Справа №760/4864/22 1-кп/760/2008/22
13 червня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої подано клопотання
про застосування примусових заходів
медичного характеру, ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Києва, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заміжньої, раніше не судимої,
у кримінальному провадженні №12021100090003539 від 16.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Так, 16.12.2021 року, у ранковий час, ОСОБА_4 перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Далі, приблизно о 09:00 год. ранку, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел на умисне позбавлення життя її малолітньої доньки ОСОБА_6 , яка в той час спала у ліжку в одній із кімнат будинку.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті малолітній ОСОБА_6 , сіла на ліжко та розмістилась над донькою ОСОБА_6 , взяла подушку, яка знаходилась поруч з дитиною, та почала тримати дану подушку обома руками над дитиною, маючи на меті задушення її подушкою, однак припинила свої діяння, оскільки вирішила, що подушка буде неефективним знаряддям для вбивства. Після чого, ОСОБА_4 вийшла з кімнати та закурила цигарку. У подальшому ОСОБА_4 повернулась до кімнати до дитини та лягла біля неї на ліжко, саме в цей час її донька прокинулась та пішла умиватися до ванної кімнати. Далі, малолітня ОСОБА_6 , будучи в ванній кімнаті, почала плакати, після чого повернулась до кімнати, де ОСОБА_4 взяла дитячий одяг з шафи та почала вдягати дитину. В подальшому, ОСОБА_4 ввімкнула своїй доньці мультфільми по телевізору та посадила її на ліжко.
Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті малолітній ОСОБА_6 , пішла в іншу кімнату, де взяла з тумбочки ремінь, та повернулася до кімнати, де знаходилась малолітня ОСОБА_6 . У подальшому ОСОБА_4 сіла на ліжко за спиною дитини, накинула ремінь на шию ОСОБА_6 та почала різко затягувати ремінь, у свою чергу малолітня ОСОБА_6 почала кричати та намагалася вириватися, після чого впала з ліжка на підлогу, однак ОСОБА_4 не послаблювала ремінь та продовжувала душити доньку. Далі ОСОБА_4 перемістила малолітню доньку на ліжко, щоб перевірити чи дихає дитина, та, впевнившись, що її донька не подає ознак життя, зателефонувала на лінію «102» та повідомила правоохоронні органи про вбивство своєї малолітньої дитини.
Таким чином, суспільно-небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині.
Прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 подано клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, оскільки під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення (16.12.2021 р.) страждала стійким хронічним психічним розладом: «шизофренія, параноїдна форма. Галюцинаторно-параноїдний синдром, загострення» (МКХ-10: F 20.00), за своїм психічним станом не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В судовому засіданні прокурор вищезазначене клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив здійснювати судовий розгляд без його участі, позицію прокурора підтримав, від цивільного позову до ОСОБА_4 відмовився.
Відповідно до положень ст.325 КПК України, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, встановив можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини під час судового розгляду та вирішив проводити судовий розгляд без потерпілого.
Сторона захисту не заперечувала проти задоволення вищенаведеного клопотання, оскільки ОСОБА_4 потребує лікування від наявного в неї стійкого хронічного психічного розладу.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження №12021100090003539 від 16.12.2021, заслухавши пояснення прокурора, захисника, показання ОСОБА_4 дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 16.12.2021 року мало місце кримінальне правопорушення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині, вчинення цього кримінального правопорушення особою, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 підтверджується дослідженими судом під час судового розгляду доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 16.12.2021 з ілюстративними таблицями, згідно з яким, 16.12.2021, в період часу з 10 год. 44 хв. по 11 год. 58 хв., слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_8 у присутності понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю власника житла ОСОБА_11 , спеціаліста ОСОБА_12 , із застосуванням фотозйомки було проведено огляд приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким, зокрема, в кімнаті цього будинку на дивані темно-рожевого кольору, покритому ковдрою коричневого кольору, ближче до лівого краю розміщений труп дитини, поруч з яким знаходиться пір'яна подушка;
- протоколом огляду трупа від 16.12.2021 із план-схемою розташування тілесних ушкоджень на трупі, ілюстративними таблицями, згідно з яким 16.12.2021 об 11 год. 23 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , в приватному будинку старшим слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_13 у присутності понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю власника житла ОСОБА_11 , спеціалістів ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 із застосуванням фото-, відеозйомки було проведено огляд трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого були виявлені, зокрема, на трупі - трупні плями темно-фіолетового забарвлення на спині, задній поверхні стегон, лівій голені, голові та шиї; в слизових оболонках повік, на нижній губі - крапкові темно-червоні крововиливи; на шиї циркулярно в верхній частині виражені елементи странгуляційної борозни шириною до 2,5 -3 см; під шиєю трупа - чорний ремінь зі штучного матеріала, шириною 3 см, з металевою пряжкою; з ліжка - подушка з наволочкою, вказані предмети вилучені та поміщені до паперового пакету;
