справа№380/365/22
10 червня 2022 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області Державної податкової служби України до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», з вимогами:
- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (ЄДРПОУ 30742131) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом та згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 19.11.2021 року № 13568/5/13-01-13-01-12 складає 3 730 262,82 грн. Вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення заборгованості відповідача перед бюджетом не мали позитивних наслідків. Відповідачем не було вчинено дій спрямованих на повне погашення податкового боргу.
Ухвалою від 10.01.2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У відзиві представник відповідача заперечив проти позовних вимог та вказав, що твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, позов головного управління ДПС у Львівській області задоволено на суму 1 887 349,79 гривень. Відповідач вважає, що позивач просить надати йому дозвіл на погашення боргу за рахунок майна підприємства на неіснуючу суму. Також відповідач зазначає, що у позові Головне управління ДПС у Львівській області вказує, що станом на 18.11.2021 року заборгованість Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» становить 3 730 262,82 грн., однак рішення суду про примусове стягнення коштів за значеним позивачем у позові боргом відсутні.
Окрім того відповідач стверджує, що майно описане в актах опису майна №1 від 27.01.2015 року на загальну суму 123 861,35 грн., №52 від 25.09.2019 року на суму 34 049,74 грн.; №2 від 05.03.2020 року на суму 1 289 182,55 грн.; №3 від 05.03.2020 року на загальну суму 370 285,90 грн., передане до господарського відання Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» для забезпечення виробничої діяльності підприємства. Таким чином, у власності Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» відсутнє власне майно, таке майно йому належить на праві користування (господарського відання) і не підлягає реалізації.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30742131.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року по справі №380/1289/20 задоволено позов Головного управління ДПС у Львівській області до Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» та вирішено стягнути кошти до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків у розмірі 1 887349,79 грн.
На виконання вищезгаданого рішення суду Головним управлінням ДПС у Львівській області було скеровано ряд платіжних вимог щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена.
Станом на 18.11.2021 року заборгованість Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» становить 3 730 262,82 грн.
Актом опису майна №1 від 27.01.2015 року податковим керуючим боржника було описане майно на загальну суму 123 861,35 грн.
Актом опису майна №52 від 25.09.2019 року податковим керуючим боржника було описане майно на загальну суму 34 049,74 грн.
Актом опису майна №2 від 05.03.2020 року податковим керуючим боржника було описане майно на загальну суму 1 289 182,55 гри.
Актом опису майна №3 від 05.03.2020 року податковим керуючим боржника було описане майно на загальну суму 370 285,90 грн.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна №65424087 до державного реєстру обтяжень нерухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна №2 від 05.03.2020р.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна №65424365 до державного реєстру обтяжень нерухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна №3 від 05.03.2020р.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна №32910080 до державного реєстру обтяжень нерухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна №1 від 27.01.2015р.
Враховуючи викладене, з метою недопущення втрат дохідної частини державного бюджету України та керуючись ст.ст.20, 95 ПК України, Головне управління ДПС у Львівській області.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується наступним.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт ПК України).
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 цього ж Кодексу передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.
Зі змісту статті 95 Податкового кодексу України вбачається, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.
Долученими до матеріалів справи копіями інкасових доручень підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні.
Таким чином, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Із системного аналізу викладених вище норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Суд вказує, що Податкового кодексу України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив такий контролюючий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Так, як вже було встановлено судом вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року по справі №380/1289/20 позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» задоволено у повному обсязі. Стягнуто кошти платника податків Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника у розмірі 1887349,79 грн.
На підставі вказаного рішення, Головним управлінням ДПС у Львівській області неодноразово вживались заходи, зокрема оформлювались інкасові доручення, з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи інкасованими дорученнями.
В свою чергу, з аналізу матеріалів справи встановлено та як вже було зазначено судом вище, контролюючий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, надав відомості про діючі (закриті) рахунки відповідача у фінансових установах та інкасові доручення (розпорядження).
Судом встановлено, що внаслідок виставлення контролюючим органом інкасових доручень банківськими установами, в яких відповідачем відкриті рахунки, податковий борг не погашено.
Крім цього, в інкасових дорученнях (розпорядженнях) містяться відмітки про повернення інкасових доручень (розпоряджень) у зв'язку з відсутністю грошових коштів.
Таким чином, враховуючі надані представником позивача докази, а саме інкасовані доручення (розпорядження), суд приходить до висновку, що податковим органом відповідно до приписів податкового законодавства підтверджено відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу, або неможливість стягнення коштів через наявність постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше, або неможливість виконання вимоги через те, що рахунок відкритий для акумулювання страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Також, відповідно до наявних в матеріалах справи документів вбачається, що майно платника податків передано у податкову заставу згідно з актами опису майна №1 від 27.01.2015 року на загальну суму 123861,53 грн., №52 від 25.09.2019 року на загальну суму 34 049,74 грн., №2 від 05.03.2020 року на загальну суму 1289182,55 грн., №3 від 05.03.2020 року на загальну суму 370 285,90 грн., обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Передача майна в податкову заставу сторонами не оскаржувалась, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.
Відтак, судом встановлено, що податковим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначених законом, а також враховуючи те, що податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вказане вище рішення податкового органу про опис майна в податкову заставу, на момент звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не є предметом розгляду у дані справі, є чинним та протиправним не визнавалось, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що податковий орган звертаючись до суду з даним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не було дотримано приписів вимог податкового законодавства України.
Таким чином, виходячи з викладеного вище в сукупності, з урахуванням встановлених судом обставинами наявності несплаченого підприємством податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до суду про стягнення коштів, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для відмови позивачу щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а тому позов підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У відповідності до пункту 1,3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги доведеними, а отже адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника підлягає задоволенню.
В силу приписів ч.2 ст.139 КАС України, за відсутності залучення по вказаній справі свідків та проведення експертиз, судові витрати для цілей розподілу відсутні.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі задовольнити.
Надати дозвіл на реалізацію майна Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (ЄДРПОУ 30742131), яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна №1 від 27.01.2015 року на загальну суму 123 861,35 грн., №52 від 25.09.2019 року на суму 34 049,74 грн.; №2 від 05.03.2020 року на суму 1 289 182,55 грн.; №3 від 05.03.2020 року на загальну суму 370 285,90 грн., з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М