іменем України
07 червня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/1765/21
Головуючий у першій інстанції - Глушко О. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/415/22
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.
із секретарем - Шкарупою Ю.В.,
учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2021 року (місце ухвалення - м. Бахмач, дата складання повного рішення - 09.12.2021) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та трьох процентів річних від простроченої заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2021 року ТОВ «Європартнер Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та трьох процентів річних від простроченої заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позову позивач посилався на те, що 02.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» (в подальшому змінено на ПАТ КБ «Надра», яке відступило права вимоги ТОВ «Европартнер Фінанс») та ОСОБА_4 було укладено договір кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860, згідно з яким було відкрито кредитну лінію на суму 49 500,00 доларів США під 14,5 відсотків річних строком до 01.10.2014.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за вказаним договором 02.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договори іпотеки, згідно яких в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,0740 га, та трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
В забезпечення виконання кредитного договору між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.
26.12.2013 між ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні відповідно до якого було здійснено заміну первісного боржника - ОСОБА_4 на нового боржника, ОСОБА_1 , як зобов'язану сторону за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007.
У зв'язку з заміною боржника між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору кредитної лінії, згідно з яким, зокрема, було збільшено строк користування кредитними коштами до 01.10.2019.
Крім того, із з заміною боржника між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було укладено додаткові договори про винесення змін та доповнень до договору поруки, згідно з яким договори поруки було викладено в нових редакціях.
26.12.2013 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки.
Позивач посилається, що банк свої зобов'язання за договором кредитної лінії виконав в повному обсязі, проте позичальник умови договору порушив, отже у ОСОБА_1 станом на 01.10.2019 утворилась прострочена заборгованість у розмірі 25215, 57 доларів США (тіло кредиту).
Посилаючись на ст. 257, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, постанови КМУ щодо запровадження на території України карантину, позивач за період з 10.04.2017 по 01.10.2019 розраховує прострочену заборгованість у розмірі 14 775,67 доларів США.
Свої зобов'язання зі сплати нарахованих процентів за договором кредитної лінії ОСОБА_1 належним чином не виконала, і станом на 01.10.2019 у неї перед банком утворилась заборгованість у розмірі 24 105,30 доларів США.
Враховуючи трьохрічний строк позовної давності та запровадження на території України карантину позивач просить стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість зі сплати нарахованих процентів за період з 01.03.2017 по 30.09.2019 у розмірі 9 587, 52 доларів США.
У зв'язку з порушенням зобов'язання позивач посилається, що підлягає стягненню три проценти річних від простроченої заборгованості по кредиту (тіло кредиту) у розмірі 14 775, 67 доларів США, що за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 становить 833,10 доларів США.
Крім того, підлягає стягненню три проценти річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 9 587,52 доларів США, що за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 становить 540,57 доларів США.
Позивач зазначає, що відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було направлено вимоги про погашення заборгованості по кредитному договору, які на час подання позову не виконано.
У позові позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» грошові кошти в розмірі 24 363, 19 доларів США , з яких: прострочена заборгованість по кредиту (тіло кредиту) за період з 10.04.2017 року по 01.10.2019 року 14 775, 67 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.03.2017 по 30.09.2019 року 9 587,52 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» грошові кошти в розмірі 1 373, 67 доларів США, з яких: три проценти річних від простроченої заборгованості по кредиту (тіло кредиту) 833,10 долари США та три проценти річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами 540,57 доларів США. Стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Бахмацького районного суду від 30.11.2021 позовні вимоги ТОВ «Європартнер Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та трьох процентів річних від простроченої заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» грошові кошти в розмірі 11915,92 доларів США, із яких: прострочена заборгованість по кредиту (тіло кредиту) за період з 25.08.2018 по 01.10.2019 року 7843.27 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 25.08.2018 по 30.09.2019 року 4072,65 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» грошові кошти в розмірі 671,85 доларів США, із яких: три проценти річних від простроченої заборгованості по кредиту (тіло кредиту) 442,22 долари США та три проценти річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами 229,63 доларів США. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» по 1191, 97 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору з кожного.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, проте позичальник в порушення умов кредитного договору належним чином його не виконував в наслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню частково. Зменшуючи розмір заборгованості суд взяв до уваги заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, та розрахував розмір заборгованості в межах строку позовної давності, а саме за попередні три роки, які передували зверненню до суду - 25.08.2021. Зокрема: заборгованість за тілом кредиту в сумі 7843, 27 доларів США за період з 25.08.2018 по 01.10.2019, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 4072,65 доларів США за період з 25.08.2018 по 30.09.2019.
