Справа 688/3229/21
№ 2/688/68/22
10 червня 2022 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Яцишиної В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Огородник Людмили Юліївни про визнання заповіту недійсним,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на три земельних ділянки та будинковолодіння, що в с. Траулин Шепетівського району. У березні 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому відмовлено, оскільки наявний заповіт ОСОБА_4 на онука ОСОБА_2 .
Вважає, що його мати фізично не могла підписати заповіт. Крім того, за життя мати обіцяла поділити спадщину порівну. Оскільки заповіт підписаний не ОСОБА_4 , а іншою особою, просив визнати заповіт недійсним.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення посмертної судово-медичної експертизи для визначення питання, чи могла ОСОБА_4 , з огляду на другу групу інвалідності та загальне захворювання, вільно власноручно підписати заповіт від 13.07.2015 року.
Відповідач проти призначення експертизи не заперечив.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про призначення експертизи належить задовольнити.
У матеріалах справи наявна копія заповіту ОСОБА_4 від 13.07.2015 року, посвідчена секретарем Хролинської сільської ради Шепетівського району Чмир Л.М.
В своїх поясненнях позивач вказував на те, що мати хворіла, у неї був артрит з 1975 року, у зв'язку з чим їй встановлена 2 група інвалідності довічно, вона не могла писати та підписувати, важко було застебнути ґудзики, зав'язати хустку, але харчувалася самостійно, тримала ложку, кружку. Візуально було видно, що у матері хвороба рук. За життя мати обіцяла поділити спадщину порівну, йому - земельний пай, а внуку - хату.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що з 2012 року проживав разом з ОСОБА_4 та доглядав її, тому вона клала заповіт на нього. Підтвердив, що ОСОБА_4 мала хворобу рук, тому рідко щось підписувала. В день складення заповіту, він відвіз її до сільської ради, де вона разом з секретарем були вдвох в кабінеті. Вказав, що права рука була робочою, тому вона могла підписати заповіт.
Допитана судом свідок ОСОБА_5 пояснила, що посвідчувала заповіт ОСОБА_4 , яка в її присутності його підписала, сидячи за столом, правою рукою.
Допитана судом свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживала по сусідству з ОСОБА_4 , знає, що вона харчувалася самостійно, сама чистила картоплю, поралась на городі, сапала, але їй було важко застібнути ґудзики. Декілька разів бачила, як вона розписувалася за отримання пенсії. Усі сусіди знали, що ОСОБА_4 залишила заповіт на внука, який з нею проживав та доглядав до смерті.
Допитаний судом свідок ОСОБА_7 пояснив, що проживав по сусідству з ОСОБА_4 , знає, що вона хворіла, скаржилась на високий тиск, мала покручені руки.
Допитаний судом свідок ОСОБА_8 пояснив, що проживав по сусідству з ОСОБА_4 , знає, що вона хворіла, в 2015-2016 роках допомагав їй на городі, у неї були хворі руки, а тому навряд чи вона могла щось підписувати.
Допитана судом свідок ОСОБА_9 пояснила, що з 2005 по 2021 роки працювала листоношею в с. Траулин. Підпис за отримання пенсії ОСОБА_4 не ставила, бо не могла, ліва рука у неї не розгиналась, а права рука не згиналась. За неї підписувала вона або родичі. Також вона скаржилась на біль у руках, не могла перерахувати гроші. Має сумніви, що ОСОБА_4 могла підписати заповіт.
Допитана судом свідок ОСОБА_10 пояснила, що є внучкою ОСОБА_4 . При ній її бабуся ніколи нічого не писала і не підписувала, оскільки мала хворі руки. При цьому їла сама, тримала ложку, сапала на городі.
Допитана судом свідок ОСОБА_11 пояснила, що проживала по сусідству з ОСОБА_4 , знає, що вона в 2015 році сама сапала город, їла сама, мила посуд, заправляла ліжко, застібала ґудзики, зав'язувала хустку. Не могла зав'язати хустку позаду, зверталася до неї за допомогою. Одна рука у неї була в кращому стані. Стан здоров'я погіршився у 2020 році. Особисто їй ОСОБА_4 повідомляла, що їздила в сільську раду, де залишила заповіт на свого внука.
З наданих пояснень учасників справи, свідків, а також з долучених до справи документів, зокрема, медичної карти стаціонарного хворого за 2011 рік, медичної карти амбулаторного хворого, довідки МСЕК про 2 групу інвалідності з 1975 року, суд вбачає, що наявні достатні підстави для призначення посмертної судово-медичної експертизи для визначення питання, чи могла ОСОБА_4 , з огляду на другу групу інвалідності та загальне захворювання, підписати заповіт від 13.07.2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Враховуючи, що вирішення питання про те, чи могла ОСОБА_4 підписати заповіт від 13.07.2015 року потребує спеціальних знань в області медицини, суд дійшов висновку призначити у справі посмертну судово-медичну експертизу.
Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, суд вважає за необхідне провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Керуючись ст.ст. 103-104, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Призначити у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Огородник Людмили Юліївни про визнання заповіту недійсним посмертну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницького обласного бюро судово-медичних експертиз (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1).
На вирішення експертів поставити наступні питання:
1. Чи могла ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на другу групу інвалідності та загальне захворювання, вільно власноручно підписати заповіт від 13.07.2015 року (а. 36), а саме власноручно зазначити, що «Заповіт мною прочитаний вголос та підписаний власноруч», а в графі підпис - ОСОБА_4 ?
2. Чи могла ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на другу групу інвалідності та загальне захворювання, прикладаючи фізичні зусилля та витративши певний час, власноручно підписати заповіт від 13.07.2015 року (а. 36), а саме власноручно зазначити, що «Заповіт мною прочитаний вголос та підписаний власноруч», а в графі підпис - ОСОБА_4 ?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Копію ухвали, матеріали цивільної справи № 688/3229/21, 2/688/68/22 та медичну документацію ОСОБА_4 направити експертам для виконання.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Алла ЦІДИК