ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"17" травня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/832/19
За позовом Публічного акціонерного товариства “Іршавське автотранспортне підприємство 12413”, м. Іршава Закарпатської області
до відповідача Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Закарпатської області
з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Іршава Закарпатської області та Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі, м. Іршава Закарпатської області
про стягнення 112 108 грн. 24 коп. безпідставно набутих грошових коштів,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Третіх осіб - не з'явилися
Публічним акціонерним товариством “Іршавське автотранспортне підприємство 12413”, м. Іршава Закарпатської області заявлено позов до відповідача Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Закарпатської області про стягнення 112 108 грн. 24 коп. безпідставно набутих грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2020 року відкрито провадження у справі № 907/832/19 в порядку загального позовного провадження та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Іршава Закарпатської області та Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі, м. Іршава Закарпатської області, підготовче засідання призначено на 03.03.2020 року. Явку уповноважених представників учасників процесу у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено третім особам строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали.
Ухвалою суду від 31.08.2021 року здійснено зміну назви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Іршава Закарпатської області на Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Іршава Закарпатської області.
Ухвалами суду від 03.03.2020 року, 01.04.2020 року, 04.06.2020 року, 28.07.2020 року, 25.08.2020 року, 29.09.2020 року, 27.10.2020 року, 04.12.2020 року, 28.01.2021 року, 25.02.2021 року, 25.03.2021 року, 29.04.2021 року, 26.05.2021 року, 23.06.2021 року та 31.08.2021 року підготовчі засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 29.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 17.11.2021 року. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.
Ухвалами суду від 17.11.2021 року, 01.02.2022 року та 01.03.2022 року судові засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву б/н від 16.05.2022 року (вх. № 02.3.1-02/2421/22 від 17.05.2022 року), якою просить розглянути дану справу без його участі. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання б/н від 16.05.2022 року (вх. № 02.3.1-02/2420/22 від 17.05.2022 року), яким просить провести судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, за його відсутності.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.
Ухвалою суду від 01.03.2022 року явка учасників справи в судове засідання 17.05.2022 року судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників учасників спору за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 18.04.2007 року між Іршавською міською радою (продавцем) та ВАТ “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” (покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,9455 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Іршава, вул. Федорова, 33, яким, у свою чергу, передбачався обов'язок позивача до 31.06.2007 року сплатити продавцю перший внесок у розмірі 30% від загальної суми продажу, що становив 212 502 грн., а решту суми - 495 838 грн. - оплачувати рівними частинами по 99 167 грн. 60 коп.
Вказує на те, що в подальшому, через неналежне виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті за договором купівлі-продажу Іршавська міська рада звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з покупця заборгованості в розмірі 228 067 грн. 80 коп. (справа № 907/171/13-г). Звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/171/13-г було затверджено мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем, якою покупець зобов'язувався погасити заборгованість у розмірі 228 067 грн. 80 коп. у строки згідно з графіком, погодженим сторонами.
Стверджує, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року про затвердження мирової угоди у справі № 907/171/13-г перебувала на виконанні в Іршавському РВ ДВС головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в межах зведеного виконавчого провадження щодо Публічного акціонерного товариства “Іршавське автотранспортне підприємство 12413”.
У зведеному виконавчому провадженні за рахунок коштів, виручених від реалізації нерухомого майна позивача, державний виконавець перерахував 112 108 грн. 24 коп. на користь Іршавської міської ради, як стягувача, за ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року про затвердження мирової угоди у справі № 907/171/13-г.
Позивач зазначає, що Господарським судом Закарпатської області розглядався спір за позовом Іршавської міської ради до Публічного акціонерного товариства “Іршавське автотранспортне підприємство 12413” про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,9455 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Іршава, вул. Федорова, 33. Підставами позову продавець вказував тривале невиконання покупцем повної оплати вартості земельної ділянки у визначені строки та наявну заборгованість у сумі 203 067 грн. 80 коп. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2016 року у справі № 907/279/16 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 року у справі № 907/279/16 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року у справі № 907/279/16 постанову апеляційного суду скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Позивач наголошує, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив із того, що підстави, які стали підґрунтям позову і, відповідно, вимоги про розірвання договору купівлі-продажу фактично відпали, оскільки в період після затвердження судом вищезгаданої мирової угоди до дня подання позовної заяви відповідачем здійснено розрахунок за договором, що відповідає умовам мирової угоди та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (прибутково-видатковий касовий ордер № 313387689 на суму 187 322 грн. 38 коп. та квитанція № 33 на суму 20 306 грн. 78 коп.).
Однак, попри встановлені судами обставини, Іршавська міська рада 22.03.2019 року звернулась до Іршавського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою про перерахування коштів, отриманих від реалізації майна згідно виконавчих документів про стягнення боргів з Публічного акціонерного товариства “Іршавське автотранспортне підприємство 12413” на користь Іршавської міської ради на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/171/13-г від 16.04.2013 року та наказу у справі № 907/644/16 від 28.04.2017 року.
Позивач вважає, що відповідачем набуто за рахунок позивача без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 112 108 грн. 24 коп., оскільки на момент перерахування коштів Іршавським РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області умови договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,9455 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Іршава, вул. Федорова, 33, покупцем були виконані. Відтак, на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить стягнути суму 112 108 грн. 24 коп. з місцевого бюджету Іршавської міської ради.
Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву № 02-20/405 від 20.02.2020 року (вх. № 02.3.1-03/1073/20 від 24.02.2020 року), яким проти заявлених позовних вимог заперечив та просить суд відмовити у задоволенні позову. На спростування заявлених позовних вимог, зазначає, що спірні кошти в розмірі 112 108 грн. 24 коп. не є безпідставно отриманими, оскільки одержані ним як плата за земельну ділянку, придбану позивачем за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами 18.04.2007 року на підставі рішення VII сесії Іршавської міської ради, та посвідченого нотаріально.
Наголошує на тому, що згідно з умовами вказаного договору відповідач продав позивачу земельну ділянку за ціною 708 340 грн. у розстрочку з кінцевим терміном сплати - 01.12.2012 року.
За твердженням відповідача, позивач не надав суду доказів на підтвердження факту проведення ним розрахунків за договором купівлі-продажу в повному обсязі, а також сплати суми 112 108 грн. 24 коп. понад ціну договору; доказів сплати позивачем на користь відповідача грошових коштів у розмірі 820 448 грн. 24 коп., оскільки такі обставини не відповідають дійсності.
Вказує на те, що ТОВ “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” в рахунок своїх зобов'язань здійснило оплати відповідачу за договором купівлі-продажу на суму 596 231 грн. 76 коп. Станом на 22.03.2019 року, день перерахування органами ДВС відповідачу грошових коштів у розмірі 112 108 грн. 24 коп., заборгованість позивача за договором купівлі-продажу складала саме таку суму коштів.
Зазначає, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про надмірну сплату суми грошових коштів, а, натомість, доводить факт виконання своїх зобов'язань тим, що обставини належного виконання ним розрахунків за договором купівлі-продажу були встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2016 року у справі № 907/279/16.
Поряд із цим, відповідач зазначає, що предметом спору в зазначеній справі було розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна, яке було його предметом, з тих підстав, що покупець тривалий час не сплачував прострочену заборгованість в розмірі 203 067 грн. 80 коп. Однак, у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2016 року у справі № 907/279/16 визначено, що на час розгляду спору та відповідно до листа управління Держгеокадастру в Іршавському районі Закарпатської області, за період із 18.04.2007 року по 17.05.2016 року позивачем сплачено за земельну ділянку кошти в сумі 372 359 грн. 02 коп. Таким чином, заборгованість на той час складала 335 981 грн., а не 203 067 грн. 80 коп., як це було зазначено в позовній заяві.
Як стверджує відповідач, господарським судом розглянуто та вирішено спір тільки з підстав, заявлених позивачем, у межах первинно заявленої суми заборгованості. Обставини щодо сплати іншої суми заборгованості суд не досліджував, не встановлював та не надавав їм правової оцінки. Відтак, відповідач заперечує доводи позивача про встановлення рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2016 року у справі № 907/279/16 факту повного та належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу. Заперечує також щодо доводів позивача про те, що факт здійснення повного розрахунку позивача за договором купівлі-продажу був встановлений постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року у справі № 907/279/16, оскільки такою було залишено в силі рішення суду першої інстанції, а касаційний суд перевіряє правильність застосування норм матеріального та порушення процесуального права і не встановлює обставини, які не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним.
За таких обставин, на думку відповідача, грошові кошти в розмірі 112 108 грн. 24 коп., які були перераховані органами ДВС на користь відповідача, сплачені на підставі та на виконання зобов'язань позивача за договором купівлі-продажу, а тому, не є безпідставно отримані відповідачем.
Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача письмових пояснень по суті позову не подали, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з'явилися.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
18.04.2007 року між Іршавською міською радою Закарпатської області (продавцем, відповідачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” (покупцем, позивачем у справі) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (далі - Договір), відповідно до якого продавець на підставі рішення VII-ої V-го скликання Іршавської міської ради від 19 січня 2007 року “Про погодження звіту з експертної грошової оцінки та продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення” продає (передає за плату у власність), а покупець купує (приймає у власність і оплачує) земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями, сервітутами, розташовану за адресою: м. Іршава, вул. Федорова, буд. 33, Закарпатська область, загальною площею 2,9455 га, згідно плану земельної ділянки, що додається; кадастровий номер земельної ділянки 2121910100:06:009:0035 (п. 1.1. Договору). Вказаний договір посвідчено нотаріально 18.02.2007 року та зареєстровано у реєстрі за № 1456. Земельна ділянка, зазначена в п. 1.1., продається для обслуговування виробничої бази м. Іршава, вул. Федорова, 33, Закарпатська область (п. 1.3. Договору).
Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору, продаж земельної ділянки здійснюється по ціні земельної ділянки відповідно до експертно-грошової оцінки, визначеної ТзОВ "Експерт" 26.12.2006 року, погодженої рішенням VІІ-ої сесії V-го скликання Іршавської міської ради від 19.01.2007 року, і яка становить 708 340 грн. без урахування ПДВ. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 786 765 грн.
Пунктом 2.3. Договору визначено, що оплату за продану земельну ділянку, відповідно до рішення VІІ-ої сесії V-го скликання Іршавської міської ради від 19.01.2007 року, покупець зобов'язується сплатити шляхом перерахування грошей на рахунок продавця в наступному порядку: - перший внесок у розмірі 30% від загальної суми продажу, а саме - 212 502 грн. - до 31.06.2007 року, а решту суми (495 838 грн.) оплачувати рівними частинами по 99 167 грн. 60 коп. щорічно протягом п'яти років, починаючи з 2008 року, до 01 грудня кожного поточного року.
Відповідно до п. 6.1. Договору, обов'язок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації, встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі та отримання Державного акту на право власності на землю.
Вищенаведені обставини сторонами не оспорюються та встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2017 року у справі № 907/279/16 за позовом Іршавської міської ради до Публічного акціонерного товариства “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Позивач узяті на себе зобов'язання за Договором в частині повної оплати вартості земельної ділянки не виконав, у зв'язку з чим 19.02.2013 року Господарським судом Закарпатської області порушено провадження у справі № 907/171/13-г за позовом Іршавської міської ради до ПАТ “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року у сумі 228 067 грн. 80 коп.
За наслідками розгляду справи № 907/171/13-г, Господарським судом Закарпатської області 16.04.2013 року постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди, укладеної між Іршавською міською радою Закарпатської області і Публічним акціонерним товариством “Іршавське автотранспортне підприємство 12143”.
Згідно з п. 1 зазначеної мирової угоди, боржник зобов'язується погасити заборгованість у розмірі 228 067 грн. 80 коп. у строки та в порядку, згідно графіку, який зазначено у Додатку № 1 до даної мирової угоди, який є невід'ємною його частиною.
Пунктом 2 мирової угоди визначено, що боржник погашає заборгованість шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок кредитора: розрахунковий рахунок 31517943700105 в ГУ ДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, ЄДРПОУ 35443553, код платежу 33010400.
Дана мирова угода між кредитором та боржником є чинною з моменту її затвердження Господарським судом Закарпатської області і укладена на термін до 30.06.2014 року (п. 3 мирової угоди).
Через неналежне виконання позивачем умов мирової угоди, за заявою відповідача Іршавським відділом державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області 09.10.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП № 40091379 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у справі № 907/171/13-г, якою було затверджено вищезазначену мирову угоду.
Надалі, в ході виконавчого провадження Іршавським відділом державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції 25.03.2019 року на рахунок відповідача перераховано 112 108 грн. 24 коп. як залишок заборгованості на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у справі № 907/171/13-г.
Виконавче провадження № 40091379 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у справі № 907/171/13-г закінчено 11.04.2019 року, про що органом державної виконавчої служби прийнято відповідну постанову.
Таким чином, судом встановлено, що сума грошових коштів у розмірі 112 108 грн. 24 коп., перерахована відповідачу органом ДВС, не перевищила загальну суму заборгованості позивача, визначену ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у справі № 907/171/13-г.
З матеріалів справи вбачається, що дії Іршавського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, вчинені під час виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у справі № 907/171/13-г, в тому числі щодо перерахування стягувачу коштів у розмірі 112 108 грн. 24 коп., позивачем, як боржником у такому виконавчому провадженні, в межах справи № 907/171/13-г не оскаржувались; докази відповідних обставин у матеріалах справи відсутні.
