Справа № 211/1688/22
Провадження № 4-с/211/27/22
іменем України
13 червня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Середньої Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Бехало В.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Металургійний відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), на визнання незаконною бездіяльність державного виконавця, скасування постанови,
встановив:
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною скаргою та просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця у не скасуванні постанови від 22.02.2018 у ВП № 45404415 про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, скасувавши вказану постанову, посилаючись на дохід від роботи водієм транспортних засобів, як єдине джерело його заробітку. В обґрунтування вимог зазначено, що 29.07.2008 судом було видано виконавчий лист на виконання рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 від доходів. Вказаний виконавчий лист перебуває на виконанні в Металургійному ВДВС, виконавче провадження № 45404415. В рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем Орловою В.В. було винесено постанову від 22.02.2018 про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, яку він отримав лише 26.04.2022. Однак на даний час, починаючи з 13.10.2020, він працює в ТОВ «Укртемп» водієм автотранспортних засобів, дохід від цієї роботи, його заробітна плата, є єдиним джерелом забезпечення його існування та можливості сплати аліментів. Однак зважаючи на вказану постанову державного виконавця, він позбавлений можливості працювати та може бути звільнений з роботи, що негативно вплине як на нього особисто, так і на інтереси стягувача у виконавчому провадженні. З метою скасування обмеження у користуванні транспортними засобами, він звернувся до виконавчої служби із заявою про скасування вказаної постанови, однак отримав 06.05.2022 відповідь про відмову у скасуванні даної постанови. Тому просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 19 травня 2022 року прийнято до розгляду скаргу.
В судове засідання сторони не з'явилися, до суду надійшли заяви представників про розгляд справи за їх відсутності: представник заявника на вимогах наполягає, представник Металургійного ВДВС вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на скаргу.
В обґрунтування відзиву зазначено, що 02.05.2018 державним виконавцем Металургійного ВДВС на підставі постанови державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі від 12.03.2018 пор передачу виконавчого провадження № 45404415, винесено постанову про прийняття виконавчого провадження, яке надійшло за місцем мешкання боржника: АДРЕСА_1 , розмір заборгованості по аліментам на момент прийняття виконавчого провадження склав 44 101,50 грн, нарахований на 30.06.2017. Державним виконавцем Новокодацького ВДВС Орловою В.В. керуючись п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 22.02.2018 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. 28.04.2022 на адресу відділу ДВС надійшла заява боржника про скасування зазначеної постанови, надано довідку про доходи боржника з ГУ ПФУ у Дніпропетровській області та довідку з місця роботи ТОВ «Укртемп» від 24.02.2022. Державним виконавцем на підставі довідки про доходи здійснено перерахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів до повноліття дитини, яка станом на 19.12.2018 склала 60 932,00 грн., про що повідомлено боржника. Також боржнику було роз'яснено підстави скасування постанов про тимчасові обмеження відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, надано реквізити для сплати. 06.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено на адресу ТОВ «Укртемп». 26.05.2022 у телефонній розмові представником ТОВ «Укртемп» повідомлено державного виконавця, що боржник ОСОБА_1 звільнився з підприємства за згодою сторін 30.04.2022. Станом на 27.05.2022 боржником заборгованість зі сплати аліментів не сплачується, боржник не вживає заходів для погашення заборгованості, тому вважають, що скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, станом на дату звернення заявника до суду, в провадженні Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 45404415 з виконання виконавчого листа № 2-1367/08, виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки заробітку (доходу), до повноліття дитини.
Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Орловою В.В. в рамках вказаного провадження 22 лютого 2018 року винесено постанову про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, оскільки рішення суду станом на 22.02.2018 боржником не виконується, станом на вказану дату заборгованість по аліментам перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (а.с. 4 - копія постанови).
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Згідно з частиною 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Частина друга статті 195 СК України передбачає, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Відповідно до частини дев'ятої та десятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, серед яких є про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Згідно з вимогами пунктів 4, 6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 з наступними змінами, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (у випадках, визначених абзацом шостим частини дев'ятої статті 71 Закону, - три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення таких постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.
Постанова оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про дату пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання та розмір суми заборгованості, яка утворилася після пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону.
Встановивши, що у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, що станом на 30.06.2017 складала 44 101,50 грн. (згідно постанови про передачу виконавчого провадження від 12.03.2018), що перевищує суму відповідних платежів по аліментах за чотири місяці, що не спростовано заявником по справі, суд дійшов до висновку про те, що державним виконавцем правомірно здійснено розрахунок заборгованості по аліментам та відповідно встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2021 у справі № 467/170/21 (провадження № 61-11466св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 607/4274/20 (провадження № 61-14459св21).
В обґрунтування вимог заявник ОСОБА_1 посилається на факт його роботи водієм автотранспортних засобів в ТОВ «Укртемп», а наявність оскаржуваної постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє його можливості основного заробітку.
Разом з тим, наказом № 12 ТОВ «Укртемп» від 30 квітня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади водія автотранспортних засобів за згодою сторін, що спростовує зазначені ним в скарзі обставини, оскільки до суду подано скаргу 12.05.2022 (підписану представником заявника 10.05.2022).
Відомостей про його працевлаштування станом на дату винесення оскаржуваної постанови, матеріали справи не містять.
Таким чином, ОСОБА_1 не надав докази на підтвердження винятків, визначених у частині 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Ураховуючи, що заборгованість за аліментами існує тривалий час і має триваючий характер, на час вжиття державним виконавцем відповідних обмежень не погашена, суд вважає, що у такому випадку державним виконавцем не порушені основні засади виконавчого провадження, встановлені статтею другою Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
Оскільки оскаржувана постанова державного виконавця винесені згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», направлена на забезпечення прав третьої особи - дитини, жодним чином не позбавляють боржника права на працю, то доводи скарги щодо порушення оскаржуваною постановою його прав є неспроможними.
При цьому суд також враховує обізнаність заявника щодо його обов'язку зі сплати аліментів, що підтверджується наданими до суду письмовими доказами, відповідно до яких станом до 30.06.2017 із заробітної плати ОСОБА_1 проводились утримання аліментів, та враховує факт відсутності погашення (хоча б часткового) боргу в сумі 60 932,00 грн., що також не спростовано заявником, виходячи з того факту, що в період з 13.10.2020 по 30.04.2022 ОСОБА_1 мав офіційне працевлаштування.
В постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №454/586/20 (провадження №61-7359св21) зазначено, що при встановленні державним виконавцем наявності заборгованості зі сплати аліментів і того, що її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, застосування вказаних обмежень прямо передбачено частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому вказана стаття не зобов'язує державного виконавця перевіряти наявність таких прав у боржника, а містить припис у вигляді імперативного обов'язку виконавця винести постанови, перелік яких визначено у цій статті, адже застосування заходів, прямо передбачених частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», слугують належному захисту прав дітей та сприяють встановленню механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення боржників у подальшому від виконання призначеного обов'язку із стягнення за несплату аліментів, зменшенню заборгованості зі сплати аліментів.
Керуючись ст. ст. 447-448 ЦПК України, суд
постановив:
в задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 червня 2022 року.
Суддя Н.Г.Середня