За період з 02.10.2019 по 18.08.2021 (з моменту закінчення строку дії договору до моменту звернення до суду згідно вимог, зазначених у позові, відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України) підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми заборгованості по кредиту, виходячи з її розміру 7843, 27 доларів США, які становлять суму 442,22 долари США та 3% річних від простроченої суми за нарахованими процентами, виходячи з її розміру 4072,65 доларів США, які становлять суму 229,63 доларів США.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду директор ТОВ «Європартнер Фінанс» О.Адамський подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Бахмацького районного суду від 30.11.2021 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Європартнер Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 простроченої заборгованості зі сплати суми кредиту (тіло кредиту) у розмірі 6 932,40 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 5 514, 87 доларів США і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 простроченої заборгованості зі сплати суми кредиту (тіло кредиту) за період з 10.04.2017 по 24.08.2018 у розмірі 6 932,40 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період з 01.03.2017 по 24.08.2018 у розмірі 5 514,87 доларів США.
Частково скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних від простроченої заборгованості зі сплати суми кредиту (тіло кредиту) у розмірі 390,88 доларів США і трьох процентів річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 310,94 доларів США і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
Частково скасувати рішення місцевого суду у частині відмови у задоволенні вимог витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 261,33 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення вказаної суми судового збору за подання позову з відповідачів по 1 382,54 грн з кожного.
В іншій частині рішення Бахмацького районного суду від 30.11.2021 залишити без змін.
Стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7 891,99 грн по 1 972, 99 грн з кожного.
За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції безпідставно не врахував положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», яким було внесено зміни до ЦК України, а саме доповнено п. 12 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Зазначає, що відповідно до постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 до цього часу на усій території України запроваджено карантин. Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257… цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, трирічний строк позовної давності продовжується на кількість днів, які дорівнюють всьому строку дії карантину.
Таким чином, заявник обраховує строк станом на день подачі позовної заяви 20.08.2021 карантин на всій території України діяв 510 днів (1 рік 4 місяці 23 дні), тому загальний строк позовної давності продовжено на цей період (3 роки +1 рік 4 місяці 23 дні). Проте, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом вказані вище положення враховані не були, таким чином безпідставно відмовлено в частині оскаржуваних вимог, що також потягло за собою необґрунтоване вирішення вимог в частині стягнення судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Сидоренко Н.Д. просить рішення Бахмацького районного суду від 30.11.2021 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування посилається на законність та обґрунтованість судового рішення та безпідставність апеляційної скарги.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання сторони з'явились, про час та місце повідомлялись належним чином. Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сидоренка Н.Д. мається заява про розгляд справи без їх участі (а.с. 144 т. 1).
Представник ТОВ «Європартнер Фінанс» Когут Н.М. до початку судового засідання заявляла клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, яке судом було задоволено та роз'яснено відповідно до приписів ч.5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Ухвалу суду заявником було отримано по електронній адресі про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с. 137, 138 т. 2), проте в судове засідання в режимі відеоконференції представник позивача не з'явився.
Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судова кореспонденція поверталась з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-яких клопотань про поважні причини неявки до суду апеляційної інстанції не надходило (а.с. 102-105,126,142-143 т. 2).
Згідно з ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Судом встановлено, що 02.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860, згідно з яким було відкрито кредитну лінію на суму 49 500,00 доларів США під 14,5 % відсотків річних строком до 01.10.2014 (а.с. 12-13 т.1).
03.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007, згідно з якою ВАТ КБ «Надра» було надано ОСОБА_4 кредитні кошти у розмірі 49 500 доларів США (а.с. 14 т. 1). Відповідно до підпунктів 1, 2 ВАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 49 500 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 01.10.2014.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ВАТ КБ «Надра» свої зобов'язання за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 виконало, що підтверджується заявою про видачу готівки № NL-1 від 03.10.2007 (а.с. 16 т. 1).
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 6/5/2007/980-І/864 від 02.10.2007, згідно з яким іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору, передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0740 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 17-18 т. 1)
02.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 6/5/2007/980-І/865, згідно з яким іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає з договору кредитної лінії, передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 20-21 т. 1)
Також, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки б/н від 02.10.2007 (а.с. 23 т. 1).
02.10.2007 з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 36/5/2007/840-П/868 (а.с. 24 т. 1).