Позивач, обґрунтовує свої доводи про те, що сума коштів в розмірі 112 108 грн. 24 коп. була перерахована органами державної виконавчої служби відповідачу в даній справі після повного та фактичного виконання ним своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 18.04.2007 року, тим, що такі обставини були встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/279/16 від 20.09.2016 року.
За матеріалами справи судом встановлено, що Іршавська міська рада 04.05.2016 року звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом про розірвання Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року, посвідченого нотаріусом за реєстровим № 1456 та повернення земельної ділянки з кадастровим № 2121910100:06:009:0035, площею 2,9455 га, поштова адреса: Іршавський район, м. Іршава, вул. Федорова, буд. 33, у власність територіальної громади м. Іршава (у комунальну власність). Позовні вимоги в межах даної справи були обґрунтовані тим, що за покупцем за договором - ПАТ “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” тривалий час рахується прострочена заборгованість у сумі 203 067 грн. 80 коп., що свідчить про невиконання ним умов щодо повної оплати вартості земельної ділянки у визначений договором термін, всупереч умовам Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року та умовам укладеної між сторонами мирової угоди, затвердженої 16.04.2013 року Господарським судом Закарпатської області, та є підставою для його розірвання.
Так, господарським судом під час розгляду справи № 907/279/16 було встановлено, що ПАТ “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” 07.06.2016 року сплатило Іршавській міській раді суму 187 322 грн. 38 коп., що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером № 313387689, та суму 20 306 грн. 78 коп., що підтверджується квитанцією № 33. Загальна сума, сплачена відповідачем у період із дня затвердження мирової угоди судом, становить 207 629 грн. 16 коп.
Під час розгляду справи № 907/279/16, Іршавська міська рада долучила копію листа управління Держгеокадастру в Іршавському районі Закарпатської області, у якому було зазначено, що за період із 18.04.2007 року по 17.05.2016 року ПАТ “Іршавське автотранспортне підприємство 12143” за земельну ділянку 2,9455 га, яка розташована в м. Іршава, вул. Федорова, будинок 33, було сплачено кошти в сумі 372 359 грн. 02 коп., відтак, борг складає 335 981 грн. З таких підстав, Іршавська міська рада доводила, що борг покупця станом на час судового розгляду складає 335 981 грн., а не 203 067 грн. 80 коп., як це було заявлено в позові.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2016 року у справі № 907/279/16 в задоволенні позовних вимог Іршавської міської ради про розірвання Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року посвідченого нотаріусом за реєстровим № 1456 та повернення земельної ділянки відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову Іршавської міської ради, господарський суд виходив з того, що на час судового розгляду відповідач виконав, шляхом перерахування коштів, грошові зобов'язання щодо сплати боргу у сумі 228 067 грн. 80 коп. Відтак, підстави, які лягли в основу позову та вимоги про розірвання договору купівлі-продажу фактично відпали. Суд дійшов висновку, що виникнення у судовому процесі нових спірних обставин щодо невідомої раніше заборгованості по спірному договору купівлі-продажу вказують на те, що має місце зміна підстав позову, тобто, порушення відповідачем грошових зобов'язань за іншою сумою заборгованості, щодо якої позивач, до моменту розгляду даного спору, відповідачу вимог не заявляв.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 року у справі № 907/279/16 рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2016 року скасовано, а позовні вимоги Іршавської міської ради задоволено. Постанова апеляційного суду була мотивована тим, що Іршавська міська рада (продавець за договором), укладаючи Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18.04.2007 року, очікувала отримати від відповідача повну оплату вартості земельної ділянки в сумі 708 340 грн. до 01.12.2012 року, натомість, отримала лише частину коштів, а відтак, позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору. Сплата відповідачем на користь позивача заборгованості в сумі 228 067 грн. 80 коп. не свідчить про виконання останнім умов договору купівлі-продажу від 18.04.2007 року в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 року у справі № 907/279/16 скасовано, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2016 року залишено в силі. Постанова касаційного суду мотивована тим, що підстави, які стали підґрунтям позову, і, відповідно, - вимоги про розірвання договору купівлі-продажу фактично відпали.
Таким чином, підставами позову Іршавської міської ради у справі № 907/279/16 була заборгованість покупця за договором в розмірі 203 067 грн. 80 коп. У ході розгляду справи позивач зазначав, що розмір такої заборгованості є більшим та складав 335 981 грн. Однак, суд першої інстанції зазначив, що виникнення у судовому процесі нових спірних обставин із приводу невідомої раніше заборгованості по спірному договору купівлі-продажу вказують на те, що має місце зміна підстав позову, тобто, порушення відповідачем грошових зобов'язань за іншою сумою заборгованості, щодо якої позивач, до моменту розгляду даного спору, відповідачу вимог не заявляв.
З огляду на вищенаведене, суд констатує, що встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/279/16 фактичні обставини є преюдиційними при вирішенні даного спору з урахуванням того, що судом в такій справі розглянуто та вирішено спір в межах підстав, обраних Іршавською міською радою, та заборгованості покупця в розмірі 203 067 грн. 80 коп. Поряд із цим, судом не досліджувались обставини та доводи позивача щодо наявної іншої заборгованості покупця за договором, яка, за твердженнями продавця, складала 335 981 грн., а не 203 067 грн. 80 коп.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року у справі № 907/279/16 встановлено той факт, що покупцем здійснено повний розрахунок за договором купівлі-продажу, оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи (частина 1 статті 300 ГПК України).
Отже, суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями підтверджувати правильне встановлення судами нижчих інстанцій обставин у справі, а тому, посилання позивача на постанову суду касаційної інстанції як на таку, чиї висновки мають преюдиційне значення, є помилковим.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 907/29/19.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи платіжних доручень та банківських квитанцій, за період із 30.05.2007 року по 07.06.2016 року на користь Іршавської міської ради, як продавця за договором, позивачем у даній справі було сплачено 596 231 грн. 76 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 176 від 30.05.2007 року на суму 203 000 грн., № 308 від 06.11.2008 року на суму 4 000 грн., № 308 від 20.11.2008 року на суму 4 000 грн., № 260 від 27.11.2008 року на суму 3 000 грн., № 33 від 25.02.2009 року на суму 1 000 грн., № 55 від 06.03.2009 року на суму 1 000 грн., № 73 від 01.04.2009 року на суму 10 000 грн., № 103 від 21.05.2009 року на суму 12 600 грн., № 144 від 01.06.2009 на суму 12 000 грн., № 167 від 01.07.2009 року на суму 20 567 грн. 60 коп., № 88 від 10.02.2010 року на суму 7 000 грн., № 99 від 18.02.2010 року на суму 10 000 грн., № 129 від 18.03.2010 року на суму 5 500 грн., № 134 від 24.03.2010 року на суму 5 200 грн., № 137 від 26.03.2010 року на суму 10 400 грн., № 100 від 31.03.2010 року на суму 1 900 грн., № 81 від 31.03.2011 року на суму 10 000 грн., № 125 від 05.05.2011 року на суму 10 000 грн., № 137 від 03.06.2011 року на суму 10 000 грн., № 501 від 22.06.2011 року на суму 5 380 грн., № 504 від 23.06.2011 року на суму 1 400 грн., № 180 від 23.06.2011 року на суму 1 580 грн., № 181 від 23.06.2011 року на суму 1 700 грн., № 499 від 10.10.2011 року на суму 5 500 грн., № 629 від 14.12.2011 на суму 6 875 грн., № 55 від 30.05.2013 року на суму 18 000 грн., № 196 від 28.08.2013 року на суму 2 000 грн., № 202 від 03.09.2013 року на суму 2 000 грн., № 203 від 05.09.2013 року на суму 2 000 грн., № 214 від 10.09.2013 на суму 1 000 грн. та банківськими квитанціями від 07.06.2016 року на суму 187 322 грн. 38 коп. та від 07.06.2016 року на суму 20 306 грн. 78 коп.
При цьому суд приймає до уваги, що в платіжних квитанціях на суму 187 322 грн. 38 коп. та від 07.06.2016 року на суму 20 306 грн. 78 коп. кошти були сплачені до бюджету, без зазначення про їх виконання на виконання умов мирової угоди чи ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2013 року у справі № 907/171/13-г.
Таким чином, суд доходить до висновку, що оскільки ціна земельної ділянки, яка була предметом Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2007 року, складала 708 340 грн., то залишок заборгованості станом на 22.03.2019 року, день перерахування органами державної виконавчої служби коштів на користь відповідача, складав 112 108 грн. 24 коп.
На спростування обставин щодо залишку розміру заборгованості покупця за договором купівлі-продажу на визначену дату позивачем не було надано суду інших належних та допустимих доказів.
За таких обставин, позивачем не доведено, що сума коштів, перерахована відповідачу органами державної виконавчої служби в розмірі 112 108 грн. 24 коп., є безпідставно отриманими та такими, що підлягають стягненню на його користь відповідно до положень ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ним обставин суду не надав, аргументи позову не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та положеннях законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 13.06.2022 року.
Суддя Пригара Л.І.