13 червня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/9641/21 (пр. № 1-кп/201/400/2022), відомості про яке 16 листопада 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001892, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Катеринопіль Катеринопільського району Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, освіта повна загальна середня, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, -
Формулювання обвинувачення:
1. Обвинувачений ОСОБА_5 15 листопада 2020 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебував біля будинку № 2 по вулиці Колодязна в місті Дніпро, де у нього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим Мохамед Шеріф Садах Мохамед Ель-Саїд, виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому предметом, зовні схожим на дерев'яну палку (биту). Після цього ОСОБА_5 , маючи можливість піти з даного місця без настання тяжких наслідків, не скориставшись такою можливістю, діючи умисно, в повній мірі розуміючи та усвідомлюючи небезпечність свого злочинного діяння, реалізував свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а саме, знаходячись обличчям до потерпілого, а потерпілий до обвинуваченого лівою боковою частиною, наніс потерпілому один удар по голові предметом, зовні схожим на дерев'яну палку (биту), чим спричинив Мохамед Шеріф Салах Мохамед Ель-Саїд тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, гострої епідуральної гематоми у правій лобно-скроневій ділянці, дислокаційного синдрому (зміщення речовини головного мозку ліворуч), лілійного перелому правої скроневої та тім'яної кісток з переходом на основу черепа, садна та субапоневротичної гематоми у правій лобно-тім'яній ділянці, яке за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
2. В невстановлені в ході досудового розслідування час та місці у обвинуваченого ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 у невстановлені в ході досудового розслідування час, місці та спосіб придбав пістолет «Blow TR 14» з маркуванням № НОМЕР_1 , який почав носити при собі. Надалі, 10 вересня 2021 року у період часу з 02 години 05 хвилин до 02 години 44 хвилин, слідчим СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено огляд за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 4, в ході якого у ОСОБА_5 з чоловічої сумки, яка знаходилась через плече, було виявлено та вилучено вищевказаний пістолет, який останній носив без передбаченого законом дозволу. Даний пістолет придатний до проведення пострілів та є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним гладкоствольним пістолетом калібру 9 мм Р.А., що виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнально (шумового) пістолета «BLOW TR 14» з маркуванням № НОМЕР_2 (виробництво Туреччини), в конструкцію якого внесені зміни, а саме з каналу ствола видалений захисний елемент, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями) та заглушений газовідвідний отвір фрагменту металу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та відмовився надати показання в обстоювання своєї позиції.
Вирішуючи обвинувачення по суті на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд робить висновок про винуватість ОСОБА_5 у пред'явленому обвинуваченні з наступних мотивів.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що два роки тому приблизно опівночі під час святкування дня народження його знайомого у приватному будинку, в якому мешкали його друзі, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Башта Мохамед Омар та ОСОБА_9 , до них на подвір'я прийшов обвинувачений, який почав стукати у вікно. Оскільки у їхньому будинку голосно лунала музика, вони зрозуміли, що ОСОБА_5 прийшов скаржитися на шум. В той момент обвинувачений поводив себе дуже агресивно, голосно виражався нецензурною лайкою на російській мові та тримав у руці биту. Він залишився всередині будинку, а ОСОБА_10 , який добре розмовляв російською, та ще декілька їх знайомих вийшли на вулицю до обвинуваченого, щоб вибачитися перед останнім. На вулиці його знайомі розмовляли з обвинуваченим досить ввічливо, але останній, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вдарив ОСОБА_10 по обличчю, однак не завдавши тому значних ушкоджень. Після того як його знайомі зайшли до будинку, ОСОБА_5 продовжив стукати у вікно та виражатися нецензурною лайкою в їх бік, на що він також відповів йому. Потім обвинувачений покликав його на подвір'я, де між ними відбувся конфлікт, в ході якого розпочалася бійка, яка продовжилась приблизно хвилину, допоки обвинувачений, не взявши биту та замахнувшись, вдарив його по голові. Після чого він впав на землю та втратив свідомість, у зв'язку з чим він не пам'ятав, що відбувалось далі.
Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаним під час судового розгляду, суду пояснив, що під час святкування дня народження його знайомого приблизно опівночі 15 листопада 2020 року у приватному будинку, у якому мешкав він та його друзі, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , до них на подвір'я прийшов обвинувачений, який почав стукати у вікно. Оскільки у їхньому будинку голосно лунала музика, вони зрозуміли, що ОСОБА_5 прийшов скаржитися на шум. Коли він разом зі знайомими, які добре розмовляли російською, вийшли на вулицю до ОСОБА_5 , щоб вибачитися перед останнім, обвинувачений тримав у руці биту. Потім його знайомий ОСОБА_10 почав розмовляти та вибачатися перед обвинуваченим, однак останній намагався завдати тому тілесних ушкоджень, вдаривши його по обличчю. Після того як вони зайшли до будинку, ОСОБА_6 вийшов до ОСОБА_5 на подвір'я, а він почав спостерігати за подією зсередини. На вулиці між потерпілим та обвинуваченим відбувся словесний конфлікт, який переріс у бійку, допоки обвинувачений не вдарив Мохамед Шеріф Салах Мохамед Ель-Саїд по голові, від чого останній впав на землю. Коли він вийшов на вулицю, то обвинувачений відходив від потерпілого, при цьому бита лежала на землі. По характеру тілесних ушкоджень потерпілого, він зрозумів, що того вдарили саме битою. Оскільки у потерпілого була відкрита рана на голові, його знайомі викликали поліцію та швидку медичну допомогу.
Рапортом поліцейського від 16 листопада 2020 року (т. 1, а.с. 5) повідомлено про надходження на номер екстреного виклику поліції «102» 16 листопада 2020 року приблизно о 00 годині 33 хвилини заяви, зареєстрованої у журналі єдиного обліку за № 42528, про подію за адресою: АДРЕСА_3 , де відбувся конфлікт між невідомим чоловіком української національності та іноземцем (арабської національності), в результаті якого останньому були нанесені тілесні ушкодження.
Протоколом огляду місця події від 16 листопада 2020 року з фотознімками до нього (т. 1, а.с. 7-13) зафіксовано огляд прилеглої території до будинку АДРЕСА_3 , усередині якого, а саме у передпокої, виявлено та вилучено знаряддя вчинення злочину - дерев'яну биту з характерними плямами речовини бурого кольору, розташованими у її верхній частині. З вказаного предмету були зняті змиви речовини бурого кольору на марлевий тампон, який разом з контрольним марлевим тампоном було поміщено до паперових конвертів, що опечатані за результатами слідчої дії.
Висновком судово-медичної експертизи № 287е/11 від 05 лютого 2021 року (т. 1, а.с. 98-101) встановлено, що у потерпілого ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, гострої епідуральної гематоми у правій лобно-скроневій ділянці, дислокаційного синдрому (зміщення речовини головного мозку ліворуч), лінійного перелому правої скроневої та тім'яної кісток з переходом на основу черепа, садна та субапоневротичної гематоми у правій лобно-тім'яній ділянці, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування, тобто у час вчинення злочину. Вказані тілесні ушкодження були спричинені від механічної дії тупого твердого предмету, можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв в область голови праворуч, яким могла бути бита, дерев'яна палиця або інші аналогічні предмети.
