Справа № 545/1691/21 Номер провадження 22-ц/814/798/22Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
06 червня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 січня 2022 року у складі судді Стрюк Л. І.
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу № 545/1691/21 від 14.06.2021.
Заява мотивована тим, що 14.06.2021 Полтавським районним судом Полтавської області видано судовий наказ № 545/1691/21, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 2 786,32 грн основного боргу та 227 грн судового збору.
Вважає, що судовий наказ має бути скасований, оскільки він не є належним боржником у даному наказному провадженні, так як не є споживачем послуг, які надає стягувач, між ним та стягувачем відсутні будь-які договірні відносини, і взагалі за адресою його проживання відсутнє газопостачання з 04.09.2019, а заборгованість судовим наказом стягнута за період з 01.01.2020 по 01.05.2021.
Вказував, що лише 16.12.2021 в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області він отримав копію оскаржуваного судового наказу, а тому заява про скасування судового наказу має бути подана до 01.01.2022.
Просив поновити йому строк для подання заяви про скасування судового наказу, як пропущений ним з поважних причин, так як він отримав копію судового наказу лише 16.12.2021, а хто міг отримати замість нього судовий наказ 21.07.2021 йому не відомо, оскільки він постійно перебуває у відрядженні і складно застати його вдома.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 06 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником пропущено строк подання заяви про скасування судового наказу та згідно частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються судом без розгляду.
Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а матеріали справи за його заявою про скасування судового наказу повернути до того ж суду для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що копію оскаржуваного судового наказу він отримав безпосередньо в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області 16.12.2021, а тому заява про скасування судового наказу має бути подана до 01.01.2022, що ним було зроблено засобами поштового зв'язку 30.12.2021.
Він не мав фізичної можливості особисто отримати копію судового наказу 21.07.2021, про що поставити свій підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення, оскільки постійно перебуває у відрядженнях за межами Полтавської області, про що ним надано довідки з місця роботи - ТОВ «Прімум транс» № 96 від 30.12.2021, № 11 від 19.01.2022, а судом не встановлено факту отримання судового наказу іншою уповноваженою ним особою.
Вважає висновок суду про залишення без розгляду заяви про скасування судового наказу через ненадання належних доказів, які б свідчили про отримання наказу іншою особою таким, що не відповідає процесуальному закону та суперечить принципу доступу до правосуддя.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду та судовий наказ залишити без змін.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2021 року представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 2 786,32 грн та 227 грн судових витрат по сплаті судового збору.
14 червня 2021 року Полтавським районним судом Полтавської області було видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 2 786,32 грн основного боргу та 227 грн судового збору.
30 грудня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до суду заяву про скасування вказаного судового наказу, яка надійшла до суду 05 січня 2022 року.
Залишаючи заяву про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що процесуальний строк, встановлений частиною першою статті 170 ЦПК України, заявником пропущений, оскільки ОСОБА_1 не надано належних доказів, які б свідчили про отримання копії судового наказу 21.07.2021 іншою особою.
Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Метою спрощених судових процедур є швидкий розгляд безспірних питань, правовідносини сторін у яких не викликають сумніву, та у яких фактичні обставини справи та визначеність у правовідносинах учасниками цих правовідносин не оспорюється.
Наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Отже, наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.
Процесуальні питання видачі судового наказу та його скасування врегульовано статтями 160-173 ЦПК України, які є спеціальними процесуальними нормами, що регулюють наказне провадження у цивільних справах.
Статтею 170 ЦПК України визначено вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу та строків її подання.
Частиною першою цієї статті передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частини п'ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено порядок доставки та вручення поштових відправлень.
Так, згідно пунктів 89, 90, 99-1, 100, 106 реєстровані поштові відправлення вручаються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред'явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об'єкті поштового зв'язку.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним.
Поштові відправлення з позначкою «Вручити особисто», адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку.
Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім'я та прізвище.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що копія судового наказу була вручена йому особисто 21.07.2021 та заявник не довів, що поштове відправлення отримано іншою особою.
При цьому, незважаючи на аргументи заявника, суд не перевірив порядок вручення поштового відправлення з копією судового наказу, адресованого на ім'я ОСОБА_1 , та не звернув уваги, що у повідомленні про вручення поштового відправлення 21.07.2021 не зазначено прізвище його одержувача, що не дає підстави для висновку, що судовий наказ вручено належній особі.
Крім того, судом не вирішено клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу, адже наслідки, встановлені частиною другою статті 126 ЦПК України застосовуються лише якщо суд не знайде підстав для такого поновлення.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає висновок районного суду про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального й процесуального права, а тому, відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 січня 2022 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна