ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4755/22
провадження № 3/753/2693/22
"02" червня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасового непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП (протокол серії ААД № 241258), -
ОСОБА_1 , 06.05.2022 року о 17 год. 30 хв., рухаючись по просп. М. Бажана (вул. Зарічна, 1-Г) у м. Києві, в порушення вимог п. 2.9 в) ПДР, повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме: керував автомобілем «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 , з переднім номерним знаком закріпленим у невстановленому для цього місці, а саме під лобовим склом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 121 КУпАП.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 124 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 124 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Так, відповідно до п. 2.9 в) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зазначив, що він не мав змоги закріпити номерний знак на передньому бампері, у зв'язку із тим, що не мав змоги купити спеціальне кріплення для нього, так як із-за введення військового стану сервіси та спеціалізовані магазини не працюють, тому був змушений покласти його під лобове скло.
Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , даними відеозапису з боді-камери № 473918, відтвореного в судовому засіданні.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до довідки, за підписом ст. інспектора ВАП УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Каська С., згідно обліково-реєстраційних баз даних УПП у м. Києві інформаційного порталу НП МВС України було встановлено, що постановою поліцейського Управління патрульної поліції в м Києві від 21.02.2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП - керування автомобілем без переднього державного номерного знаку.
Наведена обставина свідчить про те, що з 21.02.2022 року ОСОБА_1 мав можливість виконати вимоги п. 2.9 в) ПДР. Крім того, у будь-якому випадку, водієві заборонено керувати транспортним засобом в якому номерний знак закріплений не в установленому для цього місці.
З урахуванням наведеного вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП - повторне, протягом року, вчинення порушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, за обставин, встановлених у протоколі, підтверджена в повному обсязі.
При обранні виду стягнення, суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 121, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Посвідчення водія не вилучалось.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя