06.06.2022 Справа № 756/2040/22
Справа № 756/2040/22
Провадження № 2/756/3160/22
06 червня 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України без згоди батька.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 17.08.2007 перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі. 20.03.2013 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва шлюб між нею та відповідачем розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина на даний час мешкає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту розлучення відповідач з власної ініціативи не виконує свої батьківські обов'язки, участі у вихованні сина не приймає, з дитиною не спілкується, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Позивач самостійно несе усі витрати по утриманню сина, піклується про його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина, проте аліменти ОСОБА_2 не сплачуються, в результаті чого станом на 01.01.2022 заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 113809,55 грн. За фактом злісного ухиленням ОСОБА_2 від сплати аліментів внесено відомості до ЄРДР за №120211050002480 за ч.1 ст. 164 КК України. Відповідач відмовився у позасудовому порядку оформити дозвіл на виїзд дитини за кордон.
Позивач зазначає, що необхідність надання дозволу на виїзд дитини за кордон пов'язана з тим, що її син займається футболом та команда, за яку він грає, приймає участь у міжнародних турнірах, у зв'язку з чим він постійно виїжджає за кордон. Відсутність такого дозволу від відповідача позбавляє дитину можливості приймати участь у міжнародних матчах своєї команди.
З урахуванням наведеного, позивач просить суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з обов'язковим поверненням до місця постійного проживання в Україну на загальний строк тимчасових виїздів не більше 90 днів протягом одного календарного року з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною шістнадцяти років. А також надати позивачу або її офіційному представнику дозвіл без згоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформляти документи для тимчасового виїзду або супроводу неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України до досягнення дитиною шістнадцяти років.
Ухвалою суду від 18.02.2022 по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Позивач надала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав повністю, не заперечував проти задоволення заявлених вимог.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністраціїнадіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та прийняти рішення в інтересах дитини.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись вимогами ст.ст. 200, 206 ЦПК України, враховуючи, що відповідач повністю визнав позов і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем у справі та вважає за можливе ухвалити рішення у справі за результатами підготовчого провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні обставини.
17.08.2007 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, про що було зроблено актовий запис № 1194, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.08.2007.
Рішенням Оболонськогорайонного суду м. Києва від 20.03.2013 шлюб між сторонами розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - синаОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.12.2007, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.12.2007.
Згідно з довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонського РДА №78815922 від та довідки № 3704269 від 08.06.2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.01.2008 мешкає разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
З Довідки Центра військово-патріотичного та фізичного виховання дітей та молоді «Єдність» №01 від 01.02.2022 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається в секції футболу в Центрі «Єдність» з 20.09.2014 та є гравцем основного складу вікової категорії Ю 15.
Відповідно до характеристики, наданої директором Центра військово-патріотичного та фізичного виховання дітей та молоді «Єдність», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час перебування у секції по футболу приймає участь у багатьох всеукраїнських та міжнародних змаганнях з футболу, які проводяться на території України та за її межами.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1200,00 грн. щомісячно починаючи стягнення з 11.07.2012 і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярового О.В. від 27.07.2017 відкрито виконавче провадження №54389724 з примусового виконання виконавчого листа №2/2605/4112 від 01.08.2012, виданого Оболонським районним судом м. Києва 21.11.2012 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
У зв'язку з виниклою заборгованістю зі сплати аліментів, державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №54389724 встановлені тимчасові обмеження ОСОБА_2 у праві: користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; виїзду за межі України; керування транспортними засобами; полювання.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП №54389724/12 від 22.06.2021 з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2012 року, здійсненого старшим державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тараканець А.Ю., станом на 31.01.2022 заборгованість ОСОБА_2 по аліментам складає 113 809,65 грн.
16.07.2021 ВД Оболонського УП ГУНП у м. Києві внесені відомості до ЄРДР за №12021105050002480 за ч.1 ст. 164 КК України, за фактом злісного ухилення ОСОБА_2 від сплати встановлених рішенням суду аліментів.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Згідно зі ст.ст. 141, 153, ч. 3 ст. 157 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно ч.2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.
Частиною 3 ст. 313 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Пунктами 3, 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, установлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
В силу положень вказаних нормативно-правових актів, слід зробити висновок, що законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду малолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон. За відсутності нотаріально посвідченої згоди другого із батьків, вирішення питання про надання згоди на виїзд малолітньої дитини за кордон належить зокрема і до компетенції суду.
Тимчасовий виїзд дитини за кордон на підставі рішення суду передбачений законодавством та має відповідати найкращим інтересам дитини. Відповідний дозвіл за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення.
Наведене узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 712/10623/17 (провадження № 14-244цс18).
Згідно ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На підставі ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У витязі з узагальнення судової практики розгляду цивільних справ із застосуванням Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року (Гаазька Конвенція) зазначено, що відповідно до цілей Гаазької Конвенції, її суть полягає в тому, що один із батьків (або будь-яка інша особа, якій належать права піклування про дитину) не має права одноосібно приймати рішення про зміну місця проживання дитини або переміщення дитини на необмежений час у інше місце, зокрема, вивозити її в іншу державу або не повертати дитину до держави її постійного проживання (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №8).
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).
За правилами статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв'язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.
Положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а тимчасовий виїзд дитини за кордон (із визначенням конкретного періоду) у супроводі того з батьків, з ким визначено її місце проживання та який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею. У такій категорії справ узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність в одного з батьків права відмовити в наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим з батьків є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNTv. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHURv. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Враховуючи обставини справи та надані позивачем докази, позицію Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 712/10623/17, визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, оскільки виїзд дитини за кордон відповідає інтересам та бажанням дитини, не надання відповідачем нотаріальної згоди на виїзд дитини за кордон порушує права та інтереси останньої.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає за необхідне задовольнити позов, надавши дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон України без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з обов'язковим поверненням до місця постійного проживання в Україну, на загальний строк тимчасових виїздів не більше 90 днів протягом одного календарного року з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною шістнадцяти років.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми судових витрат, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При вирішенні питання розподілу судових витрат, в порядку передбаченому положенням ст.141 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2022 між позивачем ОСОБА_6 та адвокатом Попович Н.М. було укладено Договір про надання правової допомоги №481027, на підставі якого був виданий ордер про надання правничої (правової) допомоги серії КВ № 481207.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: розрахунок суми гонорару за надання професійної правничої допомоги; Акт №1 про надання професійної правничої допомоги від 11.02.2022 за Договором про надання правової допомоги № 481027 на суму 4500,00 грн.; а також квитанція на оплату вказаних послуг № Р24А1945618505С6105 від 28.01.2022 на суму 2000,00 грн. та квитанція на оплату вказаних послуг № Р24А2002194851С9360 від 15.02.2022 на суму 2500,00 грн.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн., а також документально підтверджені витрати за надання правової допомоги у сумі 4500,00 грн.
На підставівикладеного, керуючисьст.ст. 4, 19, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , за кордон України без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , з обов'язковим поверненням до місця постійного проживання в Україну, на загальний строк тимчасових виїздів не більше 90 (дев'яносто) днів протягом одного календарного року з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною шістнадцяти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , або її офіційному представникові, без згоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформляти документи для тимчасового виїзду або супроводу неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України до досягнення дитиною шістнадцяти років.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, юридична адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 2-Д.
Суддя О.О. Тиха