Номер провадження: 33/813/681/22
Номер справи місцевого суду: 521/2400/22
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.
Доповідач Князюк О. В.
08.06.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді - Князюка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 12.05.2022 року в адміністративній справі про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 12.05.2022 року притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу відповідно до вимог якої, просить суд скасувати постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 12.05.2022 року та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення з огляду на наступне.
ОСОБА_1 вину не визначає, та зазначає, що суд першої інстанції не забезпечив повного всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності.
Суд першої інстанції взагалі не здійснив дослідження протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №144378 від 22.01.2022 року, адже:
-всупереч ст. 256 КУпАП під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не було залучено свідків та у матеріалах справи взагалі відсутні пояснення свідків у будь-якому вигляді, що свідчили би про наявність у ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності;
-у протоколі взагалі відсутні пояснення ОСОБА_1 який притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення, що є прямим порушенням ст. 256 КУпАП;
-у протоколі відсутня інформація (довідка) про притягнення (не притягнення) протягом року особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, у порушення п. 4 розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року та статті 268 КУпАП, ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України ОСОБА_1 не роз'яснено суть адміністративного правопорушення, не повідомлено про те, що розглядається та чи буде розглядатись справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не роз'яснено його права, не надано можливості скористатись правом на захист, що судом першої інстанції не було досліджено та встановлено.
Відеоматеріал на основі якого суд встановив вину ОСОБА_1 не є належним та допустимим доказом, адже зйомка на портативний відео реєстратор велась не безперервно.
Працівниками поліції не було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, а також відсутній акт направлення водія до медичного закладу з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 278 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Готуючись до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, підлягають вирішенню питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За приписом ст. 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону, не повно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до протоколу серії ААБ №144378 від 22.01.2022 року, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Мitsubishi» номерний знак « НОМЕР_1 » по вулиці 1 Станційна 10 у місті Одесі, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Дослідивши вказаний протокол, апеляційний суд не погоджується з висновком районного суду про доведеність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які, на переконання апеляційного суду, були неповно досліджені судом з точки зору їх допустимості.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Попри це, суд першої інстанції, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП послався лише на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №144378 від 22.01.2022 року.
Протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, та повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису, що був доданий до матеріалів справи, вбачається, що дане відео містить єдиний фрагмент відеозапису, з якого вбачається водій ОСОБА_1 на час звернення до нього поліцейським стояв біля автомобіля. З відеозапису фіксації події не вбачається факту запинки автомобіля, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, а також відсутній акт направлення водія до медичного закладу з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
В зв'язку з тим, що при складанні протоколу свідки були відсутні, а фіксування події матеріали справи не містять, апеляційний суд констатує, що при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, були допущені недоліки, і в першу чергу це стосується наявного в матеріалах справи відеозапису працівників патрульної поліції відносно ОСОБА_1 .
На думку суду, належним та допустимим доказом у цій справі повинен був стати відеозапис виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. Порядок та умови використання поліцейськими портативних пристроїв, що мають функцію відеозапису визначені Інструкцією «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» №1026. Відповідно до п 2. розділу І цієї Інструкції застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Наведене дає підстави стверджувати те, що застосування зазначених вище приладів повинне забезпечити можливість зібрання належних та допустимих доказів у відповідній адміністративній справі, стверджувати про законність, об'єктивність та неупередженість дій поліцейських у ході виявлення та фіксації адміністративного правопорушення та свідчити про дотримання гарантованих законом прав осіб, що беруть участь у адміністративному провадженні, у тому числі і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Гарантією цього є положення п.5 розділу ІІ Інструкції №1026 за змістом якого включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання поліцейським службових обов'язків.
Вищенаведені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційний суд визнає недопустимими, оскільки вони отриманні з порушенням вимог закону, а будь-яких інших доказів, які б беззаперечно доводили вину останнього у вчинені інкримінованого йому правопорушення, матеріали справи не містять.
У зв'язку із тим, що у ході розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції виникли сумніви в частині обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, усунути які не виявилось можливим, суд ці сумніви, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам.
За таких підстав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування постанови суд першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, з закриттям провадження у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити
Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 12.05.2022 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Князюк