19.05.2010 року між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра» було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору про надання кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 03.10.2007, згідно з якою кредитний договір було викладено в новій редакції (а.с. 25-28 т. 1).
04.02.2011 ВАТ КБ «НАДРА» змінено найменування на ПАТ «Комерційний банк «НАДРА».
26.12.2013 між ПАТ «КБ «НАДРА», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні № 1, відповідно до якого було здійснено заміну первісного боржника - ОСОБА_4 на нового боржника - ОСОБА_1 , як зобов'язану сторону за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 (а.с. 29 т. 1). Згідно з пунктом 1 ОСОБА_4 (первісний боржник) за згодою ПАТ «КБ «НАДРА» перевела свій борг у повному обсязі за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 на ОСОБА_1 (новий боржник) внаслідок чого ОСОБА_1 замінила ОСОБА_4 як зобов'язальну сторону у договорі кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007.
У зв'язку з заміною боржника у зобов'язанні № 1 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 26.12.2013 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007, згідно з яким, зокрема, було збільшено строк користування кредитними коштами до 01.10.2019 (а.с. 30-32 т. 1). Відповідно до підпункту 2.3.2. підпункту 2.3. пункту 2 повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у графіку платежів, який є невід'ємною частиною цього договору та визначає строк, розмір зобов'язань позичальника за цим договором. Крім того, п. 2.5. сторони збільшили строк користування кредитними коштами за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 до 01.10.2019.
За змістом підпункту 2.1.1. підпункту 2.1. пункту 2 вказаного додаткового договору проценти за користування кредитом нараховуються на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,5 % відсотків річних. Відповідно до підпункту 2.3. пункту 2 позичальник повертає кредит та сплачує кредитору проценти, шляхом внесення мінімально необхідного платежу у валюті.
Між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 , як новим іпотекодавцем було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 від 26.12.2013 до договору іпотеки № 6/5/2007/980-І/864 від 02.10.2007 та договір про внесення змін та доповнень № 1 від 26.12.2013 до договору іпотеки № 6/5/2007/980-І/865 від 02.10.2007 (а.с. 33-37 т. 1).
26.12.2013 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки № 36/5/2007/840-П/868 від 02.10.2007, згідно з яким договір поруки № 36/5/2007/840-П/868 від 02.10.2007 було викладено в новій редакції (а.с. 38-42 т. 1).
26.12.2013 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки б/н від 02.10.2007, за яким договір поруки б/н від 02.10.2007 було викладено в новій редакції (а.с. 43-44 т. 1).
Згідно п. 1.1. вказаного вище додаткового договору, між іншого, кінцевий термін повернення кредиту визначено до 01.10.2019.
26.12.2013 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки б/н (а.с. 47-48 т. 1).
19.05.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Європартнер Фінанс» було укладено договір № GL3N217258 про відступлення прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «Європартнер Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007, договором про заміну боржника у зобов'язанні № 1 від 26.12.2013, договором іпотеки № 6/5/2007/980-І/864 від 02.10.2007, договором іпотеки № 6/5/2007/980-І/865 від 02.10.2007, договору поруки б/н від 02.10.2007, договору поруки № 36/5/20С7/840-П/868 від 02.10.2007, договору поруки б/н від 26.12.2013 на загальну суму 49 320,87 доларів США, із яких: основний борг - 25 215,57 доларів США, відсотки - 24 105,30 доларів США, що підтверджується договором № GL3N217258 про відступлення прав вимоги від 19.05.2020, витягом з додатку № 1 до договору № GL3N217258 про відступлення прав вимоги від 19.05.2020 та платіжним дорученням № 205 від 15.05.2020 (а.с. 49-50, 51, 52 т. 1).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Європартнер Фінанс» направляло ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимоги від 29.04.2021 про погашення поручителем заборгованості за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 (а.с. 67-69, 70-72, 73-74 т. 1).
Згідно розрахунку залишку заборгованості зі сплати суми кредиту (тіло кредиту) за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 прострочка за тілом кредиту становить 14 775, 67 (а.с. 7 т. 1), з розрахунку простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 9 587, 52 (а.с. 8 т. 1), 3 % річних від простроченої заборгованості по кредиту (тіло кредиту) за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 - 833,10 доларів США (а.с. 9 т. 1), 3 % річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 - 540,57 доларів США (а.с. 10 т. 1).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, проте позичальник в порушення умов кредитного договору належним чином його не виконував в наслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню частково. Зменшуючи розмір заборгованості суд взяв до уваги заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, та розрахував розмір заборгованості в межах строку позовної давності, а саме за попередні три роки, які передували зверненню до суду - 25.08.2021. Зокрема: заборгованість за тілом кредиту в сумі 7843, 27 доларів США за період з 25.08.2018 по 01.10.2019, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 4072,65 доларів США за період з 25.08.2018 по 30.09.2019.
За період з 02.10.2019 по 18.08.2021 підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми заборгованості по кредиту, виходячи з її розміру 7843, 27 доларів США, які становлять суму 442,22 долари США та 3% річних від простроченої суми за нарахованими процентами, виходячи з її розміру 4072,65 доларів США, які становлять суму 229,63 доларів США.
Рішення суду оскаржується в частині не задоволених вимог позивачем, в іншій частині рішення суду не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в оскаржуваній частині.
З такими висновками суду першої інстанції у оскаржуваній частині не погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції допустив порушення як норм матеріального права, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 01.10.2019 у неї утворилась прострочена заборгованість перед ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Європартнер Фінанс», зі сплати суми кредиту (тіло кредиту) у розмірі 25 215,57 доларів США, та заборгованість зі сплати нарахованих процентів у розмірі 24 105,30 доларів США, які станом на час звернення з даною позовною заявою є несплаченими.
Звертаючись до суду з позовом позивач з урахуванням трирічного строку позовної давності та запровадження на усій території України карантину, просив стягнути з відповідачів солідарно за період з 10.04.2017 по 01.10.2019 прострочену заборгованість по кредиту (тіло кредиту) у розмірі 14 775, 67 доларів США; прострочену заборгованість зі сплати нарахованих процентів за період з 01.03.2017 по 30.09.2019 у розмірі 9 587,52 доларів США; три проценти річних від простроченої заборгованості по кредиту (тіло кредиту) за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 у розмірі 833,10 доларів США, та три проценти річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 у розмірі 540,57 доларів США.
Згідно з пунктом 1.1. додаткового договору про внесення змін та доповнень № 1 від 26.12.2013 до договору поруки б/н від 02.10.2007 ОСОБА_2 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього.
Аналогічні положення містяться у додатковому договорі про внесення змін та доповнень № 1 від 26.12.2013 до договору поруки № 36/5/2007/840-П/868 від 02.10.2007, укладеному між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 ; договорі поруки б/н від 26.12.2013, укладеному між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 .
Як вбачається, відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по справі було заявлено клопотання про застосування загального строку позовної давності (а.с. 103-105, 108-110 т. 1).
За змістом статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239, від 22.04.2020 № 291, від 20.05.2020 № 392, карантин продовжувався, відповідно, до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня на усій території України.
02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Тобто, трирічний строк позовної давності продовжується на час дії карантину.
Таким чином, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що строк станом на день подачі позовної заяви 20.08.2021, карантин на всій території України діяв 510 днів (1 рік 4 місяці 23 дні), тому загальний строк позовної давності продовжено на цей період (3 роки +1 рік 4 місяці 23 дні).
Судом першої інстанції встановлені вище обставини справи та вимоги чинного законодавства враховані не були, таким чином місцевий суд прийшов до помилкового висновку про застосування строку позовної давності та стягнув заборгованість лише в межах трьохрічного строку.
З врахуванням викладеного вище підлягає до стягнення з відповідачів солідарно за період з 10.04.2017 по 01.10.2019 прострочена заборгованість по кредиту (тіло кредиту) у розмірі 14 775, 67 доларів США та прострочена заборгованість зі сплати нарахованих процентів за період з 01.03.2017 по 30.09.2019 у розмірі 9 587,52 доларів США.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові № 127/15672/16-ц від 08.11.2019, невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Відповідно до підпункту 2.1.1. підпункту 2.1. пункту 2 додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 проценти за користування кредитом нараховуються на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,5 % відсотків річних. Відповідно до підпункту 2.3. пункту 2 позичальник повертає кредит та сплачує кредитору проценти, шляхом внесення мінімально необхідного платежу у валюті (а.с. 30-32 т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з положень частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
На підставі викладеного вище позивач має право вимагати від відповідача сплати процентів за користування кредитними коштами у визначеному договором розмірі та на узгоджених сторонами умовах на період дії умов договору.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 позичальник повертає кредит та сплачує кредитору проценти, шляхом внесення мінімально необхідного платежу.
