Справа № 761/38781/20
Провадження № 1-кп/761/1456/2022
26 квітня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 069 79 від 26.10.2020, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кокчетав Республіки Казахстан, громадянин України, українець, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , судимий,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Прокурор вважала за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, оскільки обвинувачений, сплативши заставу, визначену рішенням суду від 23.12.2020, у подальшому до суду не прибув, тривалий переховувався від суду, тому рішенням суду від 09.11.2021 наданий дозвіл на затримання останнього, отже ОСОБА_4 може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, продовжити злочинну діяльність.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, однак просили відмовити у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_4 переховуватись чи перешкоджати провадженню іншим чином наміру не має. У зв'язку з цим просили застосувати до ОСОБА_4 більш м'якої запобіжний захід.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про таке.
Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення мало місце на території Шевченківського району м. Києва, тобто кримінальне провадження підсудне суду, на розгляд якого надійшло.
Статтею 314 КПК визначено, що обвинувальний акт повертається прокурору у разі невідповідності цього документу вимогам КПК.
Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на зазначене суд вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить дані, обов'язкова наявність яких визначена законом.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч.6 цієї статті суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч.2 ст.318 КПК, суд, з'ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачений, його захисник та потерпілий.
Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суддя бере до уваги, що частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування таких складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом. Тобто, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.
Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності тримання особи під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 5 років, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду.
Крім того відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У зв'язку з цим, враховуючи, що ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі, не виключено, що останній, будучи обізнаним про здійснення відносно нього судового провадження та застосування запобіжного заходу у виді застави, свідомо переховувався від суду, тому рішенням суду від 09.11.2021 оголошений у розшук, обвинувачений не має постійного місця роботи та місця мешкання на території м. Києва, суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_4 може вчинити дії з метою подальшого переховування.
Також, враховуючи, що інкриміновані обвинуваченому дії вчинені з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 27.11.2020 засуджений за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, суд вважає ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності достатньо високим.
Сукупність викладеного, приводить суд до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК, враховуючи що до обвинуваченого у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був ним порушений, суд має право не визначати розмір застави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням гр. ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України призначити на 13.00 год. 28.04.2022 у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва за адресою - м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А.
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний заходу у виді тримання під вартою строком по 23 червня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Про час та місце судового розгляду повідомити сторони кримінального провадження.
Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення покласти на прокурора.
Ухвала у частині рішення щодо застосування до гр. ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1