Справа № 645/150/22 Номер провадження 11-сс/814/504/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
09 червня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харків від 20 січня 2022 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури м.Харків щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 13 січня 2022 року.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що подана ОСОБА_6 заява від 13 січня 2022 року не містить фактичних даних, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, що виключає можливість внесення даних відомостей до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати та постановити нову, скаргу задовольнити та зобов'язати уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури м.Харків внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Прокурор та ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з'явились. ОСОБА_6 просила розгляд провадження провести за її відсутності. Прокурор про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до такого висновку.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Тобто, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4,5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернулась до Немишлянської окружної прокуратури м.Харків із заявою про вчинення слідчими слідчого відділу ВП №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області кримінального правопорушення, яке полягає у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020221050000095 від 13.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України.
При цьому, основним критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Однак, заявником ОСОБА_6 в поданій заяві взагалі не вказано, в чому полягає злочин вказаних осіб, нею наводяться виключно власні міркування та припущення щодо можливих протиправних дій, що не підтверджується достатніми об'єктивними даними, а тому зазначене не може слугувати підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.
Тобто, у своїй заяві ОСОБА_6 лише не погоджується із неповнотою досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020221050000095 від 13.07.2021 року та фактично оспорює рішення слідчого про закриття кримінального провадження, що може бути оскаржено у порядку, визначеному законом.
Отже, відсутні будь-які обставини, що могли б свідчити про наявність в діях слідчих слідчого відділу ВП №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області складу кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
При цьому, всупереч доводам апелянта, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає, в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харків від 20 січня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4