Висновком судово-імунологічної експертизи № 159 від 26 лютого 2021 року (т. 1, а.с. 160-162) встановлено, що на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору, вилученого в ході огляду місця події від 16 листопада 2020 року, виявлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні сліду крові, в ньому виявлений антиген В, що не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові потерпілого ОСОБА_12 , оскільки виявлений в слідах крові антиген В є групоспецифічним для його крові.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 листопада 2020 року (т. 1, а.с. 61-63) встановлено, що свідок ОСОБА_7 , який був очевидцем події цього кримінального правопорушення, серед осіб пред'явлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 за сукупністю ознак, а саме рисами обличчя (зачіскою, довгою бородою, кольором волосся та формою обличчя), зростом та віком, повідомивши, що бачив останнього в ніч з 15 на 16 листопада 2020 року біля будинку АДРЕСА_3 , коли особа, яка підлягала впізнанню, спричинила тілесні ушкодження потерпілому, за допомогою дерев'яної бити.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 листопада 2020 року (т. 1, а.с. 55-57) встановлено, що свідок ОСОБА_10 серед осіб пред'явлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 за сукупністю ознак, а саме рисами обличчя (зачіскою, довгою бородою, кольором волосся та формою обличчя), зростом та віком, повідомивши, що бачив останнього в ніч з 15 на 16 листопада 2020 року біля будинку АДРЕСА_3 , коли особа, яка підлягала впізнанню, спричинила тілесні ушкодження потерпілому, за допомогою дерев'яної бити.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 листопада 2020 року (т. 1, а.с. 58-60) встановлено, що свідок ОСОБА_11 серед осіб пред'явлених для впізнання на фотознімках впізнав ОСОБА_5 за сукупністю ознак, а саме рисами обличчя (зачіскою, довгою бородою, кольором волосся та формою обличчя), зростом та віком, повідомивши, що бачив останнього в ніч з 15 на 16 листопада 2020 року біля будинку АДРЕСА_3 , коли особа, яка підлягала впізнанню, спричинила тілесні ушкодження потерпілому, за допомогою дерев'яної бити.
Протоколом слідчого експерименту від 07 липня 2021 року (т. 2, а.с. 7-8, 11) зафіксовано обставини перевірки і уточнення відомостей, повідомлених ОСОБА_5 , яким під час фіксації вказаної слідчої дії за допомогою відеозаписувальних технічних засобів було повідомлено та показано його версію обставини цієї події кримінального правопорушення, зокрема щодо причин виникнення побутового конфлікту на ґрунті гучної музики, яка лунала у сусідньому будинку, де у тому числі перебував потерпілий, якому було завдано тілесних ушкоджень за допомогою бити, яку обвинувачений знайшов на подвір'ї своєї знайомої, до якої він приїхав у гості, при цьому ОСОБА_5 з точністю не зміг показати у яку саме частину тіла були завдані тілесні ушкодження.
Протоколом слідчого експерименту від 07 липня 2021 року (т. 2, а.с. 19-20, 23) зафіксовано обставини перевірки і уточнення відомостей, повідомлених потерпілим, яким під час фіксації вказаної слідчої дії за допомогою відеозаписувальних технічних засобів було відтворено та показано обставини події кримінального правопорушення, зокрема щодо причин виникнення побутового конфлікту між ним та обвинуваченим, в ході якого останній наніс йому удар битою по голові з правого боку (для нього), від якого той впав та втратив свідомість.
Висновком судово-медичної експертизи № 1695е від 15 липня 2021 року (т. 2, а.с. 28-30) встановлено, що локалізація і характер виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, згідно з проведеної судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру на які вказує потерпілий в ході проведення слідчого експерименту від 07 липня 2021 року за його участю, тобто від механічної дії (удару) дерев'яною битою по голові праворуч. При цьому з огляду на характер та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, а також відсутність будь-яких інших тілесних ушкоджень на виступаючих частинах тіла останнього, не характерним є спричинення потерпілому тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту на тупу тверду поверхню. Крім того у висновку експерт зазначив, що оцінити механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, повідомлений обвинуваченим в ході проведення слідчого експерименту від 07 липня 2021 року за його участю, є неможливим, оскільки ОСОБА_13 з точністю не повідомив кому і куди наносив удар дерев'яною битою.
Протоколом слідчого експерименту від 08 лютого 2021 року з фотознімками до нього (т. 1, а.с. 164-172) перевірено і уточнено відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, зокрема свідок ОСОБА_10 показав до якого вікна будинку АДРЕСА_3 постукав обвинувачений, коли він зі своїми знайомими знаходився всередині. Потім свідок відтворив обставини за яких відбулась його розмова з обвинуваченим на вулиці біля будинку, вказавши на відстань між ним та ОСОБА_5 , який в той час тримав за спиною дерев'яну палицю схожу на биту. Під час розмови між ним та обвинуваченим виник конфлікт, в результаті якого останній намагався завдати йому тілесних ушкоджень, після чого свідок продемонстрував в яку частину домоволодіння він повернувся. Ще раз свідок вийшов на вулицю вже тоді, коли потерпілий лежав на землі, а обвинувачений намагався залишити місце події, направляючись до вхідних дверей сусіднього будинку, на котрі вказав свідок.