Таким чином, строк у межах якого з відповідачів на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» підлягає стягненню прострочена заборгованість за нарахованими процентами за договором кредитної лінії це період з 01.03.2017 по 30.09.2019, загальний розмір якої складає 9 587, 52 доларів США та підлягає стягненню з відповідачів.
За змістом положень ст. 526, 530, 599, 610 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу проценти входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» направляло ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимоги від 29.04.2021 про погашення поручителем заборгованості за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 (а.с. 67-69, 70-72, 73-74 т. 1), кінцевий строк повернення кредиту становить 01.10.2019.
Зазначені обставини підтверджуються даними додаткового договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки б/н від 02.10.2007 та додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007, де визначено кінцевий термін повернення кредиту - 01.10.2019 (а.с. 30-32, 43-44 т. 1).
Отже, срок дії кредиту скінчився 01.10.2019 року, отже з цієї дати з цієї дати у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦПК України, у зв'язку з наведеними вище мотивами підлягає задоволенню і вимоги з основного боржника 3 % річних від простроченої заборгованості по кредиту (тіло кредиту) та 3 % річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами.
У підтвердження заборгованості позивачем надано розрахунок залишку заборгованості зі сплати суми кредиту (тіло кредиту) за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/860 від 02.10.2007 прострочка за тілом кредиту становить 14 775, 67 (а.с. 7 т. 1); розрахунок простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 9 587, 52 (а.с. 8 т. 1), які підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Європартнер Фінанс»; та 3 % річних від простроченої заборгованості по кредиту (тіло кредиту) за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 - 833,10 доларів США (а.с. 9 т. 1), 3 % річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період з 02.10.2019 по 18.08.2021 - 540,57 доларів США (а.с. 10 т. 1), які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європартнер Фінанс», в врахування настання строку вимоги.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Таким чином, надані позивачем розрахунки, на думку апеляційного суду, є належним доказом наявної заборгованості відповідачів, підтверджує несвоєчасне погашення кредиту, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову з урахуванням заяви про застосування строку позовної давності є помилковим.
З огляду на викладене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, оскільки стягуючи у солідарному порядку суму заборгованості як з основного боржника, так і поручителів суд першої інстанції не врахував наступного.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності.
Кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Наведене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 317/5082/13-ц (провадження № 14-415цс19).
З врахуванням наведеного, резолютивна частина рішення в частині стягнення з основного боржника і поручителів коштів підлягає викладенню з урахуванням викладених мотивів.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і задовольняє позов, відповідно до вищенаведених правил належить провести розподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам, а саме стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції по 1314,09 грн з кожного, та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції по 1 971,13 грн з кожного.
Керуючись ст. 141, 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389,390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» задовольнити.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2021 року скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та трьох процентів річних від простроченої заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» прострочену заборгованість зі сплати суми кредиту розмірі 24 363, 19 доларів США (двадцять чотири тисячі триста шістдесят три доларів США 19 центи) із яких: прострочена заборгованість по кредиту (тіло кредиту) за період з 10.04.2017 року по 01.10.2019 року 14 775, 67 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.03.2017 року по 30.09.2019 року 9 587,52 доларів США.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» прострочену заборгованість зі сплати суми кредиту 24 363, 19 доларів США (двадцять чотири тисячі триста шістдесят три доларів США 19 центи) із яких: прострочена заборгованість по кредиту (тіло кредиту) за період з 10.04.2017 року по 01.10.2019 року 14 775, 67 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.03.2017 року по 30.09.2019 року 9 587,52 доларів США.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» прострочену заборгованість зі сплати суми кредиту 24 363, 19 доларів США (двадцять чотири тисячі триста шістдесят три доларів США 19 центи) із яких: прострочена заборгованість по кредиту (тіло кредиту) за період з 10.04.2017 року по 01.10.2019 року 14 775, 67 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.03.2017 року по 30.09.2019 року 9 587,52 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» грошові кошти у розмірі 1373,67 доларів США, з яких: три проценти річних від простроченої заборгованості зі сплати суми кредиту (тіло кредиту) у розмірі 833,10 доларів США та три проценти річних від простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 540,57 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції по 1314,09 грн з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції по 1 971,13 грн з кожного.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс», м. Харків вул. Чичибабіна, 7, ЄДРПОУ 40368253.
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 13.06.2022.
Головуючий Судді :