- висновками експерта КМКБ СМЕ ОСОБА_14 № 011-6006-2021 від 14.02.2022, № 012-233-6006-2021 від 15.02.2022 року, згідно з якими смерть дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від механічної асфіксії внаслідок задушення петлею, на що вказують виявлені при судово-медичному дослідженні трупа видові ознаки - розташована в середній частині шиї одиночна, прижиттєва (підтверджено також судово-гістологічним дослідженням), рівномірно виражена, горизонтальна, незамкнута странгуляційна борозна, крововиливи у м'які тканини шиї, а також гостре здуття легень, крапкові крововиливи під серозними і слизовими оболонками внутрішніх органів, в сполучних оболонках очей та слизових губ, внутрішньошкірні крововиливи на обличчі, виражене повнокров'я внутрішніх органів, рідкий стан крові, набряк - набухання тканини головного мозку. Задушення петлею, як вид механічної асфіксії, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті;
- показаннями особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 , в яких вона підтверджує фактичні обставини вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, викладені в клопотанні прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100090003539. ОСОБА_4 також пояснила, що вона підтверджує вчинення цього злочину саме нею, під час чого вона чула сторонні голоси.
Заслухавши в судовому засіданні показання особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення доведено повністю, поза розумним сумнівом.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» № 74, експерти ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , від 01.03.2022 року - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,:
- страждає стійким хронічним психічним розладом: «шизофренія, параноїдна форма. Галюцинаторно-параноїдний синдром» (МКХ-10: F 20.00), за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;
- на період вчинення кримінального правопорушення, в скоєнні якого вона підозрюється, в її діях та висловлюваннях були ознаки маячення, галюцинацій, ОСОБА_4 відчувала вербальні псевдогалюцинації наказного характеру, її дії були обумовлені наявністю стійкого хронічного психічного розладу: «шизофренія, параноїдна форма. Галюцинаторно-параноїдний синдром, загострення» (МКХ-10: F 20.00), на момент вчинення кримінального правопорушення, в скоєнні якого вона підозрюється, за своїм психічним станом не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- за своїм психічним станом потребує застосування відносно неї примусових заходів медичного характеру в вигляді госпіталізації до спеціалізованого психіатричного закладу з суворим наглядом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2022 року до ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, смт.Глеваха, вул.Павлова, 7, строком на 60 діб до 24 год. 00 хв. 28.07.2022 року включно.
Згідно з ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Як передбачено ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Виходячи з п.1 ч.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб , які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Суд враховує, що особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині, в діях та висловлюваннях ОСОБА_4 на момент вчинення цього кримінального правопорушення були ознаки маячення, галюцинацій, вона відчувала вербальні псевдогалюцинації наказного характеру, її дії були обумовлені наявністю стійкого хронічного психічного розладу: «шизофренія, параноїдна форма. Галюцинаторно-параноїдний синдром, загострення» (МКХ-10: F 20.00), за своїм психічним станом не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто ОСОБА_4 вищевказаний злочин вчинила в стані неосудності. На даний час ОСОБА_4 також страждає стійким хронічним психічним розладом: «шизофренія, параноїдна форма. Галюцинаторно-параноїдний синдром» (МКХ-10: F 20.00), за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
На підставі вищенаведеного суд доходить висновку, що ОСОБА_4 потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру.
Частиною 1 ст.94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Згідно з ч.5 ст.94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Відповідно до абз.1 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року визначаючи відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Суд, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, те, що ОСОБА_4 вчинила суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також є психічно хворою, яка за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду, також приходить до висновку, що ОСОБА_4 потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись стст.19, 92- 94 КК України, ст.2, 292, 369-372, 392, 395, 503 - 513 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100090003539 від 16.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Дію обраного 30.05.2022 року запобіжного заходу у виді поміщення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, смт.Глеваха, вул.Павлова, 7, залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.
Запобіжний захід у виді поміщення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, скасовується з часу доставки (прийому) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Речові докази:
- 1 ремінь чорного кольору з металевою пряжкою чорного кольору зі слідами РБК, 1 подушка з наволочкою зі слідами РБК, поміщені до паперового пакету та передані до камери схову Солом'янського УП ГУ НП у м.Києві, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1