СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25155/21
пр. № 2/759/1442/22
06 червня 2022 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1, оф. 301) до ОСОБА_1 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення сплаченого страхового відшкодування,-
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу в сумі 43 130,79 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.09.2019 року о 23:17 год. в м. Києві по вул. Фучика сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault», д.н.з НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобіля марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобілю марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 .
На момент заподіяння матеріальної шкоди діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 164028594 від 27.06.2019 року, згідно якого позивач прийняв на себе ризики щодо експлуатації автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100 000 грн. та з розміром фрншизи 2000 грн.
Після зазначеної дорожньо-транспортної пригоди відповідач відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'янінння.
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.2020 року у справі № 760/27381/19, яка набрала законної сили, відповідач був визнанний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
У подальшому, потерпілі особи звернулись до позивача із повідомленнями про ДТП та із заявами про виплату страхового відшкодування.
Позивач, відповідно до умов зазначеного вище полісу, в межах ліміту, з урахуванням франшизи, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 в розмірі 1743,38 грн. та за пошкоджений автомобіль «KIA», д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 41 387,41 грн., а разом 43 130,79 грн.
У зв'язку із вищезазначеним позивач просить стягнути із відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 43 130,79 грн. та судовий збір.
Ухвалою Святошинського районного суду від 29.12.2021 року було відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 33-34).
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.09.2019 року о 23:17 год. в м. Києві по вул. Фучика сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault», д.н.з НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобіля марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобілю марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.2020 року у справі № 760/27381/19, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 був визнанний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП (а.с. 4).
На момент заподіяння матеріальної шкоди діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 164028594 від 27.06.2019 року, згідно якого позивач прийняв на себе ризики щодо експлуатації автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100 000 грн. та з розміром фрншизи 2000 грн. (а.с. 5).
У подальшому, потерпілі особи звернулись до позивача із повідомленнями про ДТП (а.с. 8,9) та із заявами про виплату страхового відшкодування (а.с. 10,11).
Позивач, відповідно до умов зазначеного вище полісу, в межах ліміту, з урахуванням франшизи, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 в розмірі 1743,38 грн. та за пошкоджений автомобіль «KIA», д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 41 387,41 грн., а разом 43 130,79 грн. (а.с. 23,24).
У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі N 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою N 48553 / 99 "Совтрансавто - Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
У відповідності до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За умовами п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
Положення статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. За умовами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно підпункту "а" пункту 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що після зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'янінння, у зв'язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що шкоду заподіяно з вини відповідача, позивачем сплачено страхове відшкодування потерпілим особам, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним шкода в порядку регресу в розмірі 43 130 грн. 79 коп.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача (а. с. 3).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1, оф. 301) до ОСОБА_1 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 43 130 грн. 79 коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 270 грн., а всього підлягає стягненню 45400 грн. 79 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.В. Кириленко