, віддати волонтерам. Син при цьому не лаявся нецензурними словами, так як в їх родині цього не прийнято.
Заслухавши потерпілу ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про поновлення строку на оскарження постанови судді, враховуючи, що ОСОБА_1 не була присутньою під час ухвалення оскаржуваної постанови, а копію постанови від 26 квітня 2022 року вона отримала 17 травня 2022 року, вважаю наведені обставини поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та з метою дотримання принципу доступу до правосуддя необхідно поновити строк на оскарження цієї постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.
Оскільки в апеляції ОСОБА_1 не оскаржує обставини вчинення адміністративного правопорушення, доведеність вини ОСОБА_2 , правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також зважаючи на відсутність інших апеляцій на постанову судді, то дані обставини судом не перевіряються, і перегляд справи відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП проводиться в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Висновки суду щодо звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення з закриттям провадження у справі, в повній мірі відповідають та узгоджуються із наведеними вище вимогами закону.
Що стосується доводів апеляційної скарги на безпідставне застосування до ОСОБА_2 положень ст. 22 КУпАП, то такі доводи не є слушними з огляду на таке.
Так, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, судом першої інстанції в повній мірі дотримано вимог ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Враховуючи особу правопорушника, який вину свою визнав, має на утриманні четверо дітей, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують його покарання, вважаю, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення ст. 22 КУпАП та звільнив ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що є достатнім для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Підстав для скасування постанови судді з мотивів наведених в апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає, оскільки остання, як в своїй апеляційній скарзі, так і в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, посилалася на обставини, які мали місце у вересні 2018 року та 26 лютого 2022 року, в той час, як протокол про адміністративне правопорушення був складений на підставі подій, які відбувалися 24 квітня 2022 року, тобто подій, які не стосуються доводів, на які акцентує увагу ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції, - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання потерпілої ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження цієї постанови.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2022 року, щодо ОСОБА_2 , у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко