Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 680/288/20
Провадження № 1-кп/670/5/22
10 червня 2022 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду смт. Віньківці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
У провадженні Віньковецького районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020240000000058 від 14.02.2020 року.
У судове засідання обвинувачений не з'явився.
09.06.2022 року до суду надійшло письмове клопотання ОСОБА_7 , у якому він просить скасувати накладені ухвалою суду обмеження щодо користування автомобілем марки ВАЗ21074 державний номерний знак НОМЕР_1 та повернути йому автомобіль на відповідальне зберігання до закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2020 року ОСОБА_7 обмежено в користуванні транспортним засобом ВАЗ21074 державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме заборонено його відчуження, розпорядження та користування. Тому він, як власник вищевказаного транспортного засобу, зобов'язується утримувати вказаний транспортний засіб на відповідальному зберіганні до закінчення судового розгляду справи.
Прокурор, захисник та представник потерпілого проти задоволення клопотання ОСОБА_7 не заперечували.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне клопотання ОСОБА_7 задовольнити.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_8 від 17.02.2020 року у справі № 686/4436/20 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно із тимчасовою забороною права відчуження, розпорядження та користування, яке було вилучене під час огляду місця події 14.02.2020 року а саме: на тимчасово вилучені автомобілі "ВАЗ 2105" р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 та "ВАЗ 21074" р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 від 14.02.2020 року автомобіль ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_1 був поміщений на відповідальне зберігання на територію майданчика тимчасового утримання Новоушицького ВП ГУНП в Хмельницькій області, що по вул. Українській, 3, в смт. Нова Ушиця.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Реалізація права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Як слідує із змісту ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_8 від 17.02.2020 року у справі № 686/4436/20, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучене майно, зокрема автомобіль ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідають ознакам речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, накладення арешту на майно є тимчасовим позбавленням прав на нього у зв'язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Завданням кримінального провадження є серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також застосування належної правової процедури до кожного учасника (ст. 2 КПК України). При чому у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначається на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України). Разом з тим, утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі мають як найшвидше мають бути повернуті власнику. А зважаючи на ризик відчуження майна власником, накладення арешту шляхом заборони його відчуження та розпорядження є достатньо дієвим засобом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю. Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Це обумовлює необхідність збереження майна, який є речовим доказом до його безпосереднього дослідження судом, або використання як доказів не безпосередньо вилучених предметів, а відомостей, отриманих внаслідок проведення з ними відповідних слідчих (розшукових) дій (наприклад, протоколів оглядів, висновків експертів).
Виходячи із нормативного визначення арешту майна, останній можливий шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним (ст. 170 КПК України). За таких нормативних умов, враховуючи наявний та встановлений ризик можливого відчуження майна, суд погоджується, що невжиття заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту в частині заборони відчуження та розпорядження може призвести до можливості його передачі, відчуження на користь третіх осіб або до настання інших наслідків, які унеможливлять використання майна як речового доказу під час судового провадження.
В той же час позбавлення власника/законного володільця права користуватися цим майном на стадії судового розгляду з урахуванням досліджених обставин кримінального провадження не є пропорційним обмеженню права власника/користувача вільно володіти цим майном, використовуючи його у своїх особистих потребах.
При цьому суд також враховує, що користування фактичним володільцем автомобілем, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, не може призвести до знецінення його доказового значення, оскільки будь які умисні зміни технічного стану включаються у поняття «розпорядження» правомочності власника, арешт щодо якого в даному випаду визнається необхідним. Більше того, матеріали кримінального провадження не містять та прокурором суду не було надано будь яких даних про те, які саме особливості (в тому числі технічні) автомобіля вимагають його недоторканості і схоронності безпосередньо в тому стані, в якому вони були під час вилучення, що відповідало б досягненню завдань кримінального провадження і мети арешту.
Водночас суд враховує, що витрати держави на зберігання цього автомобіля з підтриманням його належного технічного стану є явно непропорційними в порівнянні із обмеженням права власника користуватися цим майном.
Викладене свідчить про те, що в подальшому застосуванні арешту майна автомобіль ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_1 в частині користування ним потреба відпала.
За таких умов клопотання ОСОБА_7 слід задовольнити та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_8 від 17.02.2020 року, на автомобіль ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , в частині тимчасової заборони права користування таким.
Керуючись ст. 174, ст. 369 КПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_7 задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_8 від 17.02.2020 року, на автомобіль ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , в частині тимчасової заборони права користування таким, скасувати.
Автомобіль ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно з постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 від 14.02.2020 року був поміщений на відповідальне зберігання на територію майданчика тимчасового утримання Новоушицького ВП ГУНП в Хмельницькій області, що по вул. Українській, 3, в смт. Нова Ушиця, передати на відповідальне зберігання ОСОБА_7 .
Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, передбачені ст. 388 КК України.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1