Справа №:755/2728/22
Провадження №: 1-кс/755/907/22
"06" червня 2022 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , законного представника підозрюваного - ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києві ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 12022100040000614 від 04.03.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, учня 8-го класу, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві підполковник поліції ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 .
Клопотання вмотивовано тим, що 03.03.2022 року приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із власником квартири ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сусідкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали горілку.
Після чого, у ОСОБА_8 на фоні вживання алкоголю виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 в ході якого він погрожував фізичною розправою та наніс декілька ударів по обличчю та тулубу. В свою чергу ОСОБА_5 пішла до своєї квартири номер АДРЕСА_3 , де розповіла неповнолітньому сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
В цей момент у ОСОБА_6 на ґрунті помсти, виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення смерті ОСОБА_8 .
ОСОБА_6 , реалізуючи свої злочини наміри спрямований на умисне протиправне позбавлення життя та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, і свідомо допускаючи їх настання, зайшов до кімнати взявши тактичний ніж у пластиковому чохлі та пішов разом із матір'ю ОСОБА_5 до квартири номер АДРЕСА_4 , де на ґрунті помсти у коридорі вказаної квартири ножем наніс шість колото-різаних поранень, а саме зокрема: чотири колото-різаних удари в область лівої частини грудної клітини, один колото-різаний удар в область лівої частини шиї та один колото-різаний удар в ліву руку, внаслідок чого в результаті отриманих колото-різаних ран одразу настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Мотивуючи клопотання щодо застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що підставою для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, з огляду на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати нічний домашній арешт, надавши можливість більше часу перебувати на свіжому повітрі.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його законний представник - ОСОБА_5 підтримали позицію захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100040000614, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
04 березня 2022 неповнолітньому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.06.2022 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 09 серпня 2022 року включно.
В силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст. 177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій, зокрема: огляду місця події, обшуку квартири, допиту свідків, тощо.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів.
На цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
На час розгляду клопотання підозрюваний є неповнолітнім, отримує середню освіту, має реєстрацію та постійне місце проживання у м. Києві, де проживає разом із матір'ю, раніше не судимий.
Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину; ризик здійснення незаконного впливу на свідків.
Тому слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є необхідним і достатнім для запобігання вказаним ризикам.
Водночас слідчий суддя вважає недоведеними заявлений органом досудового розслідування ризик перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню, оскільки цей ризик взагалі не обґрунтований, тому фактично зводиться до необґрунтованих припущень органу досудового розслідування.
Враховуючи наведене, а також з урахуванням запровадження воєнного стану в країні, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки та існуючим ризикам у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу з 18 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. наступної доби, що забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне, згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 18 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, у якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання, навчання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 06 серпня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1