Справа № 161/1800/22 Провадження №33/802/295/22 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л. В.
Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В.
13 червня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.04.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і піддано його адміністративному стягненню в вигляді накладення адміністративного штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26 січня 2022 о 21 годині 47 хвилин по вулиці Львівська у місті Луцьку, керував автомобілем марки «Фольцваген Крафтер» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Alcotest 6820». Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.13).
Не погоджуючись із постановою судді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Вважає постанову суду незаконною та необгрунтованою. Вказує на те, що в оскаржуваній постанові зазначено, що він визнав свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, хоча це не відповідає дійсності. Під час судового слухання він заявляв клопотання про можливість підписання договору із адвокатом, про що йому було відмовлено. Вказує на те, що під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення було порушено процедуру його освідування на стан алкогольного сп'яніння, не були роз'яснені його права. В оскаржуваній постанові також не міститься жодних посилань на підстави зупинки транспортного засобу у зв'язку із порушенням ПДР (а.с.16-18).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник Давидов О.В.,будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи (а.с.25), не з'явилися, клопотань про перенесення розгляду справи не подали. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисник Давидова, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи, суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №075405 від 26.01.2022 року (а.с.1);
-рапортом інспектора СРПП ВП № 3 (м.Луцьк) Луцького РУП старшого лейтенанта поліції Домальчука Ф.В. від 26.01.2022 року (а.с.2);
-розпискою ОСОБА_2 про отримання автомобіля (а.с.3);
- роздруківкою приладу «Drager» від 26.01.2022 року доводиться, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебував у стані алкогольного сп'яніння; результат тесту - 0,54 % (а.с.4);
-відеозаписом з бодікамери поліцейського (а.с.6).
Згідно довідки ВП № 3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 28.01.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України не притягувався (а.с.5).
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Доводи, на які посилається апелянт, не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, як незаконної, тане спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції і цьому надана вірна правова оцінка оскаржуваною постановою.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук