Справа № 755/3887/22
Провадження №: 3/755/2522/22
"08" червня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 889419 від 15.05.2022 року ОСОБА_1 15.05.2022 року близько 09 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно сестри, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Васюк М.М. із протоколом не погодились, вважали, що доказів вини ОСОБА_1 надано не було. Також зауважили на тому, що право на захист ОСОБА_1 було порушено, оскільки йому не було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та відповідні статті Конституції України. Крім того, зазначили, що ОСОБА_1 не було надано можливості надати свої письмові пояснення, а пояснення у протоколі були написані інспектором поліції.
Вислухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, суддя дійшов наступного.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 889419 від 15.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 15.05.2022 року близько 09 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно сестри, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУПАП; рапорт інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції Бондарчука О.; письмові пояснення ОСОБА_2 від 15.05.2022 р.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він складений у зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до сестри - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, не викладено у протоколі, в чому саме полягали протиправні дії ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення домашнього насильства, тобто не зазначено, які саме умисні дії або бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру допустив останній.
З огляду на наведене, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена зібраними у справі доказами, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суддя зауважує, що встановлені під час розгляду справи обставини, а саме - ненадання ОСОБА_1 права викласти свої письмові пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення, є порушенням з боку працівників поліції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283-285, 294, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: М.Г. Сазонова