Справа № 451/239/22 Головуючий у 1 інстанції: Куцик-Трускавецька О.Б.
Провадження № 33/811/456/22 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
10 червня 2022 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Цьвока Богдана Ігоровича, розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Цьвока Богдана Ігоровича на постанову Радехівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року,
постановою Радехівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Згідно постанови ОСОБА_1 20.02.2022 о 16 год 20 хв в с. Забава, Червоноградського р-н, на вул. 1-го травня, Львівської області, керував автомобілем «CHEVROLET - LACETTI» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» та проведення такого огляду в медичному закладі - відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою захисник - адвокат Цьвок Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Звертає увагу на те, що поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери в повній мірі, який має бути безперервний. Наявні в матеріалах справи відеозаписи не містять інформацію про інвентарний та номенклатурний номер пристрою, на який такі були зняті, а також про дату та час зйомки.
Зазначає, що як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, зокрема, право на отримання правової допомоги.
Також зазначає, що на відео не відображається дата та час фіксації всієї процедури складення адміністративних матеріалів - від зупинки транспортного засобу, складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 174662, до моменту відмови ОСОБА_1 від підписання цього протоколу, що унеможливлює встановити де, в присутності кого та коли було складено даний протокол, що свідчить про порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376.
Вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зібрано та не встановлено.
Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Цьвока Б.І. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що постанову суду першої інстанції необхідно залишити без зміни виходячи з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов'язаний був з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 174662 від 20.02.2022, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення(а.с.1); доданим до матеріалів справи відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі(а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, яким засвідчується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер»(а.с.4); направленням на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.5); рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Худика Ю. від 20.02.2022.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, що і стало підставою для складання протоколу та подальшого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису події, відповідно до якого ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Надалі працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній відмовився від проходження такого огляду.
ОСОБА_1 у провину ставиться порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від якого він категорично відмовився.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп'яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не містить усіх відомостей події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається захисник, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним.
При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Цьвока Богдана Ігоровича - залишити без задоволення.
Постанову Радехівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маліновська-Микич