Ухвала від 10.06.2022 по справі 317/828/22

Справа №317/828/22

Провадження №1-кп/317/125/2022

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 , (відеоконференцзв'язок)

представника адміністрації установи ОСОБА_5 , (відеоконференцзв'язок)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за поданням начальника Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про застосування умовно-дострокового звільнення відповідно до ст. 81 КК України у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, до затримання проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого

22.08.2019 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2022 до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання начальника Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про застосування умовно-дострокового звільнення відповідно до ст. 81 КК України у відношенні ОСОБА_4 .

Подання вмотивоване тим, що засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 24.04.2020. Під час тримання у Дніпровській установі виконання покарань №4 стягнень та заохочень не мав.

В ДУ «БВК (№ 99)» відбуває покарання з 26.08.2020. За період відбування покарання порушень установленого порядку відбування покарання не допустив. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки отримав 3 заохочення правами начальника установи.

На виробництві установи не працевлаштований, але на добровільній безоплатній основі працює різноробочим у їдальні для засуджених. До виконання своїх обов'язків ставиться сумлінно. У відношенні до персоналу установи грубість не проявляє, виконує вимоги. Приймає участь у суспільному житті відділення, роботі самодіяльної організації засуджених, програмах диференційованого виховного випливу, прагне підвищення свого загальноосвітнього рівня, на профілактично-виховні заходи реагує позитивно, робить відповідні висновки. За характером спокійний, врівноважений, у відношенні з засудженими не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується вимог особистої санітарії та гігієни. Провину у скоєному злочині визнає.

Початок строку - 23.04.2020, кінець строку - 16.09.2023.

У судовому засіданні представник адміністрації ДУ «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» підтримав подання та просив його задовольнити, звільнивши засудженого умовно-достроково.

Засуджений ОСОБА_4 підтримав подання та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення подання, оскільки відсутні достатні підстави для застосування відносно засудженого умовно-дострокового звільнення, засуджений не довів свого виправлення за весь період знаходження у виправній установі.

Суд, вислухавши представника адміністрації колонії, засудженого, прокурора, дослідивши зміст подання, особову справу засудженого, встановив наступне.

Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Статтею 81 КК України встановлено сукупність умов, за яких особа, засуджена вироком суду, підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання:

- засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України);

- засуджений відбув певну частину строку покарання, яка диференційована в залежності від тяжкості скоєного злочину (ч. 3 ст. 81 КК України).

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2019 вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

Отже, з урахуванням положень ст. 12, 24 КК України, станом на момент розгляду подання засуджений ОСОБА_4 відбув необхідний строк покарання, передбачений ч. 3 ст. 81 КК України, а саме не менше двох третин строку покарання, призначеного судом.

Згідно із роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 6 КВК України, під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Суд зазначає, що наявність лише формально-юридичної підстави, тобто відбуття необхідного строку покарання, не свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка - це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 123 КВК України, участь засуджених у виховних заходах, які проводяться в колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення, а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення. Стимулювання правослухняної поведінки засуджених здійснюється за допомогою програм диференційованого виховного впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня соціальної занедбаності. Програми диференційованого виховного впливу на засуджених повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, позбавлених волі, самодіяльних організацій засуджених, громадських, благодійних і релігійних організацій, а також залучення засуджених до самовиховання.

В матеріалах особової справи засудженого міститься витяг з протоколу постійно діючої комісії ДУ «БВК (№99)» №3 від 28.01.2021, згідно із яким відмовлено в переведенні засудженого ОСОБА_4 до дільниці соціальної реабілітації тому, що він не стає на шлях виправлення

В матеріалах особової справи засудженого міститься витяг з протоколу постійно діючої комісії ДУ «БВК (№99)» №24 від 30.09.2021, згідно із яким відмовлено в заміні не відбутої частини покарання більш м'яким тому, що він стає на шлях виправлення, та враховуючи заяву засудженого, але є передчасним.

Згідно з довідкою, виданою головним бухгалтером та начальником установи ДУ«Біленьківська виправна колонія (№ 99)» засуджений ОСОБА_4 має позов на суму 14600 грн, станом на 10.05.2022 року в бухгалтерії ДУ «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» виконавчі листи на стягнення боргу відсутні.

Згідно із довідкою, виданою головним бухгалтером ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» засуджений ОСОБА_4 на виробництві колонії не працював.

Судом взято до уваги, що засуджений на добровільній безоплатній основі працює в їдальні для засуджених різноробочим, разом із тим за наявності невідшкодованої шкоди за вироком суду, засуджений жодних дій, спрямованих на її відшкодування не вчинив.

Зі змісту характеристики від 17.05.2022 вбачається, що ОСОБА_4 бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу “Підготовка до звільнення”, а також приймає участь у роботі самодіяльної організації “Санітарна-побутова секція”, проте, в матеріалах особової справи наявні заяви засудженого про прийняття участі у самодіяльній організації від 10.02.2022 та зарахування до програми диференційованого виховного впливу від 20.02.2022, що з урахуванням наданих в судовому засіданні відповідей засудженого, якій не зміг ґрунтовно пояснити чим він займається у вказаній організації та у межах програми «Підготовка до звільнення», вказує на сумнівність доводів адміністрації.

З матеріалів справи також вбачається, що засуджений ОСОБА_4 має три заохочення правами начальника установи за виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки 27.06.2021, 30.12.2021 та 20.04.2022, стягнень не має.

Наявність заохочень у виправній колонії вказує, що засуджений стає або навіть став на шлях виправлення, але враховуючи інші характеристики поведінки, на даний час відсутні достатні дані, що засуджений вже довів своє виправлення і його звільнення не призведе до появи небезпеки суспільству чи окремим громадянам.

Крім того, засуджений не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок.

Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Наявність заохочень у виправній колонії та залучення до праці засудженого на добровільній основі вказує, що засуджений стає або навіть став на шлях виправлення, але враховуючи інші характеристики поведінки, на даний час відсутні достатні дані, що засуджений вже довів своє виправлення і його звільнення не призведе до появи небезпеки суспільству чи окремим громадянам.

Оскільки умовно-дострокове звільнення застосовується у кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.

Керуючись ст. 6, 133, 123, 153, 154 КВК України, ст. 12, 24, 81 КК України, ст. 336, 369-372, 376, 392-393, 395, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про застосування умовно-дострокового звільнення відповідно до ст. 81 КК України у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 10.06.2022 о 09 год. 50 хв.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
104716867
Наступний документ
104716869
Інформація про рішення:
№ рішення: 104716868
№ справи: 317/828/22
Дата рішення: 10.06.2022
Дата публікації: 25.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Запорізький районний суд Запорізької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.06.2022)
Результат розгляду: відмовлено в задоволенні подання, заяви, клопотання
Дата надходження: 02.06.2022
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТКАЧЕНКО МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ТКАЧЕНКО МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Шанк Дмитро Олександрович