Номер провадження: 22-ц/813/685/22
Справа № 501/2736/20
Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
07.06.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дубрянської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Деркач Ірини Едуардівни на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2021 року про відмову у прийнятті позову третьої особи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , третя особа: голова виробничого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Баварія» ОСОБА_4, про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, -
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду до ОСОБА_3 з позовом про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 . Відповідно до позовної заяви позивач просив суд визнати дійсним договори купівлі-продажу, укладені 05.01.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередніченко Г.А. за реєстровими номерами 61 та 64 щодо продажу квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2020 року у справі відкрито провадження.
У січні 2021 року ОСОБА_2 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив суд визнати право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину квартир за номером АДРЕСА_2 .
У лютому 2021 року ОСОБА_1 в межах даної цивільної справи звернувся до суду з позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якій просив суд постановити ухвалу про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 у справу; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартир за номером АДРЕСА_2 .
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2021 року до у часті у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено ВК «Житлово-Будівельний кооператив «Баварія».
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті його позову до ОСОБА_3 про визнання права власності до спільного розгляду з первинним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , третя особа: голови виробничого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив «Баварія» ОСОБА_4 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Деркач Ірина Едуардівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 враховано та виконано усі передбачені законодавцем приписи та обмеження щодо заявлення позовних вимог третьою особою, що має самостійні вимоги на предмет спору, тобто на думку апелянта, у районного суду були відсутні передбачені законом підстави для відмови у прийнятті та поверненні позовної заяви третьої особи. Окрім того, до теперішнього часу судом при повернені позовної заяви третьої особи не вирішено питання про повернення сплаченого судового збору при поданні позовної заяви третьої особи. Також, районним судом не було здійснено належного повідомлення ОСОБА_1 щодо дати та часу судового засідання.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Учасники судового процесу до суду не з'явились, сповіщались про дату, час та місце судового засідання належним чином шляхом направлення на їхні адреси судових повісток. ОСОБА_2 надав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, проти задоволення апеляційної скарги не заперечував. Інші учасники судового процесу про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання до суду не подавали.
Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України ухвала є різновидом судового рішення.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом оскаржуваної ухвали вбачається, що районний суд прийшов до висновку про відмову у прийнятті позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, через порушення строку, передбаченого ч. 1 ст. 193 ЦПК України.
Проте, повністю погодитися з такими висновками районного суду не можна.
Матеріалами оскарження ухвали встановлено, що в провадженні районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , третя особа: голова виробничого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Баварія» ОСОБА_4, про визнання дійсними договорів купівлі-продажу.
Провадження по даній справі відкрито судом 01.10.2020 року. При цьому, в ухвалі про відкриття провадження судом надано відповідачу п'ятнадцять календарних днів з дня отримання даної ухвали для надсилання відзиву на позовну заяву, а також вказано про право третьої особи протягом п'ятнадцять календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду письмові пояснення щодо позову або заперечення проти позову.
Згідно супровідного листа від 01.10.2020 року копії даної ухвали суду направлено учасникам процесу на їх поштові адреси.
В оскарженій ухвалі суду зазначено, що 30.10.2020 року на адресу суду повернувся конверт, у якому надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, з неврученим поштовим повідомленням від ОСОБА_1 .
З позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 звернувся до суду 16.02.2021 року.
Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року до участі у справі залучено ВК «Житлово-Будівельний кооператив «Баварія» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року, що наразі оскаржується, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті його позову.
Розглядаючи вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Положення ст. 4 ЦПК України проголошують, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З метою належного реалізації завдання цивільного судочинства ч. 3 ст. 2 ЦПК України закріплює наступні засади (принципи) цивільного судочинства: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Апеляційний суд звертає увагу, що в межах, встановлених ЦПК України, суд визначає порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 11 ЦПК України).
Як вже зазначалось, за матеріалами оскарження ухвали вбачається, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та вступ його у справу в указаному статусі.
Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи
Відповідно ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
При цьому ст. 195 ЦПК України встановлено, що положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
З положень ст. ст. 193 і 194 ЦПК України вбачається, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави вважати, що необхідною умовою набуття іншою особою статусу третьою особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
Між тим, згідно вимог ст. 193 ЦПК України третя особа в справі вправі подати свій позов щодо предмета спору у строк для подання відзиву.
Положення ст. 127 ЦПК України дають можливість учаснику справи звернутися до суду з заявою про поновлення пропущений процесуальний строк, встановлений законом, вказавши поважні причини його пропуску. Та відповідно до норм ЦПК України у разі встановлення недоліків позовної заяви третьої особи, суд має можливість застосовати до такої заяви положення ст. 185 ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідальності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК України (в редакції закону від 15.12.2017 року - ст. ст. 193-194 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно із завданням цивільного судочинства судам при вирішення питання щодо прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету позову необхідно враховувати: 1) взаємний зв'язок первісного позову та позову третьої особи; 2) однорідність вимог та нерозривна пов'язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.
За матеріалами оскарження ухвали вбачається, що ухвалою суду від 12.04.2021 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору - ВК «Житлово-Будівельний кооператив «Баварія», що можливе на стадії судового процесу до закінчення підготовчого провадження у справі, тобто вбачається, що ОСОБА_1 звернувся (у лютому 2021 року) до суду зі своїм позовом у строк, передбачений ст. 52 ЦПК України, тобто до закінчення підготовчого засідання.
При цьому застосовуючи вимогу процесуального закону щодо подання позову у передбачений законом строк, слід враховувати обізнаність третьої особи про відкрите провадження та свій процесуальний статус, а також про вручення третій особі позову.
В даному випадку не вбачається, що третя особа порушила передбачений законом строк, оскільки суд посилається в оскарженій ухвалі про невручення третій особі судової кореспонденції про призначення справи до розгляду та безпосередньо самого позову та про повернення судової кореспонденції до суду з відміткою від 30.10.2020 року.
При таких обставинах у суду першої інстанції не було підстав для висновку про недотримання третьою особою строку, передбаченого ст. 193 ЦПК України.
Крім того, у разі недотримання третьою особою строку подання позову із самостійними вимогами суд має повернути третій особі її позовну заяву, а не відмовляти у її прийнятті, оскільки дані процесуальні рішення мають різні процесуальні наслідки. На відміну від відмови у прийнятті позову, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню особи з цим позовом.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у прийняті позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки він не відповідає обставинам справи та не заснований на вимогах цивільного процесуального законодавства України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Деркач Ірини Едуардівни - задовольнити частково.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2021 року про відмову у прийнятті позову третьої особи - скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття до розгляду позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 10 червня 2022 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
О.В. Князюк