Справа № 201/11903/21
Провадження № 2/201/1038/2022
09 червня 2022 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Батманової В.В.
за участю секретаря - Турбаївської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зменшення розміру аліментів,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою судді Батманової В.В. від 08.12.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.№17).
Позивач у судові засідання призначені на 10.03.2022, 18.04.2022, 19.05.2022 та 09.06.2022 поспіль не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, за адресою, яка зазначена по тексту позову. Про причини неявки позивач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не надав.
Відповідач в судове засідання призначене на 09 червня 2022 року також не з'явився, від представника відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат.
Розгляд справи відбувався відповідно до вимог ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Слід звернути увагу й на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, будучи повідомленим належним чином про день та час судових засідань призначених на 10.03.2022, 18.04.2022, 19.05.2022 та 09.06.2022, поспіль не з'явився в судові засідання за своїм же позовом.
Крім того суд намагався у будь-який передбачений законом спосіб повідомити позивача про призначені судові засідання, зокрема шляхом направлення поштою судової повістки про виклик до суду.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зменшення розміру аліментів слід залишити без розгляду.
При прийнятті такого рішення судом також враховано й положення ст. 210 ЦПК України щодо строків розгляду цивільної справи. Як вбачається з матеріалів справи, позов надійшов до суду 23.11.2021, отже справа знаходиться в провадженні більше 6 місяців.
Позивач провадженням по справі за своїм позовом не цікавиться. За таких обставин, суд робить висновок про недобросовісне користування своїми процесуальними правами з боку позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Розглядаючи вимоги представника відповідача про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн., суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що стороною відповідача було надано до суду договір про надання правничої допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також наданий акт про приймання та квитанція про оплату правничої допомоги, а також приймаючи до уваги, що позовні вимоги залишені без розгляду у зв'язку з неявкою позивача, виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги положення ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судові витрати відносяться на рахунок держави, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору про подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір », ст.ст. 141, п. 1 ч.2 ст. 200, ч. 5 ст. 223, ч.2 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зменшення розміру аліментів - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Батманова