Справа № 755/4043/22
про відкриття провадження у справі
у порядку спрощеного позовного провадження
"13" червня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши матеріали справи № 755/4043/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, м. Київ, вул. Хоткевича, 20) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,-
ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 95 067,13 грн. та судові витрати.
Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, встановлено, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Згідно положень ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. 4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
За нормою п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, малозначними справами є справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За змістом ч. ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.
За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Одночасно позивачем до суду подано клопотання про витребування від відповідачів належним чином завірених копій правовстановлюючих документів на підставі яких ними було набуто у власність чи отримано право на користування квартирою АДРЕСА_2 ; витребувати від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформації та належним чином завірених копій правовстановлюючих документів про те, кому та на підставі чого належить квартира АДРЕСА_2 у період з жовтня 2014 року по лютий 2022 року; витребування від Дніпровської РДА в м. Києві анкетних відомостей про зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 у період з жовтня 2014 року по лютий 2022 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що самостійно отримати такі документи та відомості з метою їх подачі до суду позивач змоги не має, а тому існує необхідність у їх витребуванні.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
За змістом ч. ч. 1, 2, 3 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. ч. 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Беручи до уваги зміст заявлених вимог, предмет доказування і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів підлягає частковому задоволенню в частині витребування документів від відповідачів та витребування від Дніпровської РДА в м. Києві анкетних відомостей про зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 у період з жовтня 2014 року по лютий 2022 року.
В частині вимог про витребування від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформації та належним чином завірених копій правовстановлюючих документів про те, кому та на підставі чого належить квартира АДРЕСА_2 у період з жовтня 2014 року по лютий 2022 року клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна та суб'єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі. Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства. Інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.
Як убачається зі змісту адвокатського запиту від 28.12.2021 року № 09/УПНюр/3509 про витребування від КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформації та належним чином завірених копій правовстановлюючих документів про те, кому та на підставі чого належить квартира АДРЕСА_2 у період з 01.07.2014 року по теперішній час, до клопотання не було додано доказів внесення плати за надання запитуваної інформації.
На необхідність дотримання вимог ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з метою отримання актуальної інформації КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» посилається у своїй відповіді від 20.01.2022 року № 062/14-672 (И-2022) на запит № 09/УПНюр/3509 від 28.12.2021 року.
Також суд звертає увагу на те, що з матеріалів позовної заяви убачається, що позивачем до позовної заяви додано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 294744913 від 14.01.2022 року, відносно квартири АДРЕСА_2 , що свідчить про відсутність будь яких перешкод у позивача отримувати відомості щодо того, кому та на підставі яких правовстановлюючих документів належить вищевказана квартира.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було вчинено всі необхідні дії для самостійного отримання запитуваної інформації та наявність перешкод в отриманні запитуваної інформації, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України, -
Відкрити провадження у справі № 755/4043/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ):
-належним чином завірені копії правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2 .
Витребувати від Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ, бул. Праці, 1/1):
-відомості про кількість зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 та відомості щодо таких осіб. Інформацію необхідно надати за період, починаючи з жовтня 2014 року по лютий 2022 року.
В іншій частині клопотання відмовити.
Відповідачі мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідачі мають право подати до суду заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк не більш ніж п'ять днів з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження, відповідачі мають право надіслати відзив, який має відповідати ст. 178 ЦПК України, на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзив, яка має відповідати ст. ст. 178, 179 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, і направити відповідачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідачі не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, мають право підготувати заперечення, які мають відповідати ст. ст. 178, 180 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, і направити позивачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.