Протоколом слідчого експерименту від 08 лютого 2021 року з фотознімками до нього (т. 1, а.с. 173-181) перевірено і уточнено відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, зокрема свідок ОСОБА_7 показав до якого вікна будинку АДРЕСА_3 постукав обвинувачений, коли він разом зі знайомими перебував всередині. Після чого свідок продемонстрував місце на вулиці, куди він разом зі знайомим ОСОБА_10 вийшли до ОСОБА_5 , який при цьому тримав за спиною дерев'яну палицю схожу на биту. Відтворивши обставини за яких обвинувачений намагався завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , свідок вказав, що потім вони повернулись до домоволодіння, а на вулицю до обвинуваченого вийшов потерпілий. Між потерпілим та обвинуваченим розпочався конфлікт, в ході якого він показав як ОСОБА_6 скоротив відстань до обвинуваченого, який наніс потерпілому один удар по голові з правого боку, від чого той впав, а обвинувачений, викинувши дерев'яну палицю (биту) на землю, направився до вхідних дверей сусіднього будинку.
Висновком додаткової судово-медичної експертизи від 22 лютого 2021 року за № 414е (т. 1, а.с. 185-186) встановлено, що локалізація і характер виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, згідно з проведеної судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру на які вказує свідок ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту від 08 лютого 2021 року за його участю, тобто від механічної дії (удару) дерев'яною палицею по голові праворуч.
Наведені обставини в сукупності з даними про характер та локалізацію завданих тілесних ушкоджень потерпілому в область голови від механічної дії тупого твердого предмету (бити) переконливо свідчать про те, що обвинувачений усвідомлював можливість настання негативних наслідків своїх дій, у тому числі й ті, що фактично настали, тобто його умисел був спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Водночас навіть за умови спрямованості умислу обвинуваченого на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю потерпілого, а не конкретно тяжкого тілесного ушкодження, кримінальна відповідальність настає за тілесне ушкодження, яке було фактично заподіяне. При цьому заслуговує на увагу те, що конфлікт між обвинуваченим та потерпілим відбувся саме за ініціативи обвинуваченого, який заздалегідь підшукав знаряддя його вчинення - биту, яку приніс із собою до будинку, в якому знаходився потерпілий, який вийшов на вулицю до обвинуваченого, де знаходився з останнім сам на сам, вже після намагань обвинуваченого завдати удару іншому знайомому потерпілого. Саме в ході словесного конфлікту віч-на-віч обвинуваченого з потерпілим, обвинувачений завдав удару битою у правий бік голови потерпілого, від чого той впав на землю, а обвинувачений, вважаючи свої злочинні дії закінченими, залишив місце події. Таким чином враховуючи конкретні обставини справи суд приходить до висновку про відсутність акту суспільно небезпечного посягання на обвинуваченого та відповідно акту захисту у даній ситуації.
Зібраними фактичними даними - доказами, як письмовими, так і показаннями учасників кримінального провадження, підтверджується, що кримінально протиправне діяння було вчинено ОСОБА_5 в першу чергу не з мотивів самозахисту, тобто відвернення на нього суспільно небезпечного посягання, а на ґрунті побутового конфлікту, який виник між обвинуваченим та потерпілим разом з його друзями, до житла яких самостійно прийшов ОСОБА_5 зі заздалегідь заготовленим предметом, який ще до початку злочинних дій був ним відшуканий для зазначеної мети, після чого обвинувачений став ініціатором конфлікту, в результаті якого завдав тяжких тілесних ушкоджень потерпілому за допомогою такого предмета. В момент заподіяння шкоди обвинувачений знаходився сам на сам з потерпілим, який вийшов на вулицю лише на вимогу ОСОБА_5 , тобто активних дій щодо продовження конфлікту здійснював також обвинувачений, а отже останній не знаходився в обстановці захисту, оскільки діяння обвинуваченого не було викликане явною необхідністю заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. Отже злочинні дії розпочалися та закінчилися лише з волі ОСОБА_5 , який вважаючи свої дії закінченими залишив місце вчинення злочину.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність такого акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого, який би за своїми об'єктивними ознаками міг створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченому, що у свою чергу могло викликати в останнього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому. При цьому передбачене законом про кримінальну відповідальність право на захист особи встановлене не від будь-якого протизаконного вчинку, а лише від суспільно-небезпечного посягання. Будь-яких доказів, які б свідчили, що потерпілий вчинив суспільно-небезпечне посягання щодо обвинуваченого, у зв'язку з чим останній міг перебувати у стані необхідної оборони, немає.
За таких обставин можна прийти до висновку, що визначальним у поведінці обвинуваченого було не відвернення нападу або захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), а тому такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оброни, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах, тобто як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні цього вироку, на підставі ч. 6 ст. 368 КПК України, суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема правові висновки щодо відмежування стану необхідної оборони від неправомірних дій були викладені Верховним судом у постановах від 20 червня 2019 року по справі № 712/11509/17 та від 17 грудня 2019 року по справі № 707/2859/17, згідно з яких визначено, що у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони носять протиправний характер і мають розцінюватись на загальних підставах.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Рапортом поліцейського від 10 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 66) повідомлено про результати вжитих заходів під час реагування на виклик про подію за участі невідомих осіб, які застосовували зброю (стріляли) у громадському місці біля будинку АДРЕСА_4 . По прибуттю на місце події поліцейськими було виявлено обвинуваченого ОСОБА_5 , зовнішній вигляд та прикмети якого співпадали з ознаками, на які вказували у зверненні до поліції, у зв'язку з чим було проведено поверхневу перевірку останнього, в ході якої у нього було виявлено предмет схожий на вогнепальну зброю. Після чого на місце події, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, було викликано слідчо-оперативну групу для проведення огляду місця події.
У зв'язку з тим, що існували достатні підстави вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб було проведено огляд місця події, протоколом якого разом з фототаблицею до нього від 10 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 68-72) зафіксовано ділянку місцевості, яка розташована біля корпусу № 3 будинку АДРЕСА_5 , де було виявлено у ОСОБА_5 пістолет схожий на вогнепальну зброю з написом «BLOW TR 14» та маркірувальним позначенням НОМЕР_2 , яке має сліди механічного затертя, а також від'єднаний від нього магазин, в якому знаходилися два патрони з надписом «SOBR 9 mm P.A.» та «ВІЙ 9 мм Р.А.». З пістолету було вилучено два папілярних візерунки пальців рук, відкопійованих на дві липкі стрічки. Вказані речі за результатами слідчої дії були оглянуті, вилучені та опечатані, як такі, що мають значення для кримінального провадження та вилучені законом з обігу.
Висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/104-21/28705-БЛ від 10 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 80-84) встановлено, що наданий на дослідження предмет, вилучений під час огляду місця події 10 вересня 2021 року, є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним гладкоствольним пістолетом калібру 9 мм Р.А. Даний пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнального (шумового) пістолета «BLOW TR 14» калібру 9 mm Р.А.К. № НОМЕР_2 (виробництва Туреччини), в конструкцію якого внесенні зміни, а саме з каналу ствола видалений захисний елемент, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями) та заглушений газовідвідний отвір фрагментом металу. Пістолет придатний до проведення пострілів. Внаслідок внесених змін, конструкція пістолета дозволяє проводити постріли способом роздільного заряджання з використанням шумових патронів калібру 9 mm Р.А. Knall, а в якості снаряду - куль сферичної форми діаметром до 6,5 мм зі сплаву металу на основі свинцю. При цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних снарядів (куль) для ураження цілі.
Висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/104-21/28741-БЛ від 14 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 106-109) встановлено, що надані на дослідження два патрони, вилучені під час огляду місця події 10 вересня 2021 року, не є бойовими припасами, а є пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., споряджені метальними снарядами травматичної (несмертельної) дії, призначені для придушення агресивності нападаючого шляхом болючої дії за рахунок кінетичної енергії еластичної кулі при стрільбі з травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду - пристроїв калібру 9 мм Р.А., а саме пістолетів та револьверів. Вказані патрони придатні до стрільби.
Висновком судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-21/28922-Д від 16 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 93-99) встановлено, що два сліди пальців рук розмірами 16х36 мм, 17х41 мм, вилучені під час огляду місця події 10 вересня 2021 року, залишені відповідно, вказівним пальцем лівої руки та вказівним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження і заповнена на ім'я ОСОБА_5 .
Таким чином, дослідивши всі обставини кримінальних правопорушень, оцінюючи надані суду докази та показання учасників кримінального провадження з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що вони у своїй сукупності є достатніми для встановлення фактичних даних, на підставі яких суд робить висновок про визнання винуватим у пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 в:
- умисному тяжкому тілесному ушкодженню, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;
- носінні та придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Мотиви призначення покарання:
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - тяжких злочинів та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання, повну загальну середню освіту, раніше не судимий, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі, однак не в максимальному розмірі строку покарання, встановленого в санкціях частин інкримінованих статей, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, конкретним обставинам та наслідкам їх вчинення, даним про особу обвинуваченого, який на стадії судового розгляду свою вину не визнав та конкретних заходів для відшкодування шкоди, завданої потерпілому не вжив, що вказує на те, що обвинувачений не усвідомив свою суспільно небезпечну поведінку як протизаконну. Вказане свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому більш м'якого покарання та неможливість його виправлення без відбування покарання, що б не відповідало обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим ОСОБА_5 слід призначити покарання, пов'язане з реальним його відбуттям, в умовах тримання обвинуваченого в ізоляції, що буде достатнім для його виправлення та посприяє подальшому попередженню нових кримінальних правопорушень, тобто саме таке покарання буде домірним вчиненим злочинам та перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку:
Питання щодо речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
До того ж, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді п'яти років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 10 вересня 2021 року, залишивши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/104-21/28705-БЛ від 10 вересня 2021 року у розмірі 858 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень) 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/104-21/28741-БЛ від 14 вересня 2021 року у розмірі 1029 грн. (одна тисяча двадцять дев'ять гривень) 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-21/28922-Д від 16 вересня 2021 року у розмірі 1029 грн. (одна тисяча двадцять дев'ять гривень) 72 коп.
Речовий доказ - дерев'яну биту, яка зберігається у камері схову речових доказів ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 1949 від 22 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 64)) - знищити.
Речовий доказ - пістолет «BLOW TR 14», з маркуванням № НОМЕР_3 , кал. 9 мм Р.А., який зберігається у камері схову речових доказів ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 489 від 22 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 86)) - знищити.
Речові докази - два патрони, калібру 9 мм Р.А., які зберігається у камері схову речових доказів ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 489 від 22 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 111)) - знищити.
Речові докази - марлеві тампони зі змивом, опечатані до паперового конверту (т. 1, а.с. 163) - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речовий доказ - диск RW DVD+Recordable з відеозаписом з мобільного телефону (т. 1, а.с. 45) - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речовий доказ - медичну карту № Е 8350 стаціонарного хворого ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 91, 92) - залишити у ОСОБА_12 .
Речовий доказ - диск DVD-R, марки Perfeo 4.7 GB, з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 9-11) - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речовий доказ - диск DVD-R, марки Perfeo 4.7 GB, з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 (т. 2, а.с. 21-23) - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази - два папілярних візерунки пальців рук, вилучені з корпусу пістолета «BLOW TR 14» з маркуванням № НОМЕР_3 , дактилокарту на ім'я ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 101) - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1