31 травня 2022 року м. Львів
справа № 380/4806/22
провадження № П/380/4829/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники - Ориник А.Р., Бажун Х.Ю.
відповідача: представник - не з'явився
третьої особи: представник - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» про визнання протиправним і скасування висновку,-
Позивач - Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної аудиторської служби України (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр», в якому, просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України UА-М-2022-01-26-000056 від 11.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-10-09-006327-b;
- cтягнути з Державної аудиторської служби України понесені позивачем судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 лютого 2022 року відповідачем в електронній системі закупівель опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі UА-М-2022-01-26-000056, в якому зазначено про порушення Відділом капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради вимог частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме позивачем укладено з ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» додаткову угоду від 28.12.2021 № 5 до Договору щодо продовження строку дії Договору до 30.06.2022 в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності Договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Висновок відповідача позивач уважає необґрунтованим та таким, що порушує його права та інтереси, з огляду на те, що додаткова угода була підписана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» - 28.12.2021, тобто ще до винесення Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови від 31 грудня 2021 року у справі № 380/2885/21, а тому Держаудитслужба не може посилатись на порушення замовником Закону України «Про публічні закупівлі».
Також позивач зазначив, що ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні іншими нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов'язань за договорами. Просить врахувати правову позицію Верховного Суду у Постанові від 21 січня 2021 року по справі № 120/1297/20-а.
Враховуючи те, що Договір від 14.12.2020 №14/12/20-1 укладено з дотриманням вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», виконаний належним чином, а отже у позивача відсутні підстави для застосування наслідків недійсності, нікчемності Договору.
28.04.2022 позивачем подано відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає обмежень для Замовника при виконанні господарського договору, якщо моніторинг за результатами закупівлі оскаржується в суді. Окрім цього стверджує про недотримання відповідачем принципу пропорційності спірного висновку.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з наведених підстав, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що за результатами моніторингу закупівлі UA-2020-10-09-006327-b Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 11.02.2022 № 112, де зафіксовано виявлені порушення частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідач зазначає, що відповідно до наказу Держаудитслужби від 20.01.2021 № 18 було проведено моніторинг процедури закупівлі за номером UA-2020-10-09-006327-b, за результатами якого встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922, а саме Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації визначив його переможцем та уклав з ним Договір.
Держаудитслужба зобов'язала Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Водночас Замовник 03.03.2021 в електронній системі закупівель оприлюднив інформацію щодо оскарження Висновку 12.02.2021 № 160 до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 справі № 380/2885/21 Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування висновку відмовлено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 380/2885/21 рішення Львівського окружного адміністративного суду 19.08.2021 залишено без змін.
Проте Замовник, проігнорував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 380/2885/21 та рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 380/2885/21 та зобов'язання Держаудитслужби, а також не усунув порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зафіксовані у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 12.02.2021 № 160, та на порушення вимог частини шостої статті 41 Закону № 922 уклав додаткову угоду від 28.12.2021 № 5 до Договору щодо продовження строку дії Договору до 30.06.2022 в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі.
Відповідач зазначає, що позивач уклав договір за результатами проведеної процедури закупівлі, яка проведена з порушеннями вимог Закону № 922, Держаудитслужба в оскаржуваному Висновку зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором, позаяк договір про закупівлю є результатом процедури закупівлі.
Отже, Держаудитслужба правомірно встановила у своєму висновку один із способів усунення виявленого порушення, а саме: шляхом прилив зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, який є повною мірою пропорційним з виявленими порушеннями Закону № 922.
Також представник відповідача у клопотанні, поданому 19.05.2022, зазначає, що жодних інтересів та прав позивача не порушував, просить врахувати правові позиції Верховного Суду, в яких вказано, що акт ревізії, заперечення, зауваження до акта ревізії та висновки у них не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжують правових наслідків для підконтрольної установи.
Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відтак, суд на підставі ч. 3 ст. 205 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» пояснень щодо позову не надало, представник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 03 березня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 05 квітня 2022 року заяву позивача про відвід головуючої судді Сакалоша В.М. в адміністративній справі за позовом Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування висновку - задоволено. Адміністративну справу №380/4806/22 передано до відділу документального забезпечення (канцелярії) Львівського окружного адміністративно суду для здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи призначено суддю Клименко О.М.
Ухвалою судді від 08 квітня 2022 року прийнято матеріали адміністративної справи № 380/4806/22 до провадження. Визначено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
В судовому засіданні 19.15.2022 ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд заслухав пояснення представників позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Державною аудиторською службою України на підставі наказу від 26.01.2022 № 13 здійснено моніторинг публічної закупівлі UA-2020-10-09-006327-b.
За результатами моніторингу закупівлі UA-2020-10-09-006327-b відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 11.02.2022, в якому зазначено:
«Відповідно до наказу Держаудитслужби від 20.01.2021 № 18 було проведено моніторинг процедури закупівлі за номером UA-2020-10-09-006327-b, за результатами якого встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922, а саме Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації визначив його переможцем та уклав з ним Договір.
Держаудитслужба зобов'язала Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Водночас Замовник 03.03.2021 в електронній системі закупівель оприлюднив інформацію щодо оскарження Висновку 12.02.2021 № 160 до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 справі № 380/2885/21 Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування висновку відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Замовник звернувся Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
За результатами розгляду зазначеної апеляційної скарги Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 31.12.2021 у справі № 380/2885/21, якою апеляційну скаргу Відділу капітального будівництва інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду 19.08.2021 - без змін.
Отже, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 380/2885/21 набрало законної сили, а Висновок залишився в силі.
Проте Замовник, проігнорував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 380/2885/21 та рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 380/2885/21 та зобов'язання Держаудитслужби, а також не усунув порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зафіксовані у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 12.02.2021 № 160, та на порушення вимог частини шостої статті 41 Закону № 922 уклав додаткову угоду від 28.12.2021 № 5 до Договору щодо продовження строку дії Договору до 30.06.2022 в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі».
За результатами аналізу питання внесення змін до договору та їх оприлюднення Держаудистлужбою установлено порушення вимог частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язала Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності Договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Уважаючи висновки відповідача щодо виявлених порушень необґрунтованими, позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із даним позовом,
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ).
Згідно із статтею 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
За визначенням пункту 11 статті 1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII), моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 7-1 Закону № 922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися:
- інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
- інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
- інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю;
- дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частин 6, 7 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Аналіз наведених норм вказує, що саме Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до Закону 2939-ХІІ здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель та у разі виявлення порушень законодавства пред'являє обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для складення оскаржуваного висновку стало виявлення в процесі моніторингу, що за результатами аналізу питання внесення змін до договору та їх оприлюднення Держаудистлужбою установлено порушення вимог частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
З даного приводу суд зазначає наступне.
Статтею 41 Закону № 922 визначено основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об'єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об'єднання учасників.
Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України «Про оборонні закупівлі», а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.
Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі);
3) дата укладення та номер договору про закупівлю;
4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
6) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону;
7) дата внесення змін до договору про закупівлю;
8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті;
9) опис змін, що внесені до істотних умов договору.
Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю може містити іншу інформацію.
У разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов'язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. При цьому, внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом №992 та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Таким чином законодавцем передбачено підстави і спосіб в який Замовник може продовжити строк дії договору.
Судом встановлено, що 14 грудня 2020 року між Замовником та Переможцем відкритих торгів укладено договір № 14/12/20-1. Предметом договору є реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 у м. Червоноград Львівської області» (ДК021:2015-45454000-4 Реконструкція).
У відповідності до умов п. 11.1 Договору, зміна Договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов з ініціативи будь-якої Сторони на підставі додаткової угоди, про що в Договір вноситься відповідне застереження. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору.
Згідно умов п. 14.1 Договору, прийняття рішень про зміну умов договору оформлюється шляхом підписання додаткових угод на рівні осіб, що підписали договір.
Згідно Висновку Держаудитслужби про результати моніторингу UA-M-1021-01-20-000069 закупівлі UA-2020-10-09-006327-b, опублікованого 12.02.2021 року зазначено, що Замовник не відхилив тендерну пропозицію Переможця, яка підлягала відхиленню відповідно до закону, чим допущено порушення вимог абзацу другого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону №922. Замовника зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених Держаудитслужбою України порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Не погоджуючись з оприлюдненим 12.02.2021 Держаудитслужбою висновком, позивач звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі № 380/2885/21 Замовнику відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу UA-M-1021-01-20-000069 закупівлі UA-2020-10-09-006327-b, опублікованого 12.02.2021 року.
Також судом встановлено, що позивачем укладено додаткову угоду від 28.12.2021 № 5 до Договору № 14/12/20-1 від 14 грудня 2020 року щодо продовження строку дії Договору до 30.06.2022 в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі.
Як слідує зі змісту спірного висновку, оприлюдненого 11.02.2022, відповідач вказує, що замовник, проігнорував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 380/2885/21 та рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі № 380/2885/21 та зобов'язання Держаудитслужби, а також не усунув порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зафіксовані у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 12.02.2021 № 160, та на порушення вимог частини шостої статті 41 Закону № 922 уклав додаткову угоду від 28.12.2021 № 5 до Договору щодо продовження строку дії Договору до 30.06.2022 в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі.
Проте суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки додаткова угода №5 була укладена - 28.12.2021, тобто ще до винесення Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови від 31 грудня 2021 року у справі № 380/2885/21.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Адже, у разі наявності судового провадження у справі, за умови відсутності заходів забезпечення позову, до набрання законної сили рішення суду, договір про закупівлю вважається діючим, отже сторони можуть змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі згідно з статтею 41 Закону №992.
Також суд погоджується із доводами позивача, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить обмежень щодо міри поведінки замовника за процедурою, яка була промоніторена органами Держаудитслужби і у подальшому такий висновок оскаржено до суду.
Суд повторно наголошує, що додаткова угода №5 була укладена позивачем 28.12.2021, тобто до дати винесення Постанови Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі №380/2885/21, отже відповідач дійшов помилкових висновків щодо порушення Відділом капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради вимог частини шостої статті 41 Закону № 922.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов'язання позивача вжити заходів щодо припинення зобов'язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності Договору у п. 3 спірного висновку за встановлених обставин є необґрунтованою.
Водночас суд відхиляє доводи відповідача, що жодних інтересів та прав позивача не порушував, оскільки наведені ним правові позиції Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин у даній справі.
Також суд уважає за необхідне звернути увагу, що згідно Висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2020-10-09-006327-b, опублікованого 12.02.2021 року (чинному станом на 11.02.2022) позивача зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, які аналогічні заходам, відображеними відповідачем у спірному висновку від 11 лютого 2022 року.
Щодо інших доводів позивача щодо права органів фінансового контролю вимагати припинення зобов'язань за договорами та дотримання відповідачем принципу пропорційності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналіз наведених норм свідчить, що в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте не позбавляє позивача від обґрунтування своє позиції щодо незгоди з рішенням суб'єкта владних повноважень, та надання доказів.
Враховуючи наведене, суд уважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано належних доказів на обґрунтування правомірності висновку Державної аудиторської служби України від 11 лютого 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-09-006327-b.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому висновок Державної аудиторської служби України від 11 лютого 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-09-006327-b є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції № 16 від 25 лютого 2022 року позивачем сплачено 2481,00 грн судового збору. Отже, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради слід 2481,00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради (80100, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка 19) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська 36) про визнання протиправним і скасування висновку - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 11 лютого 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-09-006327-b.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) на користь Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради (80100, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка 19, код ЄДРПОУ 38894262) 2481,00 грн сплаченого судового збору відповідно до квитанції № 16 від 25 лютого 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 10 червня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.