Ухвала від 13.06.2022 по справі 331/405/20

Дата документу 13.06.2022 Справа № 331/405/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/405/20 Головуючий у суді першої інстанції: Щаслива О.В.

Провадження № 22-ц/807/1401/22

УХВАЛА

13 червня 2022 року м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Поляков О.З., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування та поховання спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 травня 2022 року залишена без руху. Надано скаржниці строк терміном десять днів з дня вручення копії ухвали суду для надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 1261,20 грн. Вказаною ухвалою ОСОБА_1 також відмовлено у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2022 року, оскільки згідно наданих скаржницею документів судовий збір за подання цієї апеляційної скарги (1261,20 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 (1335,1 грн.) за попередній (2021) календарний рік.

08 червня 2022 року від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання на виконання ухвали Запорізького апеляційного суду про залишення скарги без руху.

У клопотання ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до ст. 165 Податкового Кодексу України суми страхових виплат не є доходами, які включаються у розрахунок загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків. Крім того, сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримувана платником податку з Пенсійного фонду України також не є доходами, які включаються у розрахунок загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків. Окрім того, скаржниця зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом у січні 2020 року, сплативши за подання позовної заяви 768,70 грн. А отже судовий збір за подання апеляційної скарги дорівнює 1152,60 грн. Натомість, суд апеляційної інстанції розрахував суму судового збору у більшому розмірі, у сумі 1261,20 грн., не враховуючи, що позивачем була сплачена сума судового збору при поданні позову до суду першої інстанції у розмірі 768,70 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно включив у її дохід у за попередній календарний рік суму страхової виплати , тим самим збільшив її річний дохід, що позбавило можливості скаржницю розраховувати на звільнення від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан, тим самим позбавив ОСОБА_1 доступу до правосуддя.

З огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 просить повторно розглянути клопотання про її звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2022 року.

Так, дослідивши клопотання ОСОБА_1 , суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у січні 2020 року з вимогою майнового характеру, ціна позову 13797,67 грн. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 відмовився від позову в частині вимог у сумі 14363 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 грн.

Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні до суду з цим позовом, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 840,80 грн., тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто, Законом встановлено, що судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується виходячи зі ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з суми, яка була сплачена позивачем, як про це помилково зазначає скаржниця.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2022 року дорівнює 1261,20 грн. (840,8 грн.*150%).

Посилання ОСОБА_1 на те, що суми страхових виплат не є доходами, які включаються у розрахунок загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків, суд визнає безпідставним, оскільки Законом України «Про судовий збір» не передбачено, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору враховується лише доходи, які включаються у розрахунок загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків.

Також, слід зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що процесуальне рішення, зокрема про відстрочення сплати судового збору може бути ухвалено судом за сукупністю встановлених обставин, підтверджених доказами стороною, яка заявляє про таке клопотання. Разом з цим слід визнати, що наведення учасником справи та долучення доказів про його сукупний дохід за попередній рік не є безумовною підставою для позитивного рішення щодо, зокрема відстрочення сплати судового збору. Таке рішення (позитивне) може бути ухвалено за сукупністю доведених заявником обставини, тобто таких для заявника обставини, наявність яких перешкоджає заявнику, враховуючи його майновий стан сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Подібний висновок наведено в ухвалі Верховного Суду від 01 лютого 2022 року (справа « 761/16609/20, провадження № 61-708ск22).

За наведених обставини, оскільки до апеляційної скарги ОСОБА_1 надано докази отримання нею доходу за попередній календарний рік (2021 рік) у розмірі 21818 грн. та 4884 грн., розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги (1261,20 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу (1335,1 грн.) за попередній (2021) календарний рік, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2022 року відсутні.

Таким чином, скаржниці необхідно оплатити судовий збір в сумі 1261,20 грн.

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2022 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Відомча ознака: «80» Апеляційні суди

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також, вважаю за необхідне роз'яснити, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутись з повторним клопотанням щодо відстрочки, розстрочки сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати із значенням підстав для такого зменшення, звільнення, відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, враховуючи, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Запорізького апеляційного суду від 23 травня 2022 року, для забезпечення можливості реалізації права на апеляційне оскарження, необхідно продовжити скаржнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 127, 185, 354, 357 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2022 року - відмовити.

Продовжити скаржниці строк терміном десять днів з дня вручення копії ухвали суду для надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 1261,20 грн.

Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Суддя: О.З. Поляков

Попередній документ
104737199
Наступний документ
104737201
Інформація про рішення:
№ рішення: 104737200
№ справи: 331/405/20
Дата рішення: 13.06.2022
Дата публікації: 15.06.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Запорізький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (13.09.2022)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 09.09.2022
Предмет позову: про стягнення витрат на лікування та поховання спадкодавця
Розклад засідань:
29.05.2020 09:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
03.08.2020 15:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
30.10.2020 15:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
04.01.2021 10:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
09.03.2021 15:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
13.05.2021 13:45 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
10.09.2021 11:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
18.10.2021 17:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
26.11.2021 11:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
10.01.2022 09:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя